01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
30.11.09 р. № 21/11
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Тарасенко К. В.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.,
представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ізвєков В.В.- представник за дов. б/н від 13.04.2009 р.;
від третьої особи-1: Остапенко А.М. - представник за дов.№14/03-18 від 25.12.2008р.;
від третьої особи 2: не з'явився;
від третьої особи 3: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс Ойл Україна” на рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р.
по справі №21/11 (суддя Тимченко Б.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю„Альянс Ойл Україна”,
до Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта”,
третя особа 1. Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”
2. Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця”
3. Державне підприємство „Придніпровська залізниця”
про стягнення 6640,81грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альянс Ойл Україна” звернулося до господарського суду Полтавської області із позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Укртатнафта” заборгованості за недопоставку продукції в розмірі 6640,81грн. (а.с.2-3).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р. по справі №21/11 відмовлено в задоволенні позовних вимог (а.с.36-39). Рішення мотивовано недоведеністю позову.
28.05.2009р. місцевим судом прийнята ухвала про виправлення описки в рішенні від 03.04.2009р.(а.с.40).
Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р. та постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалами від 05.10.2009р. та від 26.10.2009р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”, Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця” та Державне підприємство „Придніпровська залізниця”.
Відповідач, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р. у справі №21/11, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 30.11.2009р. представники відповідача та третьої особи-1 проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники позивача та третіх осіб 2, 3 в засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в справі поштовими документами. Їх нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-1, судова колегія апеляційного суду виходить із наступних обставин.
01.07.1999р. між Закритим акціонерним товариством Торговий дім „Укртатнафта” та Акціонерним товариством „Укртатнафта” укладено договір №2570/10 (а.с.74-78), за яким відповідач зобов'язується надавати послуги по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів по договорам АТ„Укртатнафта” з третіми особами по території України. Обов'язком відповідача є укладання договору перевезення із залізницею (п.2.1.1 договору №2570/10). Згідно п.2.2 договору №2570/10 відповідач вважається таким, що належним чином виконало свої обов'язки в частині надання послуг по оформленню і відвантаженню нафтопродуктів з моменту приймання вантажу до перевезення. Момент приймання вантажу визначається відміткою залізниці в квитанції про приймання вантажу.
Відповідно до вказаного договору відповідач діяв також при відвантаженні нафтопродуктів на адресу позивача по цій справі.
03.01.2008р. між Закритим акціонерним товариством транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Ойл Україна" укладено договір № 19/2/2118 (а.с.14-17), за яким третя особа-1 зобов'язується поставити, а позивач зобов'язується оплатити та прийняти нафтопродукти в асортименті та кількості, вказаній в таблиці, зазначеній в договорі № 19/2/2118 від 03.01.2008 р.
Згідно п.3.2 договору №19/2/2118, вантажовідправлення товару здійснюється залізничним транспортом. Вантажовідправником товару являється Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Укртатнафта".
Пунктом 3.5 договору №19/2/2118 передбачено, що третя особа-1 вважається таким, що виконав свої обов'язки по поставці товару з моменту передачі його в розпорядження транспортної організації (перевізнику). При цьому з даного моменту від третьої особи-1 до позивача переходить право власності на товар, а також всі ризики, пов'язані з втратою і пошкодженням товару. Фактичною масою доставленого товару вважається маса, вказана в вантажовідправній документації. Датою поставки товару третьою особою-1 вважається дата прийому вантажу до перевезення, вказана в залізничній накладній станції вантажовідправника.
На виконання договору №19/2/2118, відповідач встановив з залізницею договірні відносини перевезення нафтопродуктів, що підтверджується залізничною накладною №44208616 від 03.01.2008р. та квитанцією в прийманні вантажу №44208616 від 03.01.2008р. (а.с.13, 79).
Згідно залізничної накладної №44208616 від 03.01.2008р., відповідачем поставлено на адресу позивача товар - дизельне паливо в цистерні №74239922 в об'ємі 54200 кг на суму 235245,34грн. (а.с.13). Його кількість було визначено шляхом зважування цистерни на електронних вагах вантажовідправника г/п 200т.
Згідно акту №103/з від 08.01.2008р., на адресу позивача 08.01.2008р. надійшло дизельне паливо в цистерні №74239922 та встановлена недостача в об'ємі 1617 кг (а.с.12).
Відповідно акту експертизи Запорізької Торгово-промислової палати №0-55 від 08.01.2008р., підписаного представником позивача та експертом фактична вага дизельного палива в цистерні №74239922 становила 52583кг (а.с.7-8).
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 6640,81грн. як вартості недопоставленого дизельного палива в об'ємі 1617кг. Позовну заяву та апеляційну скаргу він обґрунтовує доданим розрахунком.
Відповідач проти позову заперечує, відзиви на апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно п.3.5 договору №19/2/2118 та квитанції в прийманні вантажу №44208616 від 03.01.2008р., відповідач належним чином виконав свої зобов'язання по наданню послуг по оформленню, прийманню, відвантаженню вантажів; в свою чергу позивач порушив порядок приймання нафтопродуктів та складання акту приймання нафтопродуктів за кількістю.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Згідно ч.1 ст. 908 та ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.1 ст. 908 та ч.1 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно п.17 Статуту залізниць України, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами.
Згідно п.22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно п.23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію.
Згідно п. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Згідно п.31 Правил видачі вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗГШ) відправника (порту, експедитора), на вимогу одержувача станція зобов'язана зробити в накладній відмітку про видачу вантажу: прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗГШ) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту.
Згідно п. 5.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., в графі 5 залізничної накладної "Відмітки про видачу вантажу" залізницею проставляється відмітка про видачу вантажу, який прибув у вагоні (контейнері) зі справними пломбами (ЗПП) та виданий без перевірки його маси.
В залізничній накладній №44208616 від 03.01.2008р. відсутня відмітка про видачу вантажу, який прибув у вагоні (контейнері), за наявності справних пломб (а.с.113зворот). Акт приймання нафтопродуктів №103/з від 08.01.2008р. також не відображає наявність пломб на вагоні (а.с.12). Питання про складання комерційного акту в зв'язку з пошкодженням (відсутністю) пломб на цистерні або її несправністю позивачем не ставилося (а.с.129).
Відсутність заперечень щодо дотримання відповідачем порядку оформлення перевізних документів на цистерну №74239922 підтверджується також наданими під час апеляційного провадження документами, зокрема, листом ДП „Придніпровської залізниці” вих.№1050 від 11.11.2009р. (а.с.129), копією з книги комерційних несправностей (а.с.131) та ін.
Позивач посилається на те, що при отриманні дизельного палива в залізничній цистерні №74239922 ним була виявлена нестача дизельного палива в кількості 1617кг, і в підтвердження надав акт приймання нафтопродуктів за кількістю №103/з від 08.01.2008р. та акт експертизи №0-55 від 08.01.2008р.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33, ч. 2 ст. 34 ГПК України, які передбачають що кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами свої доводи та заперечення певними засобами доказування, з додержанням вимог про належність і допустимість доказів, позивач повинен також довести факт недостачі відвантаженого відповідачем дизельного палива.
Відповідно п.1.5.26 Правил перевезення наливних вантажів, визначення норм недостачі наливних вантажів при перевезеннях залізничним транспортом здійснюється згідно з Правилами видачі вантажів.
У разі виникнення розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за встановленою формою, а розмір та причини недостачі оформлюються експертизою, порядок складання яких передбачений підтвердження п.29 та 30 Правил видачі вантажів.
Отже, законодавство в якості належного доказу недостачі нафтопродуктів передбачає акт приймання нафтопродуктів за кількістю, складання якого має відбуватися у встановленому порядку.
На час здійснення перевезення дизельного палива та виникнення спору діяла Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затверджена наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.10.1999р. за №685/3978 (далі -Інструкція), яка встановлювала Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням.
Відповідно до розділу 1 цієї Інструкції, її вимоги є обов'язковими для підприємств, установ та організацій всіх галузей народного господарства і всіх форм власності, а також для громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються придбанням, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти і нафтопродуктів на території України.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що акт приймання нафтопродуктів за кількістю №103/з від 08.01.2008р. складений неналежним чином а саме - не за формою 5-НП, тобто з порушенням пункту 4.1.3.19 Інструкції.
Відповідно до п. 4.1.3.21 Інструкції, у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів.
Наданий позивачем акт експертизи №0-55 від 08.01.2008р. (а.с.7-8) не може вважатися належним доказом виникнення недостачі. Вказана експертиза не була призначена судом та проведена відповідно до вимог ГПК України; питання про встановлення кількості вантажу, який прибув у вагоні-цистерні №74239922, має підтверджуватися актом приймання нафтопродуктів за кількістю; експерт Пономаренко О.С. не є представником громадськості або іншою особою до повноважень якої відноситься прийняття вантажу.
Як зазначалося вище, факт прибуття вантажу в справному вагоні за непошкодженими пломбами відправника повинен засвідчуватись відміткою станції призначення про видачу вантажу в порядку, передбаченому ст.65 (67) Статуту залізниці, і не може засвідчуватись будь-якими іншими документами, в тому числі і довідками станції призначення. Залізниця, як це передбачено її Статутом, повинна на вимогу одержувача в графі 6 накладної робити відмітки про порядок видачі вантажу. Відсутність в накладній належної відмітки про те, в якому стані отримано вантаж від органу транспорту, фактично унеможливлює відповідальність за недостачу відправника, оскільки така нестача могла статись внаслідок неналежного зберігання перевозимого вантажу.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що позивачем не надані докази, якими відповідно до Статуту залізниць України, Правил видачі вантажів, Інструкції має підтверджуватися факт недостачі нафтопродуктів у залізничному транспорті.
Таким чином, факт недопоставки відповідачем нафтопродуктів є недоведеним.
Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд повторно розглядає справу та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Жодних доказів, які б підтвердили позовні вимоги позивач під час перегляду апеляційної скарги не надав.
За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р. у справі №21/11 має бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Полтавської області від 03.04.2009 року у справі №21/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс Ойл Україна” - без задоволення.
2. Справу №21/11 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Тарасенко К. В.
Дата відправки 09.12.09