01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
19.10.09 р. № 09/1714
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів:
Шкурдової Л. М.
Мостової Г. І.
секретар судового засідання Лебедєва С.В.
В судове засідання з'явились:
від скаржника: ОСОБА_3 -підприємець;
ОСОБА_4. -представник за дов. №2422 від 11.07.2009р.;
від Головного управління юстиції у Черкаській області : не з'явились
від ПП фірми «Кодак»: Абасадзе Н.А. -представник за дов. б/н від 17.04.2009 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р.
по справі №09/1714 (суддя Курченко Н.М,)
за скаргою Підприємця ОСОБА_3
до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області
про бездіяльність
за первісним позовом
Підприємця ОСОБА_3
до Приватного підприємства фірми „Кодак”
про стягнення 35558,40грн.,
за зустрічним позовом
Приватного підприємства фірми „Кодак”
до Підприємця ОСОБА_3
про стягнення 12297,11грн.,
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2003р. первісний позов підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю, на його користь стягнуто з ППФ„Кодак” 35558,40грн. збитків. та судових витрат. Зустрічний позов відповідача задоволено частково, з підприємця ОСОБА_3 на користь ППФ„Кодак” стягнуто 4850,40 грн. боргу та судові витрати (т.1 а.с.75-76).
На виконання даного рішення 23.09.2003р. видані накази (т.1 а.с.103).
06.02.2006р. підприємцю ОСОБА_3 видано дублікат наказу від 23.09.2003р (т.1 а.с.133).
17.02.2009 р. підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Черкаської області із скаргою на бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області, в якій поставив питання про стягнення з нього майнової шкоди в розмірі 28679,14грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00грн. (т.1 а.с.137-138).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. по справі №09/1714 скарга задоволена частково. Визнано протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню рішення господарського суду по справі №09/1714. Зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області виконати всі передбачені Законом України „Про виконавче провадження” процесуальні дії щодо примусового виконання рішення господарського суду Черкаської області по справі №09/1714, зокрема, вжити всі заходи по виявленню майна боржника наклавши на нього арешт та здійснивши заходи по його реалізації в порядку встановленому главою 5 Закону України „Про виконавче провадження”. Про хід виконання судового рішення повідомити суд до 15.04.2009р. В задоволенні іншої частини скарги відмовлено (т.1 а.с.176-179).
В порядку ст.90 ГПК України, господарським судом Черкаської області прийнято повідомлення (т.1 а.с.180).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Головне управління юстиції у Черкаській області в інтересах Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
Під час апеляційного провадження підприємець ОСОБА_3 та його представник проти апеляційної скарги заперечували. Представник ПП фірми «Кодак»підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник Головного управління юстиції у Черкаській області в судове засідання 28.09.2009 р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Його нез'явлення не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Ухвалами апеляційного суду від 30.03.2009р., 18.05.2009р., 15.06.2009р. та 13.07.2009р. у учасників провадження витребовувалися пояснення з наданням відповідних доказів про підстави звернення підприємця ОСОБА_3 зі скаргою на дії органу ДВС, дати здійснення відповідних виконавчих дій, а також фактичний стан розрахунків боржника зі скаржником.
На виконання зазначених ухвал, підприємець ОСОБА_3 надав відзив на апеляційну скаргу від 11.04.2009р. та пояснення від 10.06.2009р. з відповідними документами на підтвердження своїх вимог; орган ДВС надав копії документів виконавчого провадження; боржник надав копії документів, які на його думку, підтверджують погашення заборгованості перед підприємцем ОСОБА_3
Постанова по справі проголошена після перерви, оголошеній в судовому засіданні 28.09.2009 р.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2003р. по справі №09/1714 первісний позов задоволено повністю, зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ППФ„Кодак” на користь підприємця ОСОБА_3 - 35558,40грн. збитків та 473,60 грн. судових витрат; стягнуто з підприємця ОСОБА_3 на користь ППФ „Кодак” - 4850,40 грн. боргу та 94,94 грн. судових витрат (т.1 а.с.75-76). На виконання даного рішення від 03.06.2003р., господарським судом Черкаської області виданий наказ №09/1714 від 23.09.2003р. (т.1 а.с.103).
Наказ господарського суду №09/1714 від 23.09.2003р. про стягнення з ППФ„Кодак” на користь підприємця ОСОБА_3 вказаних сум переданий на виконання до органу ДВС, який відкрив його виконавче провадження.
30.09.2005р. від імені підприємця ОСОБА_3 та з відтиском його печатки до органу ДВС надійшов лист вх.№162 про повернення рішення господарського суду по справі №09/1714 на підставі ч.1 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження” (т.2 а.с.48).
Згідно постанови державного виконавця від 07.11.2005р. наказ №09/1714 від 23.09.2003р. був повернутий підприємцю ОСОБА_3 (т.2 а.с.46).
Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного провадження підприємець ОСОБА_3 категорично заперечував проти того, що ним підписувався лист вх.№162 від 30.09.2005р., а також, те що йому був повернутий наказ №09/1714 від 23.09.2003р. з постановою державного виконавця від 07.11.2005р.
Втім експертний висновок з приводу того, чи підписаний зазначений лист скаржником, а також чи зроблений відтиск печатки на ньому печаткою підприємця ОСОБА_3, у справі відсутні.
Підприємець ОСОБА_3 також пояснив, що в зв'язку з тим, що ППФ„Кодак” не погасила заборгованість, він звернувся до господарського суду за дублікатом наказу №09/1714.
06.02.2006р. підприємцю ОСОБА_3 видано дублікат наказу від 23.09.2003р (т.1 а.с.133), який повторно поданий до органу ДВС.
13.03.2006р. державним виконавцем, на підставі дублікату наказу №09/1714 від 23.09.2003р., винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ППФ„Кодак” на користь підприємця ОСОБА_3 - 35558,40грн. збитків та 473,60 грн. судових витрат (т.2 а.с.51).
Скарга підприємця ОСОБА_3 обґрунтовується тим, що станом на 17.02.2009р., внаслідок бездіяльності органів ДВС, рішення суду по справі №09/1714 не виконано і він стягувач не отримав присуджених коштів (т.1 а.с.137-138).
Боржник, під час апеляційного провадження наполягав на погашенні заборгованості підприємцю ОСОБА_3, присудженої до стягнення рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2003р. по справі №09/1714. Він стверджував, що у зв'язку із повним погашенням зазначеної заборгованості, здійснення будь-яких виконавчих дій по стягненню на користь підприємця ОСОБА_3 грошових коштів з ПП фірми „Кодак”, є безпідставним.
В підтвердження зазначеної обставини боржник надав копії квитанцій від 29.08.2005р., 07.09.2005р., 15.09.2005р. та 21.09.2005р., відповідно до яких ПП фірма „Кодак” сплатила на користь ОСОБА_3 на погашення заборгованості згідно наказу господарського суду №09/1714 через ОСОБА_5 28944,29грн. (т.2 а.с.131).
Підприємець ОСОБА_3 вказані твердження категорично спростовує та наполягає, що грошових коштів по зазначеним квитанціям він не одержував, в підтвердження чого надав апеляційному суду лист від 26.09.2009р., складений нібито від імені ОСОБА_5., відповідно до якого він кошти від ПП фірма „Кодак” в сумі 28944,29грн. не отримував.
Будь-які документальні докази з приводу підтвердження або спростування факту видачі по квитанціям від 29.08.2005р., 07.09.2005р., 15.09.2005р. та 21.09.2005р. на користь підприємця ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 28944,29грн. у справі відсутні. Оригінали бухгалтерських документів, в тому числі квитанції від 29.08.2005р., 07.09.2005р., 15.09.2005р. та 21.09.2005р., вилучені прокуратурою (т.2 а.с.124).
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала місцевого суду має бути скасована, виходячи із наступного.
За змістом статті 1212 ГПК України, виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, а скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів місцевий господарський суд розглядає за правилами Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень Закону України „Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р. (далі -Закон України №606-ХІV).
Скарги на дії органів ДВС мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч.3 ст.85 Закону „Про виконавче провадження” №606-ХІV від 21.04.1999р.
У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статтями 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Частина 2 статті 99 ГПК України визначає, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Апеляційний суд по суті заявленої скарги констатує наступне.
Згідно ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Зазначений десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску.
Скаргу від 17.02.2009р., відзив на апеляційну скаргу від 11.04.2009р. та пояснення від 10.06.2009р., підприємець ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області не здійснив виконавче провадження у встановлені строки, а також тим, що виявив майно боржника-магазин по вул. Таращанські, 12 та адмінбудинок по вул. Р.Чорновола, 7, лише 19.12.2007р., а наклав арешт на майно боржника лише 09.01.2008р., що, на думку скаржника, порушує Закон №606-ХІV. Зазначене, свідчить, що скаржнику було відомо про дії/бездіяльність органів ДВС більше ніж за 10 днів до звернення ним зі скаргою до місцевого господарського суду.
Отже, скаргу підприємця ОСОБА_3 подано 17.02.2009р., тобто з порушенням встановленого процесуального строку. Скаржник з клопотанням про відновлення даного строку не звертався.
Місцевий суд прийняв до розгляду скаргу підприємця ОСОБА_3 без вирішення питання про причини пропуску строку на її подачу, наявності або відсутності поважних причин для пропуску строку та, відповідно - підстав для його відновлення. Але зазначене не звільняє від необхідності до розгляду по суті скарги на дій/бездіяльність органів ДВС вирішити питання про відновлення або відмову в відновленні процесуального строку.
В скарзі підприємця ОСОБА_3, апеляційній скарзі та додаткових поясненнях скаржника відсутні обґрунтування поважності пропуску зазначеного строку, докази на підтвердження того що пропуск строку відбувся з поважних причин ним також не надано.
Враховуючи наявні матеріали справи, у апеляційного суду відсутні підстави, з урахуванням приписів ч.1 ст.53, ч.1 ст.99 та ст.106 ГПК, для відновлення передбаченого ч.1 ст.121-2 ГПК України строку за власною ініціативою з подальшою передачею скарги на розгляд місцевого господарського суду.
Отже, скарга підприємця ОСОБА_3, пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду .
Така правова позиція викладена, зокрема, в п.5 постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року №14.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що вимога підприємця ОСОБА_3 в частині стягнення органу ДВС майнової шкоди в розмірі 28679,14грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00грн. не підлягає розгляду в порядку ст.121-2 ГПК України та може бути предметом окремого спору.
В частині відмови в задоволенні стягнення майнової шкоди в розмірі 28679,14грн. та моральної шкоди в розмірі 10000,00грн. ухвала від 26.02.2009р. жодним учасником провадження не оскаржувалася.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги, не зв'язаний її доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Частиною 2 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд скасовує ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. по справі №09/1714 в частині визнання протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню рішення господарського суду по справі №09/1714. В цій частині скаргу підприємця ОСОБА_3 залишає без розгляду.
В іншій частині ухвала місцевого суду від 26.02.2009р. має бути залишена без змін.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Зазначена обставина не перешкоджає скаржнику повторно звернутися з новою скаргою з дотриманням вимог ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106, 121-2 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. по справі №09/1714 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню рішення господарського суду по справі №09/1714.
3. Скаргу підприємця ОСОБА_3 в частині визнання протиправною бездіяльність Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Черкаській області по виконанню рішення господарського суду по справі №09/1714 залишити без розгляду.
4. В іншій частині ухвалу господарського суду Черкаської області від 26.02.2009р. по справі №09/1714 залишити без змін.
5. Матеріали справи №09/1714 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю.
Судді:
Шкурдова Л. М.
Мостова Г. І.
Дата відправки 21.10.09