1[1]
18 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року про повернення скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 42015100020000138 та відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у порушенні визначених процесуальним законом строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015100020000138,
за участю сторін кримінального провадження:
особи, яка подала скаргу,- ОСОБА_6 ,-
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року повернуто скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 42015100020000138.
Цією ж ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у порушенні визначених процесуальним законом строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201510002000013.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що бездіяльність слідчого, яку можливо оскаржити слідчому судді в порядку, визначеному ст. 303-304 КПК України, є бездіяльність, яка полягає у не розгляді клопотання захисника від 04.05.2018 про закриття кримінального провадження.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що клопотання про закриття кримінального провадження було подане слідчому 04 травня 2018 року, оскаржувана бездіяльність розпочалася 08 травня 2018 року, отже враховуючи, що зі скаргою на цю бездіяльність захисник звернувся до слідчого судді лише 12 червня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом десятиденного строку, і питання про поновлення цього строку він не порушує, а тому скарга в цій частині підлягає поверненню, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Стосовно інших доводів скарги, на думку слідчого судді, захисник лише абстрактно посилається на порушення строків досудового розслідування, без вказівки на конкретні рішення, дії чи бездіяльність, які він оскаржує, а тому фактично оскаржується бездіяльність, яка не може бути предметом судового розгляду під час досудового розслідування.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При цьому апелянт вказує на те, що слідчим суддею було грубо порушено вимоги ст. 306 КПК України, оскільки скарга розглянута за відсутності особи, яка її подала, чим було обмежено права на викладення своєї правової позиції, висловлення окремих доводів та підстав для задоволення скарги.
На думку апелянта, слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва відмовив у розгляді скарги по суті без законних підстав, чим порушив гарантоване право на справедливий доступ до правосуддя та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, а отже вимоги п. 14 ч. 1 ст. 7, ст. 21 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді в частині обчислення процесуальних строків, захисник зазначає, що 04 травня 2018 року керівнику слідчого управління Дарницького УП ГУНП у м. Києві було подано клопотання у порядку ст. ст. 42, 220 КПК України про закриття кримінального провадження за №42015100020000138 від 18 серпня 2015 року з підстав пропущених процесуальних строків, визначених ст.ст. 219, 284 КПК України, а 03 червня 2018 року, відповідно до відмітки на конверті, отримано формальну відповідь в порушення встановленого порядку згідно ст. 220 КПК України, щодо відмови у задоволенні поданого клопотання.
В апеляції наголошується на тому,що до розгляду по суті, слідчому судді надані всі необхідні докази, щодо незаконного продовження строку досудового розслідування з огляду на викладені факти.
Також апелянт зазначив, що триваюча бездіяльність слідчого та процесуального керівника - прокурора, що полягає у невиконанні ним приписів ст. ст. 219, 284 КПК України та виражається у не закритті ним кримінального провадження у визначений кримінальним процесуальним законом строк, порушує власне право на захист, що передбачене положенням п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. ст.1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали, свої офіційні повноваження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
З матеріалів судового провадження убачається, що захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які від зобов'язаний вчинити у визначений законом строк.
У скарзі ОСОБА_6 зазначалось, що у кримінальному провадженні № 42015100020000138 від 18 серпня 2015 року щодо ОСОБА_7 закінчились строки, передбачені ст. ст. 219, 284 КПК України, проте слідчий не прийняти жодного рішення, передбаченого ст. 284 КПК України.
При цьому у скарзі наведено обставини та доводи щодо порушення продовження здійснення досудового розслідування згаданого кримінального провадження.
04 травня 2018 року сторона захисту подала керівнику слідчого управління Дарницького УП ГУНП у м. Києві клопотання у порядку ст. ст. 42, 220 КПК України про закриття кримінального провадження за № 42015100020000138 від 18 серпня 2015 року з підстав пропущених процесуальних строків, визначених ст.ст. 219, 284 КПК України, а 03 червня 2018 року отримано відповідь щодо відмови у задоволенні поданого клопотання.
У прохальній частині скарги захисник ОСОБА_6 просив слідчого суддю визнати бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у не розгляді клопотання захисника про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, та недотримання розумних строків досудового розслідування відповідно до вимог ст. 220 та ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України.
Отже, у скарзі до суду захисника ОСОБА_6 ставилось питання про визнання двох видів бездіяльності слідчого, а саме: бездіяльності слідчого, яка полягала у не розгляді клопотання, поданого у порядку ст. 220 КПК України, та бездіяльності слідчого щодо недотримання розумних строків досудового розслідування.
Виходячи з вимог, викладених у скарзі захисника ОСОБА_6 , слідчий суддя, керуючись приписами ст. 304 КПК України, вирішив питання про можливість відкриття провадження за скаргою, а також про повернення скарги.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого прокурора, що не підлягає оскарженню.
Виходячи з того, що у скарзі захисника є лише абстрактне посилання на порушення строків досудового розслідування, без вказівки на конкретні рішення, дії чи бездіяльність слідчого поліції, слідчий суддя, дійшов до висновку про те, що така бездіяльність відповідно до вимог ст. 303 КПК України не може бути предметом судового розгляду під час досудового розслідування, а тому в цій частині скарги ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження.
Таке рішення слідчого судді в частині скарги відповідає фактичним обставинам провадження, ґрунтується на матеріалах судового провадження та відповідає вимогам ст. 303 та ч. 4 ст. 304 КПК України.
В частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягала у не розгляді клопотання захисту про закриття кримінального провадження, поданого у порядку ст. 220 КПК України, слідчий суддя ухвали рішення про повернення скарги з мотивів пропуску строку на оскарження, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України за відсутності клопотання про поновлення такого строку.
Так, відповідно до матеріалів провадження, бездіяльність слідчого щодо не розгляду клопотання, поданого 04 травня 2018 року, мала місце 08 травня 2018 року, а скарга до суду подана лише 12 червня 2018 року,тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України.
При цьому посилання апелянта на те, що 03 червня 2018 року ним отримано лист щодо відмови у задоволенні клопотання на може впливати на початок обчислення строку, встановленого законом для оскарження до суду бездіяльності слідчого по не розгляду клопотання сторони захисту, оскільки бездіяльність слідчого почалась з моменту перебігу строку, встановленого ст. 220 КПК України, для розгляду клопотання, а не з моменту, коли особа отримала повідомлення про результати розгляду клопотання.
Окрім того, якщо апелянт стверджує, що 03 червня 2018 року він отримав листа про результати розгляду слідчим його клопотання, то немає підстав вважати, що має місце бездіяльність слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання захисту, але і ця обставина не впливає на початок перебігу строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Отже, висновок, викладений в ухвалі слідчого судді, щодо пропуску захисником строку на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання у порядку ст. 220 КПК України, також ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповноту та необґрунтованість ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року є безпідставними.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про порушення слідчим суддею вимог ст. 306 КПК України, оскільки слідчий суддя, керуючись вимогами ч. 2 та ч. 4 ст. 304 КПК України, ухвалив рішення про повернення та відмову у відкритті провадження у відповідних частинах скарги, не розглядав скаргу по суті, а тому не повинен був виконувати вимоги ст. 306 КПК України.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року про повернення скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не розгляді клопотання про закриття кримінального провадження № 42015100020000138 та відмову у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у порушенні визначених процесуальним законом строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015100020000138, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа № 11-сс/796/3886/2018 Категорія: ст. 303 КПК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1