01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
14.09.09 р. № 03/1694
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Ільєнок Т.В. (доповідач по справі),
суддів:
Мазур Л. М.
Чорногуза М. Г.
секретар судового засідання: Лебедєва С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 -представник за дов. б/н від 07.07.2009 р.;
від відповідача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання
повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»на Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.2009 року у справі № 03/1694 (суддя -Єфіменко В.В.),
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Черкаси;
до: Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод», м. Черкаси;
про: стягнення заборгованості у сумі 27 889,03 грн.,
22.06.2009 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажу у сумі 27 889,03 грн., з яких: 24 750,00 грн. основний борг, 1 801,00 грн. пені, 1 113,00 грн. нарахувань індексу інфляції та 224,61 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, порушуючи умови Договору про перевезення вантажу від 02.06.08 р. №172-10/8, не оплатив надані послуги у сумі 24 750,00 грн.
Позивачем, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошових зобов'язань за період з 25.02.2009 р. по 19.06.2009 р. нараховано 1 113,00 грн. інфляційних витрат, 224,61 грн. 3% річних. На підставі ст. 549 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 801,00 грн. пені.
Відповідач -ДП «Автоскладальний завод №2»ВАТ «Луцький автомобільний завод»правом наданим ст. 75 ГПК України не скористався, письмового відзиву на позов суду не надав.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.08.09 р. у справі №03/1694 (з урахуванням Ухвали від 18.08.09 р. про виправлення описки) позовні вимоги задоволено повністю, визначено до стягнення з Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 24 750,00 грн. основного боргу, 1 801,00 грн. пені, 1 113,42 грн. індексу інфляції, 224,61 грн. 3% річних.
Рішення мотивовано тим, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись із прийнятим Рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.09 р. у справі №03/1694 та прийняти нове судове рішення, яким позов залишити без розгляду.
У доводах апеляційного оскарження відповідач наголошує на тому, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог Акти виконаних робіт не підписані директором підприємства і скріплені печатками «канцелярія»та «для розрахунково-касових операцій».
Скаржник стверджує, що Договором про перевезення вантажу від 02.06.08 р. №172-10/8 не передбачено такий вид відповідальності, як нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг.
Також, зазначає відповідач, названим Договором не встановлено строк оплати виконання замовником наданих йому послуг з перевезення, тому суд першої інстанції безпідставно не застосував положення ст. 530 ЦК України, згідно якої, строк виконання боржником обов'язку визначається з моменту пред'явлення вимоги.
Позивач -ФОП ОСОБА_4 не погодився з доводами апеляційного оскарження у своєму письмовому відзиві від 08.09.09 р. №231, зауважуючи на тому, що заявлена сума основного боргу, крім підписаних Актів виконаних робіт, підтверджується, наявним в матеріалах справи двостороннім Актом звірки взаєморозрахунків від 21.04.09 р.
Позивач зазначає, що вимогою про оплату наданих послуг по перевезенню являються рахунки, які надавалися відповідачу разом з Актами виконаних робіт, а також листи-претензії.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом Ухвалою від 31.08.2009 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»на Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.2009 року у справі № 03/1694 прийнято до провадження.
У призначене судове засідання від 14.09.2009 року відповідач не з'явився. З огляду на те, що відповідач про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, не зазначав про намір надання суду апеляційної інстанції додаткових пояснень, документів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності його представника.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
02.06.2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (виконавець, позивач) та Дочірнім підприємством «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»(замовник, відповідач) було укладено Договір на перевезення вантажу № 172-10/8, згідно умов якого виконавець зобов'язався доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж з місця відправлення, яким є м. Черкаси, до пункту призначення, яким є м. Черкаси і видати вантаж особі, уповноваженій на одержання вантажу -представнику ДП «Автоскладальний завод №2»ВАТ «Луцький автомобільний завод», а замовник зобов'язався сплатити плату за перевезення вантажу 110грн./на годину в т.ч. ПДВ.
Пунктом 4.1 названого Договору сторони передбачили, що розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Позивачем було виконано робіт на загальну суму 42 680,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів виконаних робіт від 31.12.2008 № 76 на суму 17 930,00 грн.; від 17.02.2009 № 3 на суму 15 015,00 грн.; від 28.02.2009 № 6 на суму 9 735,00 грн.
Відповідач, порушуючи умови названого Договору, частково оплатив отриманий товар в розмірі 17 930,00 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 24 750,00 грн. (42 680,00 грн. - 17 930,00 грн.).
У доводах апеляційного оскарження відповідач наголошує на тому, що надані позивачем у підтвердження наданих послуг Акти виконаних робіт не підписані директором підприємства та скріплені печатками «канцелярія»та «для розрахунково-касових операції».
Колегія суддів вважає такі ствердження скаржника необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Про наступне погодження наданих послуг по перевезенню вантажу за Актами виконаних робіт свідчить часткова сплата відповідачем заборгованості. Так, позивачем надано послуг на суму 42 680,00 грн. та частково оплачено відповідачем у сумі 17 930,00 грн.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і при її апеляційному перегляді відповідачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження сплати заявленої суми заборгованості у розмірі 24 750,00 грн.
Згідно п. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача 24 750,00 грн. боргу з оплати вартості наданих послуг по перевезенню вантажу.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем за невиконання грошових зобов'язань за період з 25.02.2009 р. по 19.06.2009 р. нараховано 1 113,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 224,61 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами Договору про перевезення вантажу від 02.06.08 р. №172-10/8 не визначено строк оплати наданих послуг. Тобто, на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем на підставі названого Договору, розповсюджується вимоги ст. 530 ЦК України. А саме, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Таким чином моментом, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2009 року позивач звертався до відповідача з Претензією №1 з вимогою про сплату боргу. Названа Претензія отримана відповідачем 30.04.09 р., що підтверджується відбитком вхідного штемпелю за №35 ДП «Автоскладальний завод №2»ВАТ «Луцький автомобільний завод»у лівому, нижньому кутку Претензії (а.с. 18)..
Таким чином, датою, яка вважається моментом прострочення виконання зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг по перевезенню вантажу являється 08.05.09 р. (наступний день після сплину семиденного строку з дня отримання відповідачем Претензії від 30.04.09 р. №1).
Колегією суддів не приймаються до уваги ствердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що вимогою про оплату наданих послуг являються рахунки, які надавались відповідачу при підписанні Актів виконаних робіт, оскільки, доказів отримання названих рахунків відповідачем суду не надано.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що період прострочення виконання грошового зобов'язання, з яким погодився суд першої інстанції, позивачем визначено неправильно. Тому, прийняте судове рішення в цій частині колегія суддів вважає за необхідне змінити.
За розрахунком колегії суддів, нарахування індексу інфляції по сумі боргу у розмірі 24 750,00 грн. за період прострочення з 08.05.09 р. по 22.06.09 р. (дату звернення з позовом по даній справі) складає 396,00 грн., розмір 3% річних -93,58 грн.
Разом з тим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 801,00 грн. на підставі ст. 549 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з Договору про перевезення вантажу від 02.06.08 р. №172-10/8 сторонами не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача при нарахуванні пені у сумі 1 801,00 грн. на ст. 549 ЦК України, оскільки, даною статтею визначено загальне поняття неустойки.
Таким чином, судом першої інстанції неправомірно визначено до стягнення пеню у сумі 1 801,00 грн., тому колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване Рішення в цій частині змінити, в позовних вимогах про стягнення пені у сумі 1 801,00 грн. відмовити, як заявлених необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.2009 року у справі № 03/1694 змінити, позов задовольнити частково, визначити до стягнення з відповідача на користь позивача 24 750,00 грн. основного боргу, 376,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 93,58 грн. 3% річних, в частині позовних вимог про стягнення 717,42 грн. нарахувань індексу інфляції, 131,03 грн. 3% річних та 1 801,00 грн. пені відмовити, як заявлених необґрунтовано.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»Відкритого акціонерного товариства «Луцький автомобільний завод»на Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.2009 року у справі № 03/1694 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 06.08.2009 року у справі № 03/1694 змінити.
Резолютивну частину судового рішення викласти в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №2»ВАТ «Луцький автомобільний завод»(18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська,8/2, код ЄДРПОУ 21751779, МФО 331832, р/р 260071638201 в ОПФ Банку «Фінанси і Кредит»ТОВ Відділення №4 в м. Черкаси) на користь позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (18000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, МФО 354347, р/р НОМЕР_2 в Черкаському філіалі КБ «Приватбанк») 24 750,00 грн. основного боргу, 376,00 грн. нарахувань індексу інфляції, 93,58 грн. 3% річних, 252,19 грн. державного мита та 106,71 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити».
Видачу відповідних виконавчих документів доручити господарському суду Черкаської області.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Матеріали справи № 03/1694 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Ільєнок Т.В.
Судді:
Мазур Л. М.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 18.09.09