донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.01.2010 р. справа №6/265
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Субрись В.П. за дов. 2/2196 від 22.12.09р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька фармацевтична компанія «Софора»м. Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від02.12.2009 року
по справі№ 6/265 (суддя Подколзіна Л.Д.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»с. Іванковичі, Васильківський район, Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька фармацевтична компанія «Софора»м. Донецьк
простягнення 15180,06 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД” с. Іванковичі, Васильківський район, Київської області (далі по тексту ТОВ „ВВС-ЛТД”) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька фармацевтична компанія „Софора” м. Донецьк (далі по тексту ТОВ «ДФК „Софора”) основного боргу за поставлений товар в сумі 11982,90 грн., пені в розмірі 1578,18 грн., 3% річних в сумі 265,13 грн. та інфляційних в розмірі 1353,85 грн. відповідно до договору купівлі-продажу № 13850 від 14.11.2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.12.2009 року по справі № 6/265 позовні вимоги ТОВ „ВВС-ЛТД” до відповідача про стягнення 15180,06 грн. задоволені у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав, тому вони законні, обґрунтовані, доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ „ДФК „Софора” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ „ВВС-ЛТД” до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 15180,06 грн. залишити без розгляду.
Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме винесене з порушенням процесуального права, тому воно підлягає скасуванню в порядку апеляційного провадження.
Як вказує скаржник в апеляційній скарзі, суд першої інстанції повинен був на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України залишити позовну заяву без розгляду, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання. Крім того, заявник скарги зазначає, що існуючу заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 11982,90 грн. він частково погасив, а щодо залишку заборгованості, то сторонами по справі було досягнуто згоди про її реструктуризацію.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без зміни, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких подано апеляційну скаргу -безпідставними.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутності представника відповідача тому, з урахуванням строків, передбачених ст. 102 ГПК України, судова колегія розглядає апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2008р. між сторонами по справі був укладений договір купівлі продажу № 13850, згідно умов якого позивач (продавець) взяв на себе зобов'язання продати, а відповідач (покупець) зобов'язався купити лікарські засоби та вироби медичного призначення.
Позивач на виконання умов укладеного договору, у період з 18.11.2008р. по 27.11.2008р. включно по ряду видаткових накладних передав лікарські засоби на адресу відповідача на загальну суму 24402,36 грн., що підтверджується видатковими накладними, які є у матеріалах справи.
Пунктом 4.3 договору купівлі-продажу № 13850 від 14.11.2008р. сторони встановили, що покупець здійснює розрахунки за товар за попередній домовленістю з продавцем у наступному порядку:
- оплата товару здійснюється по факту отримання;
- з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, які складені продавцем.
Як вбачається з представлених позивачем видаткових накладних, сторони у кожній накладній визначили строк оплати одержаного товару відповідачем. Але відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково на суму 12419,46 грн. в результаті чого у відповідача перед позивачем виник борг за поставлений товар у сумі 11982,90 грн., у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача основний борг в сумі 11982,90 грн., пеню в розмірі 1578,18 грн., 3% річних в сумі 265,13 грн. та інфляційних в розмірі 1353,85 грн., яка рішенням суду від 02.12.2009р. по справі № 6/265 задоволена у повному обсязі.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 11982,90 грн., пені в розмірі 1578,18 грн., 3% річних в сумі 265,13 грн. та інфляційних в розмірі 1353,85 грн. за договором купівлі-продажу товару № 13850 від 14.11.2008 року.
Видаткові накладні, які є в матеріалах справи (а.с. 18-64) підтверджують отримання товару відповідачем на загальну суму 24402,36 грн.
Пункт 4.3.2 договору купівлі-продажу від 14.11.2008р. передбачає, що оплата товару здійснюється з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених продавцем.
Але відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково на суму 12419,46 грн.
Не дивлячись на те, що у видаткових накладних не має посилання на договір купівлі-продажу № 13850 від 14.11.2008 року., судова колегія приходить до висновку, що поставка товару була здійснена в рамках цього договору, оскільки як пояснив позивач інших договорів між сторонами по справі не існувало, що не заперечує і відповідач.
Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Матеріали справи не містять доказів оплати боргу в сумі 11982,90 грн., яку просить стягнути позивач як суму основної заборгованості.
Враховуючи те, що сума основної заборгованості доведена, підтверджується наявними в справі документами, а відповідачем не надано доказів її оплати, апеляційна інстанція вважає, що господарським судом Донецької області обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вказаної статті, в позові до стягнення заявлено 3% річних в сумі 265,13 грн. та інфляційні в розмірі 1353,58 грн., які також обґрунтовано задоволені судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія Донецького апеляційного господарського суду.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Таким чином, стосовно задоволення вимог про стягненні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1578,18 грн., апеляційна інстанція також погоджується з огляду на те, що п. 8.3. договору купівлі-продажу № 13850 від 14.11.2008 року сторони передбачили, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3.2 цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, так як дана відповідальність узгоджені сторонами у договорі та не обмежена діючим законодавством.
Що стосується інших заперечень скаржника, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та наявними в матеріалах справи доказами.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального, так і процесуального права, тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2009 року по справі № 6/265 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецька фармацевтична компанія „Софора” м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2009 року по справі № 6/265 залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС