Справа № 33/796/1761/2018 Головуючий в 1-й інстанції: Козачук О.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Жук О.В.
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ЖукО.В.,
розглянувши 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року про притягнення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 квітня 2018 року постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 352 гривні 40 копійок на користь держави.
Згідно з постановою 05 лютого 2018 року, о 23 годині 20 хвилини, ОСОБА_4 керував автомобілем «Ford Skorpio» д.н.з.НОМЕР_1 по пр.-т Возз'єднання у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України /далі - ПДР України/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам події.
Так, він не керував автомобілем, а лише перебував на водійському сидінні автомобіля з вимкненим двигуном і перемикав музику, коли до нього підійшли працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер». Зазначає, що дійсно відмовився від проходження огляду на місці, оскільки не довіряє показникам такого приладу, у тому числі у зв'язку з тим, що останній відсутній в переліку технічних засобів дозволених для використання поліцейськими.
Разом з цим, він був не проти пройти огляд в закладі охорони здоров'я, проте працівники поліції не здійснили його доставку до останнього і взагалі не пропонували туди проїхати. Вказані обставини може підтвердити свідок ОСОБА_5, який є власником автомобіля «Ford Skorpio» д.н.з.НОМЕР_1 /а.с.18/.
На думку апелянта, у разі дотримання водієм ПДР України, поліцейським забороняється зупиняти його транспортний засіб, тому відповідний рапорт щодо причин зупинки автомобіля поліцейськими не складався.
Після ознайомлення з матеріалами справи, апелянт виявив пояснення свідків щодо підтвердження його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння також і в закладі охорони здоров'я, що не відповідає дійсним обставинам події.
Вважає, що не направлення його на огляд до лікаря-нарколога та відсутність підтвердження зафіксованої відмови від проходження такого огляду є порушенням вимог ст. 266 КУпАП, тому наявні в матеріалах справи докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є неналежними і недопустимими.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Як убачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 є правильними та підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення БД№059084 відносно ОСОБА_4 вбачається, що 05 лютого 2018 року, о 23 годині 20 хвилин в м. Києві по пр.-ту Возз'єднання водій керував автомобілем «Ford Skorpio» д.н.з.НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
У відповідній графі наявні особисті пояснення ОСОБА_4 «Впредь обязуюсь не нарушать». При цьому він не зазначав, що не керував транспортним засобом.
Протокол підписаний ОСОБА_4 та ним отримано тимчасовий талон на право керування транспортним засобом, відповідно останній ознайомлений з його змістом.
До протоколу додані письмові пояснення свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, з яких вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_4 відмовився від проходження медичного огляду у лікаря-нарколога та за допомогою приладу «Драгер» для визначення стану сп'яніння.
В поясненнях зазначені анкетні дані свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, у тому числі адреси місця проживання та контактні номери телефонів, наявні їх особисті підписи.
Відповідно до п. 12 розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року /далі - Інструкція/, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Тобто, огляд на стан наркотичного сп'яніння здійснюється лише у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я.
Дана Інструкція не передбачає обов'язкового надання водію транспортного засобу направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння у разі відмови останнього від його проходження.
Посилання ОСОБА_4 на порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП є безпідставним, оскільки його огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції не проводився, у зв'язку з відмовою від його проходження.
Норми КУпАП не передбачають обов'язкового допиту свідків безпосередньо в судовому засіданні судом першої чи апеляційної інстанції.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів достовірність письмових пояснень свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8
Крім того, свідки не мають повноважень підтверджувати або спростовувати факт керування водієм транспортним засобом і обставини його зупинки працівниками поліції, оскільки відповідно до положень Інструкції лише засвідчують факт відмови такої особи від проходження огляду на стан сп'яніння, запропонований поліцейськими.
Враховуючи викладене, вважаю, що судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про доведеність вини ОСОБА_4 в порушення п.2.5 ПДР України.
Будь-яких об'єктивних даних на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин події суду апеляційної інстанції надано не було, а тому пояснення ОСОБА_4 спростовуються вищевикладеними доказами.
Зібраних по справі доказів достатнього для прийняття рішення по справі.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_4 накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеню його вини.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому підстав для її задоволення не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.В.Жук