26.01.2010 року Справа № 17/91
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників:
заявника: не явився
ЗАТ «Ульяновський молочний завод»: не явився
ЗАТ «Сорокинський торгівельний дім»: не явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Сорокинський торгівельний дім»(м. Краснодон Луганської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2009р. у справі № 17/91
за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Фермсервіс»(м. Київ) про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті від 13.02.2008 року по справі №1105-2-28
за позовом: закритого акціонерного товариства «Сорокинський торгівельний дім» (м. Краснодон Луганської області)
до: закритого акціонерного товариства «Ульяновський молочний завод» (м. Ульяновка Кіровоградської області)
про: визнання права власності
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23 листопада 2009 року у справі №17/91 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді Мохонько К.М. і Хилько Ю.І.) задоволена заява товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Фермсервіс» (м. Київ) про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті від 13.02.2008 року по справі №1105-2-28: скасоване рішення постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті від 13.02.2008 року по справі №1105-2-28 за позовом закритого акціонерного товариства «Сорокинський торгівельний дім» (м. Краснодон Луганської області) до закритого акціонерного товариства «Ульяновський молочний завод»(м. Ульяновка Кіровоградської області) про визнання права власності на майно.
Позивач по третейській справі -закрите акціонерне товариство «Сорокинський торгівельний дім» (м. Краснодон Луганської області) -не погодився із судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2009 року по справі №17/91 і припинити провадження у справі. Скаржник зазначає, що рішення прийнято з неповним дослідженням матеріалів справи. Так, згідно введення в експлуатацію установки для виробництва казеїну, остання була змонтована за адресою: м. Ульяновка, вул. 50-річчя Радянської влади, 50, а виробничі приміщення Ульяновського молочного заводу знаходяться за адресою: м. Ульяновка, вул. 50-річчя Радянської влади, 12 і за цією адресою будь-яке обладнання не розміщувалося. У 2004 році відповідачем по третейській справі було придбано установку для виготовлення казеїну, що підтверджується договором обміну від 24.09.2004 року і актом приймання-передачі від 20.10.2004 року у ЗАТ «Сватовський молочний завод», а не у заявника. В лютому 2009 року директором заявника був підписаний акт, яким встановлено, що майно належить позивачу по третейській справі і у заявника не виникало будь-яких претензій стосовно майна і лише після зміни законодавства заявник звернувся з відповідною заявою. Скаржник вважає, що заявник пропустив 3-х місячний строк для звернення з такою заявою. Крім того, на момент прийняття рішення третейським судом у заявника не було права на подачу скарги, а закон зворотної сили не має. До того ж після рішення третейського суду все застаріле обладнання було утилізоване і станом на день розгляду справи ніякої установки немає. Представник апелянта в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5815). Перед початком судового засідання від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи. Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи, матеріали справи є достатніми для її розгляду без участі представника позивача, справа переглядалася без участі останнього за наявними у справі матеріалами.
Заявник -товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Фермсервіс» (м. Київ) -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник заявника у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5351). Беручи до уваги, що неявка представника заявника не перешкоджає перегляду справи, останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника заявника за наявними у справі матеріалами.
Відповідач по третейській справі -закрите акціонерне товариство «Ульяновський молочний завод»(м. Ульяновка Кіровоградської області) -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №5793). Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи, останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 24.01.2008 року ЗАТ "Сорокинський торгівельний дім" звернулось до постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті з позовною заявою до АТЗТ "Ульяновський молочний завод" про визнання за ним права власності на молочний цех з обладнанням для виготовлення масла та казеїну 1974 року, сторожку-перепускник 1974 року, гараж-мийку автотранспорту 1974 року, адміністративне приміщення -майстерню 1974 року, дві майстерні 1974 року, водонапірну башту 1974 року, градильню 1974 року, очисні споруди 1996 року, огорожу з цегли, про що 24.01.2008 року третейським судом винесена ухвала про порушення третейського провадження у праві №1105-2-28, а 30.01.2008 року -ухвала про призначення справи до розгляду.
Рішенням постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті від 13.02.2008 року по справі №1105-2-28 позовні вимоги було задоволено повністю: визнано за закритим акціонерним товариством "Сорокинський торгівельний дім" право власності на майно, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Ульяновський район, м. Ульяновка, вул. 50-річчя Радянської влади, 50, передане йому акціонерним товариством закритого типу "Ульяновський молочний завод", ідентифікаційний код 00471490, згідно акту від 02.09.2006 року, а саме на: молочний цех "Ааа"а"а" з обладнанням для виготовлення масла та казеїну 1974 року; сторожки-перепускника 1974 року літера "Б"; гаражу-мийки автотранспорту 1974 року літера "В"; адміністративного приміщення -майстерні 1974 року літера "Г"; майстерні 1974 року літера "Д"; майстерні 1974 року літера "К"; водонапірної башти 1974 року літера "Ж"; градильні 1974 року; очисних споруд 1996 року; огорожі з цегли, відповідно до розмірів, зазначених в технічній документації на вказані об'єкти. Цим же рішенням зобов'язано МБТІ м. Ульяновка зареєструвати за закритим акціонерним товариством "Сорокинський торгівельний дім" право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: молочний цех "Ааа"а"а" з обладнанням для виготовлення масла та казеїну 1974 року; сторожки-перепускника 1974 року літера "Б"; гаражу-мийки автотранспорту 1974 року літера "В"; адміністративного приміщення -майстерні 1974 року літера "Г"; майстерні 1974 року літера "Д"; майстерні 1974 року літера "К"; водонапірної башти 1974 року літера "Ж"; градильні 1974 року; очисних споруд 1996 року та огорожі з цегли, які знаходяться за адресою: 26400, Кіровоградська область, Ульяновський район, м. Ульяновка, вул. 50-річчя Радянської влади, 50.
Право на звернення до третейського суду виникло у позивача на підставі угоди про передачу спору на розгляд третейського суду, укладеної між ЗАТ "Сорокинський торгівельний дім" і АТЗТ "Ульяновський молочний завод".
З даним рішенням третейського суду не погодилось товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Фермсервіс»(м. Київ), яка вважає, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, а частина майна, зазначене в оскаржуваному рішенні третейського суду (обладнання для виготовлення казеїну), не належало та не належить ЗАТ "Ульяновський молочний завод", а було передано йому ТОВ "Агрофірма "Фермсервіс" на відповідальне зберігання за актом від 02.12.1995 року відповідно до умов договору №818513 від 19.05.1995 року.
Як вбачається із матеріалів справи і як правильно встановив господарський суд 19.05.1995 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Фермсервіс" та акціонерним товариством закритого типу "Ульяновський молочний завод" був укладений договір №818513 про сумісну промислову експлуатацію установки для виробництва казеїну ВС-150, згідно якого сторони домовились спільними зусиллями здійснювати промислову експлуатацію агрегату для переробки казеїну ВС-150 з подальшою участю в прибутку від його експлуатації. Пунктом 2.1 договору визначено, що завод зобов'язався надати виробниче приміщення, необхідне для установки та експлуатації агрегату, сировину для переробки (обрат), складські приміщення; забезпечити обслуговування агрегату працівниками; здійснювати оплату всіх витрат, пов'язаних з експлуатацією та нормальною роботою агрегату (сировина, заробітна плата персоналу, електроенергія, тепло та ін.); безперешкодно допускати представників фірми до агрегату та осіб, які слідують з ними, а також надавати комерційну інформацію, що стосується експлуатації агрегату та інше. У свою чергу, ТОВ «Агрофірма «Фермсервіс»прийняло на себе наступні зобов'язання: поставити до 25.05.1995 р. агрегат з специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору про спільну діяльність; здійснити монтаж, пуск та наладку агрегату; за власний рахунок усунути дефекти агрегату, які виникли в результаті недоброякісного виготовлення агрегату; надати оригінальні власні технології по переробці сільськогосподарської продукції для експлуатації агрегату та інше (п.2.2 Договору).
Сторонами також було узгоджено, що при завозі на територію заводу деталей та частин агрегату, сторони підписують акт про прийняття заводом частин та вузлів агрегату на відповідальне зберігання. Підписання такого акту означає, що завод прийняв на відповідальне зберігання деталі та вузли агрегату доставлені фірмою і перелічені у акті.
На виконання умов договору позивачем 02.12.1995 року передано було відповідачу лінію по виготовленню казеїну ВС-150, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.12.1995 року. Зазначену установку по виробництву казеїну було введено в експлуатацію 20.05.2000 року, про що свідчить відповідний акт, із змісту якого вбачається, що лінія по виготовленню казеїну ВС-150 була змонтована у виробничому приміщенні Ульяновського молочного заводу, розташованого в м. Ульяновка по вул. Радянської влади, 50.
Зазначені факти підтверджуються також і судовими рішенням по інших справах (№16/288 та ін.), які в силу ст.36 ГПК України є письмовими доказами по справі.
За таких обставин обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду, що визнавши право власності на майно, в тому числі і на обладнання для виготовлення казеїну, третейський суд вирішив питання про права ТОВ "Агрофірма "Фермсервіс" без участі у справі останнього.
Відповідно до Закону N 1701-IV третейський суд -це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Згідно з Конституцією Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64).
Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом N 1701-IV випадках і порядку) та судовий захист.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності й не є здійсненням правосуддя.
Ураховуючи положення статей 55, 64, 124 Конституції, аналізуючи зміст Закону N1701-IV та ст. 17 ЦПК, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішувати спори лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції є нормами прямої дії.
Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень статей 3, 15 ЦК, статей 1, 3, 4 ЦПК щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень.
Відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Законом України від 05.03.2009 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів" №1076-VІ, який набрав чинності 30.03.2009 року було розширено коло осіб, які вправі оскаржити рішення третейського суду. До числа таких осіб віднесено, крім сторін, які передали спір на вирішення третейського суду, також третіх осіб та осіб, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (частина друга статті 52 Закону України "Про третейські суди" в редакції Закону України від 05.03.2009 року №1076-VІ ).
Зі змісту ст. 51 Закону N 1701-IV (в системному аналізі зі статтями 2, 3 цього Закону і визначенням терміну "сторони третейського розгляду"), - питаннями, що виходять як за межі третейської угоди, так і за межі самого рішення третейського суду, слід вважати, зокрема, питання прав та обов'язків інших осіб, які не є сторонами, що передали спір на вирішення третейського суду, оскільки у межах рішення третейського суду можливо вирішувати лише питання, що стосуються виключно сторін третейського розгляду. Залучення до справи зацікавленої особи як третьої особи не надає такій особі прав сторони третейського розгляду.
При цьому зазначеним вище законом встановлено, що вирішення третейським судом питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, є підставою для скасування рішення третейського суду (пункт 5 частини третьої статті 51 Закону).
Як вбачається із матеріалів справи заявник має відповідне матеріальне право на частину майна, яке знаходилося у відповідача по третейській справі і яке було передано разом із нерухомим майном позивачу по третейській справі. Це право заявника не досліджувалося третейським судом при розгляді третейської справи і ця обставина є порушенням Закону N 1701-IV і безумовною підставою для скасування рішення третейського суду.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування судового рішення в силу наступного:
- Закон України „Про третейські суди” надає право особам, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, оскаржити рішення суду протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду; інвентаризаційна відомість від 11.02.2009 р., на яку посилається ЗАТ "Сорокинський торгівельний дім" на підтвердження ознайомлення керівника заявника з наявним рішенням третейського суду, не містить посилань на таке рішення постійно діючого третейського суду при Кіровоградській регіональній торгово-промисловій палаті від 13.02.2008 р. по справі №1105-2-28. Сам факт передачі майна, який зазначений у відомості, не свідчить про обізнаність керівника про судове рішення, а свідчить лише про факт передачі майна іншій особі, оскільки підстави такої передачі у відомості не зазначалися. Інших документів, крім листа арбітражного керуючого (розпорядника майна) ЗАТ "Ульяновський молочний завод" від 30.06.2009р., які б свідчили про обізнаність заявника про наявність рішення третейського суду не існує. За таких обставин місцевий господарський суд правомірно обчислив строк на звернення зі скаргою з дня отримання заявником листа арбітражного керуючого.
- Факт відсутності спірного майна не перешкоджає зверненню із заявою про скасування рішення третейського суду і може бути підставою для припинення провадження у справі.
- Відсутність права на оскарження рішення третейського суд у момент його прийняття не перешкоджає поданню скарги, оскільки на момент подання скарги законодавець надав таке право особі, відносно прав і обов'язків якої вирішений спір. До цих правовідносин не можна застосовувати принцип не зворотності закону в часі, оскільки на момент подання скарги закон існував і надавав право на оскарження.
Не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги і договір міни від 24.09.2004 року, оскільки за даним договором у власність відповідача передана сушилка ПК-150 для сушіння казеїну і накопичувач ОСВ-10, тобто інше майно, ніж те, яке передавалося відповідачу за договором про спільну діяльність.
За таких обставин рішення місцевого господарського суду повинно бути залишено без зміни, оскільки повністю відповідає вимогам чинного законодавства і обставинам справи, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Сорокинський торгівельний дім»(м. Краснодон Луганської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 23 листопада 2009 року у справі №17/91 залишити без зміни.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат