донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.01.2010 р. справа №24/118пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
при секретарі:Денисенко К.С.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явились,
від відповідача:
від третьої особи:Бобровська Н.Є. - по довір. №05-46/04-59 від 15.01.10р.,
не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі,
м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від16.11.2009 року
по справі№24/118пн
за позовомУправління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь Донецької області
до
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань м.Маріуполь
Маріупольська міська рада м. Маріуполь Донецької області
предмет спорузобов'язати відповідача звільнити займане приміщення в зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди на нежитлове приміщення №4785-Ж від 01.03.07р., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-а, загальною площею 130,48кв.м., яке знаходиться у нього у володінні без відповідної правової підстави та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.11.09р. по справі №24/118пн задоволені позовні вимоги Управління міського майна Маріупольської міської ради м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -Управління міського майна) до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі м. Маріуполь Донецької області (далі по тексту -Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування) про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди на нежитлове приміщення №4785-Ж від 01.03.07р., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-а, загальною площею 130,48кв.м., яке знаходиться у нього у володінні без відповідної правової підстави та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі.
Рішення суду мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежилого приміщення №4785-Ж від 01.03.07р. строком з 01.03.07р. по 01.03.08р. Позивач листами від 14.02.08р. №07-4/165 та від 21.03.08р. №07-4/317 повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди від 01.03.07р. №4785-Ж та про те, що строк дії вищезазначеного договору продовжено не буде. Втім, відповідач в порушення норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не виконав свого обов'язку щодо повернення орендодавцеві об'єкту оренди після закінчення строку дії договору оренди нежилого приміщення №4785-Ж від 01.03.07р. Тому позовні вимоги позивача визнані судом обґрунтованими і задоволені у повному обсязі.
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.11.09р. по справі №24/118пн скасувати, та прийняти нове рішення.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на підстави відмови позивачем відповідачу у продовженні строку дії договору оренди нежилого приміщення враховуючи те, що відповідач має переважне право на укладання договору оренди на новий строк.
Скаржник також посилається на те, що ним був оплачений виставлений позивачем рахунок на сплату орендної плати за березень 2008 року, що на його думку свідчить про наміри позивача продовжити дію договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції у супереч нормам діючого законодавства стягнув з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки, як він вказує, відповідач звільнений від сплати державного мита.
Управління міського майна у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду від 16.11.09р. по справі №24/118пн без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач у відзиві зазначає, що рахунок на сплату орендної плати за березень 2008 року був виставлений відповідачу за фактичне використання приміщення у березні, а не як підтвердження наміру на продовження дії договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р.
Позивач у відзиві вважає безпідставним посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не встановив мету виселення позивачем відповідача із займаного приміщення, оскільки суд не повинен встановлювати подальшу мету використання власником нежилого приміщення після закінчення строку дії договору оренди.
14.01.10р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Управління міського майна, в якому позивач просить суд розглянути справу №24/118пн без участі його представника.
14.01.10р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольської міської ради про розгляд справи №24/118пн без участі їх представника.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянув матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
17.06.08р. Управління міського майна звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення в зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди на нежитлове приміщення №4785-Ж від 01.03.07р., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-а, загальною площею 130,48кв.м., яке знаходиться у нього у володінні без відповідної правової підстави та здати вказане приміщення за актом прийому-передачі.
Ухвалою господарського суду від 03.07.08р., на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, суд залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Маріупольську міську раду, оскільки вона є власником спірного приміщення і рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов'язки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.08р. по справі №24/118пн у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.11.08р. зазначене рішення залишено без змін.
Приймаючи рішення та постанову суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивач виставивши відповідачу рахунок на сплату орендної плати за березень 2008 року вчинив конклюдентні дії, направлені на продовження строку дії договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р.
За результатами касаційного оскарження, Вищий господарський суд України постановою від 17.02.09р. по справі №24/118пн вищезазначені рішення та постанову скасував, справу було направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було дано відповідної оцінки доводам позивача про те, що рахунок на сплату орендної плати за березень 2008 року від 18.03.08р. виставлявся ним не у зв'язку з існуванням договірних відносин між сторонами, а за фактичне користування відповідачем приміщенням після закінчення дії оренди №4785-Ж від 01.03.07р. з 01.03.08р.
За результатами нового розгляду справи №24/118пн господарським судом Донецької області було прийнято рішення від 16.11.09р., яке оскаржується.
Заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення від 01.03.07р. № 4785-Ж, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення (будівля), розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27 «а»загальною площею 130,48кв.м. для використання в цілях під відділення Фонду Жовтневого району м. Маріуполя.
Розділом 7 договору сторони зазначили строк дії, умови змін та розірвання договору. Так, діючий договір діє та набирає чинності з 01.03.07р. по 01.03.08р.
Пунктом 7.5 зазначено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни договору після закінчення його строку, протягом місяця, він вважається пролонгованим на той же самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені діючим договором.
З матеріалів справи вбачається, що спірні відносини між сторонами щодо оренди нежитлового приміщення виникли з приводу продовження терміну договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р. після його закінчення.
Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна», та нормою ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди) то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Матеріалами справи підтверджується, що позивач листом від 14.02.08р. №07-4/165 та листом від 21.03.08р. № 07-4/317 повідомив Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про закінчення строку договору та про те, що договір оренди від 01.03.07р. продовжено не буде, у зв'язку з чим пропонувалось відповідачу здати приміщення по акту прийму-передачі.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про орендну державного та комунального майна»також передбачено, що у разі, зокрема, закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Проте, відповідач свого обов'язку щодо повернення об'єкту оренди відповідно до п.2.3 договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р. не виконав.
18.03.08р. позивач виставив відповідачу рахунок №351/1 за орендну спірного приміщення за березень 2008р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі Донецької області даний рахунок був оплачений.
В наданих суду поясненнях позивач зазначив, що вказаний рахунок від 18.03.08р. був виставлений позивачем за фактичне користування приміщенням, у зв'язку з його неповерненням.
Водночас, виставлення позивачем рахунку на сплату орендних платежів за користування майном, які були оплачені відповідачем, не можна розцінювати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р., оскільки відповідач сплачував кошти за фактичне користування спірним приміщенням, яке не було повернуто позивачу. Здійснення платежів не є підставою продовження договору, термін дії якого закінчився.
З огляду на викладене, судова колегія не погоджується з доводом скаржника, що виставлення рахунку №351/1 від 18.03.08р. свідчить про наміри позивача продовжити дію договору оренди №4785-Ж, оскільки позивач листом №07-4/317 від 21.03.08р., який був направлений відповідачу в строк передбачений п.7.5 договору оренди №4785-Ж від 01.03.07р., підтвердив свій намір щодо припинення договору оренди.
Крім цього, позивач звернувшись до суду першої інстанції з позовом про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування звільнити займане приміщення у зв'язку з закінченням строку, на який було укладено договір оренди на нежитлове приміщення №4785-Ж від 01.03.07р., тим самим також підтвердив свій намір щодо припинення договору оренди.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір оренди №4785-Ж від 01.03.07р. нежилого приміщення розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Зелинського, 27-а припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не встановив мету виселення позивачем відповідача із займаного приміщення судова колегія вважає безпідставним, оскільки суд не повинен встановлювати подальшу мету використання власником нежилого приміщення після закінчення строку дії договору оренди, тому як позивач, як власник спірного приміщення, володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції у супереч нормам діючого законодавства стягнув з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки, як він зазначає, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування звільнено від сплати державного мита.
Дане ствердження скаржника судова колегія вважає безпідставним, оскільки ч.4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Враховуючи вищевикладене апеляційна інстанція дійшла до висновку, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 16.11.09р. по справі №24/118пн з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення господарського суду Донецької області від 16.11.09р. по справі №24/118пн підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Маріуполі, м. Маріуполь, Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.11.09р. по справі №24/118пн залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 6 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. третій особі
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду