донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2010 р. справа №29/44
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі Апонащенко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Суровцева В.В. за довір. № 2/04 від 24.04.2009 року
від відповідача: не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" м. Донецьк
на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.11.2009р. у справі 29/44 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенсі Тойз" м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" м. Донецьк
про стягнення 120098,35 грн. -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенсі Тойз” м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 120098,35 грн.
23.11.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м.Донецьк звернулось до господарського суду з зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фенсі Тойз” м.Київ про визнання видаткових накладних № До-0000128 від 18.01.2008 р., № До-000143 від 21.01.2008 р. недійсними.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2009 р. по справі № 29/44 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" м.Донецьк без розгляду на підставі статей 60, 86 Господарського процесуального кодексу України (а.с.62).
Не погодившись з такою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора", м.Донецьк звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 23.11.2009 р. по справі № 29/44 скасувати як таку, що не відповідає основним засадам, закріпленим в Конституції України та протирічить нормам Господарського процесуального кодексу України (а.с.82). Мотивуючи апеляційну скаргу заявник посилається на те, що у своєму позові та в заяві до позову ним зазначалося про складне фінансове становище підприємства, в зв"язку з чим заявник просив місцевий господарський суд розстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, але зазначене місцевим господарським судом до уваги не прийнято. Скаржник вважає, що відмова суду у прийнятті зустрічного позову з цих підстав, оформленого відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене та приписів статті 124 Конституції України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора", м.Донецьк направило письмове клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи у зв»язку з заяйнятостю представника в іншому судовому процесі, але доказів в підтвердження такого клопотання судовій колегії не надав. Колегія суддів вважає, що неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою для перегляду оскаржуваної ухвали у даній справі в апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Згідно до положень статті 19, 22 цього Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Наведені конституційне положення та положення норми Закону ставлять у залежність реалізацію конституційного права на судовий захист від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України.
В свою чергу, Господарський процесуальний кодекс України містить порядок та форму звернення до господарського суду.
Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Відповідно до частини 2 статті 60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Розділом VIII Господарського процесуального кодексу України визначено загальні вимоги до процесу подання позовної заяви до місцевого господарського суду.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, серед яких, зокрема, докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі та докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Статтею 44 цього Кодексу визначено склад судових витрати, які складаються в тому числі з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Питання сплати державного мита регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»(зі змінами і доповненнями) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 (з наступними змінами та доповненнями).
Згідно пунктів 22, 24 приписів Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15 (з наступними змінами та доповненнями) державне мито справляється також і зустрічних позовних заяв на загальних підставах.
Пунктом 8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258 визначено, що за зустрічну позовну заяву витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.
З наявної в матеріалах справи копії зустрічного позову по справі № 29/44 (а.с.63-64) та змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржником при поданні зустрічної позовної заяви у справі не сплачувалось державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства. В апеляційній скарзі факт несплати витрат, пов'язаних з судовим розглядом справи, скаржником не заперечується.
Відсутність доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставою для повернення зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду в порядку п.4, 10 ч.1 ст. 63, ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, що обґрунтовано враховано судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали від 23 листопада 2009 року про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що складне фінансове становище підприємства є підставою для розстрочення сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить норми, яка б надавала господарському суду право звільнити, розстрочити або відстрочити сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" повноваження щодо надання пільг відносно сплати державного мита, яке зараховується до державного бюджету, належать лише Міністерству фінансів України. З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.11.2009 р. у справі № 29/44 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" м. Донецьк - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС