01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
30.11.09 р. № 10/186-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -представник за дов. №6794 від 22.09.2009 р.;
від відповідача: ОСОБА_4 -представник за дов. № 3935 від 14.09.2009 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09 (суддя -Привалов А.І.),
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Київ;
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Сквира Київської області;
про: стягнення заборгованості у розмірі 27 876,24 грн.,
17.07.2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у розмірі 20 575,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови Договору про надання послуг від 04.06.2008 р., не прийняв виконану роботу та не сплатив за неї кошти в сумі 20 575,00 грн.
У судовому засіданні від 25.08.09 р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 27 876,24 грн. заборгованості, з яких: 20 575,00 грн. основного боргу, 3 011,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 448,00 грн. - 3% річних. 5 005,15 грн. - штрафних санкцій, 1 000,00 грн. - моральної шкоди.
15.09.2009 р. відповідачем ФОП - ОСОБА_6 було подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що за Договором про надання послуг від 04.06.08 р., який є підставою для звернення з позовом по даній справі, виконавцем являється художник-дизайнер ОСОБА_7, тобто, Договір підписано фізичною особою, а не суб'єктом господарювання, так як право використовувати псевдонім надано тільки фізичній особі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. припинено провадження по справі №10/186-09 на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
Ухвала мотивована тим, що спір по даній справі, який виник між сторонами на підставі Договору про надання послуг від 04.06.2008 р. не може розглядатись господарським судом, оскільки, позивачем у даній справі повинна бути фізична особа - громадянин ОСОБА_5.
Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
У доводах апеляційного оскарження позивач наголошує на тому, що підписуючи Договір про надання послуг від 04.06.08 р. він діяв як фізична особа-підприємець та скріпив Договір штампом «Гржабовський stile», який являється торгівельною маркою ФОП ОСОБА_5
За оцінкою позивача, Витяг з журналу обліку та витрат ФОП ОСОБА_5, копія квитанції про сплату єдиного податку, звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи платника єдиного податку, де зазначено обсяг виручки в розмірі 20 575,00 грн., отриманої згідно Договору, підтверджують оприбуткування отриманої передоплати за Договором саме Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5
Скаржник зазначає також на тому, що переписка між сторонами за Договором відбувалась як між суб'єктами підприємницької діяльності, при цьому, позивач посилається Претензію від 19.11.08 р. та на Відповідь на претензію від 04.12.08 р.
Відповідач -ФОП ОСОБА_6 не погодилася з доводами апеляційного оскарження у своїх письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні від 30.11.09 р. зауваживши на необґрунтованості стверджень позивача про підписання Договору про надання послуг від 04.06.08 р. з боку виконавця ім'ям ОСОБА_7 з використанням торгівельної марки, адже право набуття торгівельної марки засвідчується свідоцтвом та не використовується як засвідчення свого найменування при укладання правочинів.
Відповідач наголошує на тому, що в названому Договорі взагалі не зазначено ані ім'я та прізвища, ані номера свідоцтва про державну реєстрацію фізичної-особи-підприємця ОСОБА_5
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 20.10.2009 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09 прийнято до провадження. У порядку ст. 77 ГПК України Ухвалою КМАГСу від 23.11.09 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.11.09 р.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання, зокрема, є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.
Згідно ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін, у якій міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Договір про надання послуг від 04.06.2008 р. підписаний з боку виконавця ОСОБА_7 та без зазначення будь-яких відомостей про те, що дана особа є суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Пунктом 1.1. названого Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором регулюються правовідносини в тому, що замовник -ФОП ОСОБА_6 (відповідач) дає завдання, а виконавець -художник-дизайнер ОСОБА_7 «Гржабовський stile»бере на себе обов'язки виконати за плату замовника художньо-дизайнерські послуги у вигляді авторського проекту Рlау»та передати замовлення і права на його використання замовникові, відповідно до умов даного Договору (відповідно до п.1, ст. 1112 ЦК України).
До Договору про надання послуг від 04.06.08 р. додано зразки робочих ескізів, оригінал - логотипу та інші малюнки, які всі підписані іменем ОСОБА_7.
Під час судового дослідження матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що за Договором про надання послуг від 04.06.2008 р. з боку замовника зазначено ОСОБА_6, що діє на підставі свідоцтва № 397289 та виконавця - художник-дизайнер ОСОБА_7.
Колегією суддів Ухвалою від 20.10.2009 р. було зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення та офіційні документи щодо вироблення штампу «Гржабовський Stile», яким користується ФОП ОСОБА_5 при укладенні господарських договорів, підписанні документів під час здійснення підприємницької діяльності.
06.11.2009 р. від ФОП ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що штамп «Гржабовський Stile»виготовлений без погодження з дозвільними органами, так як використовується ним для позначення фірмового стилю ФОП ОСОБА_5 на документах та продукції виключно для пропагування своєї продукції та вирізнення з поміж інших торгівельних марок та позначень, а також для фірмових бланків.
Колегія суддів вважає вищенаведені ствердження скаржника необґрунтованими, оскільки, торгівельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Право набуття торгівельної марки засвідчується свідоцтвом, в якому, зокрема, зазначається перелік товарів і послуг, щодо яких надається охорона. Нормами чинного законодавства України не передбачено право суб'єкта господарювання використовувати знак для товарів і послуг як зазначення свого найменування при укладанні правочинів.
Крім того, на останній сторінці Договору виконавець розписався про те, що отримав у вигляді передоплати грошові кошти у розмірі 20 575,00 грн., яку також скріпив підписом під іменем ОСОБА_7 та проставив штамп «Гржабовський stile».
У відповідності до ч. 6 ст. 128 ГК України громадянин підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі зобов'язані видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на суму проведеної операції. Таким чином, розписка про отримання передоплати за Договором про надання послуг від 04.06.08 р. свідчить про той факт, що, виступаючи виконавцем по даному Договору, позивач діяв як фізична особа.
Надані скаржником документи в підтвердження своїх стверджень про те, що отримана ним сума переоплати в розмірі 20 575,00 грн. за Договором оприбуткована саме Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, а саме, Витяг з журналу обліку та витрат ФОП ОСОБА_5, копія квитанції про сплату єдиного податку, звіт суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи платника єдиного податку, колегією суддів оцінюються критично, оскільки, документи носять односторонній характер. Зокрема, графа №2 Витягу з журналу обліку та витрат ФОП ОСОБА_5 «кількість виготовляємої продукції, наданих послуг»не заповнена позивачем, що позбавляє можливості встановити підставу отримання доходу.
Разом з тим, як вбачається з Витягу Журналу обліку та витрат ФОП ОСОБА_5 сума у розмірі 20 575,00 грн. оприбуткована підприємцем 01.10.2008 р., в той час як передоплата за Договором про надання послуг від 04.06.2008 р. отримана виконавцем 04.06.2008 р., тобто, майже після чотирьох місяців з дня здійснення передоплати.
Ствердження позивача про те, що переписка за Договором відбувалась між сторонами як суб'єктами підприємницької діяльності, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, у Відповіді на претензію від 04.12.08 р. відповідач -ФОП ОСОБА_6 зазначає, що виконавцем за Договором є ФОП ОСОБА_7, проте, наголошує відповідач, звернувшись до Міністерства статистики України за витягом з ЄДРПОУ, вона отримала відповідь, що фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 не існує.
У відповідності до ст. 28 ЦК України, фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.
Згідно ст. 438 ЦК України, автору твору належить право обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; ім'я автора -сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо; псевдонім - вигадане ім'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства.
Згідно ч. 1 ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору.
Аналіз вищенаведеним норм чинного законодавства та фактичних обставин свідчить про те, що виконавцем за Договором про надання послуг від 04.06.2008 р. є фізична особа - ОСОБА_5, що використовує творчий псевдонім ОСОБА_7 для позначення своїх авторських робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, спір, що виник між сторонами на підставі Договору про надання послуг від 04.06.2008р., не може розглядатись господарським судом, оскільки, позивачем у даній справі є фізична особа - громадянин ОСОБА_5, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування Ухвали господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 23.09.2009 р. по справі №10/186-09 залишити без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №10/186-09 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 10.12.09