01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
30.11.09 р. № 11/1419
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мостової Г. І.
Шевченко В. Ю.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -особисто, згідно закордонного паспорту
НОМЕР_1 від 21.04.2004 р.;
від відповідача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.2009 р. у справі №11/1419 (суддя -Довгань К.І.),
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Житомир;
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Черкаси;
про: стягнення у сумі 6 498,25 грн.,
25.05.2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення у сумі 6 498,25 грн., з яких: 3 996,00 грн. основного боргу, 502,25 грн. штрафу та 2 000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався за надані послуги по перевезенню вантажу за Договором-заявкою від 24.09.08 р. №1285. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано копії рахунків від 03.10.08 р. №№ 157, 156, контрольного листка прибуття/вибуття, міжнародної товарно-транспортної накладної №032442 та договору-доручення від 01.01.08 р.
Відповідач -ФОП ОСОБА_4 проти позову заперечив з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві від 01.07.09 р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.07.09 р. у справі №11/1419 у позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що укладений сторонами Договір-заявка від 24.09.2008 р. №1285 за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, в той час як надані позивачем в обґрунтування позовних вимог документи не містять відомостей про надання позивачем та приймання відповідачем послуг перевезення за Договором-заявкою, на підставі якого заявлено позов.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.09 р. у справі №11/1419 скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
У доводах апеляційного оскарження позивач наголошує на тому, що часткова сплата ФОП ОСОБА_4 боргу у сумі 3 000,00 грн. свідчить про те, що відповідач взяв на себе зобов'язання по оплаті послуг перевезення вантажу за Договором-заявкою від 24.09.08 р. №1285.
Відповідач -ФОП ОСОБА_4 правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 04.11.2009 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.2009 р. у справі №11/1419 прийнято до провадження, судове засідання призначено на 30.11.2009 р.
У призначене судове засідання від 30.11.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Оскільки, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням №6465337, не зазначав про намір надання суду додаткових пояснень чи документів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Як визначено ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3.(виконавець, позивач) та ФОП ОСОБА_4 (замовник, відповідач), шляхом обміну факсограмами було укладено Договір-заявку від 24.09.2008 р. №1285 відповідно до якого виконавець зобов'язався за заявою експедитора надати послуги перевезення вантажу із м. Рязань (Російська Федерація) в м. Київ. Вартість перевезення склала 6 500,00 грн. за один автомобіль.
Звертаючись з позовом по даній справі, позивач зазначає на порушенні відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг по перевезенню вантажу за Договором-заявкою від 24.09.08 р. №1285. При цьому, на підтвердження надання послуг позивачем надано копії рахунків від 03.10.2008 р. №№ 157, 156, контрольного листка прибуття/вибуття, міжнародної товарно-транспортної накладної №032442 та договору-доручення від 01.01.2008 р.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою названий Договір-заявка від 24.09.08 р. №1285 є договором перевезення вантажу.
Відповідно до положень ст. 908 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Відповідно до ст.ст. 4, 9 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів «договір перевезення встановлюються накладною. Накладна, оскільки не доведено протилежного, слугує доказом умов договору і підтвердженням прийняття вантажу перевізником».
За оцінкою колегії суддів, надані позивачем копії рахунків від 03.10.2008 р. №№ 157, 156, контрольного листка прибуття/вибуття, міжнародної товарно-транспортної накладної №032442 та договору-доручення від 01.01.2008 р. не містять відомостей про надання позивачем та приймання відповідачем послуг з перевезення вантажу за Договором-заявкою від 24.09.08 р. №1285.
Наданий позивачем Договір про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом міжнародного сполучення від 01.01.08 р. (а.с. 14-15) не береться до уваги колегією суддів у якості доказу наявності у ФОП ОСОБА_4 зобов'язань по оплаті наданих ФОП ОСОБА_3 послуг по перевезення вантажу, оскільки, названий Договір укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6, відповідач по справі -ФОП ОСОБА_4 не є стороною за даним Договором.
Разом з тим, на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору-заявки від 24.09.08 р. розповсюджується вимоги ст. 530 ЦК України. А саме, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином моментом, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього же моменту буде порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.
Зі змісту наведених вище норм Цивільного Кодексу України вбачається, що для визнання відповідача, таким що прострочив, у зобов'язаннях з невизначеним строком виконання, необхідної умовою є виставлення рахунку-фактури. Не виконання боржником зобов'язання після спливу семиденного строку встановленого ст. 530 Цивільного Кодексу може свідчити про наявність між ними спору. Якщо ж особа, яка вважає, що її права порушені невиконанням іншої особи своїх зобов'язань, не зверталася з відповідною вимогою до іншої сторони, то у цьому разі немає підстав стверджувати про існування спору між сторонами, тобто факту порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто подання позову про захист порушеного права є передчасним.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді позивачем не надано суду доказів направлення рахунків від 03.10.08 р. №156, №157 чи пред'явлення відповідачу Претензії від 26.12.2008 р. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що подання позову про захист порушеного права є передчасним.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що відповідач взяв на себе обов'язок по сплаті послуг по перевезенню вантажу шляхом часткової оплати названих послуг у сумі 3 000,00 грн., колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, як вбачається з наданих позивачем банківських виписок (а.с. 11), відповідач перераховував грошові кошти виключно на підставі рахунку №156, сплати по рахунку №157 не надходило.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заявлених позовних у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.2009 р. у справі №11/1419.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.2009 року у справі №11/1419 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 02.07.2009 р. у справі №11/1419 залишити без змін.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи №11/1419 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мостова Г. І.
Шевченко В. Ю.
Дата відправки 10.12.09