Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 314/3114/18Головуючий у 1-й інстанції Капітонов Є.М. Повний текст ухвали складений 07.08.2018 року
Пр. № 22-ц/778/3407/18Суддя-доповідач Гончар М.С.
20 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Бєлки В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2018 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями службової особи
У липні 2018 року ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (а.с. 1-7), в якому просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2018 року (а.с. 14) позовну заяву ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто останньому.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою судді суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 17-21) просив ухвалу судді суду першої інстанції у цій справі скасувати, справу направити до Вільнянського районного суду Запорізької області для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження у справі).
З 15.12.2017 року набрала законної сила нова редакція ЦПК України, якою саме керувався суд першої інстанції при постановленні оскаржуємої ухвали, та якою має керуватись апеляційний суд при перегляді законності та обґрунтованості останньої у цій справі.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення (п. 8 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року).
В автоматизованому порядку у цій справі визначено колегію суддів апеляційного суду: головуючий суддя Гончар М.С., судді Кочеткова І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 24).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 25), справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 2 ЦПК України (а.с. 27).
Оскільки, в силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідачем Державною казначейською службою України відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі апеляційному суду наданий не був.
Однак, за змістом ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
В автоматизованому порядку у цій справі суддею Бєлка В.Ю. замінено суддю Кочеткову І.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 30-31).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивача у цій справі, керувався ст. ст. 185 ч. 3, 353-355 ЦПК України та виходив із наступного.
В позовній заяві позивач посилається на те, що: «Доказами спричинення позивачеві моральної шкоди, пов'язаної з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності, можуть бути покази свідків, заява про виклик яких буде подана після відкриття провадження у справі, та медичні документи, клопотання про долучення яких буде заявлено після відкриття провадження у справі».
Ухвалою судді від 13.07.2018 позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання усіх наявних доказів до позовної заяви, та встановлено строк для усунення недоліків.
У встановлений суддею строк позивачем недоліки не усунуто.
Відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Одночасно суд наголошує на тому, що ч. 2 ст. 82 ЦПК України визначено обов'язок позивача повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За таких обставин, суддя вважає позовну заяву не поданою та повертає її позивачу.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеною позовною заяву (а.с.1-4).
Проте, ухвалою судді суду першої інстанції від 13 липня 2018 року (а.с. 9) вищезазначена позовна заява позивача у цій справі була залишена без руху, позивачеві наданий строк 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
Оскільки, позовна заява позивача, на думку судді суду першої інстанції, подана без додержання вимог, викладених у ст. 177 ч. 5 ЦПК України, а саме: з позовної заяви вбачається, що представником позивача не надано всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Проте, в силу вимог ст. 175 ч. 2 п. 5 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За змістом ст. 177 ч. 5 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Встановлено, що позивач ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 у своїй вищезазначеній позовній заяві у цій справі зазначив всі докази (протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 004588, постанова Апеляційного суду Запорізької області від 21.07.2017 року, покази свідків, заява про виклик яких буде подана після відкриття провадження у справі, та медичні документи, клопотання про долучення яких буде заявлено після відкриття провадження у справі»), якими він обґрунтовує свої вимоги, та додав до позовної заяви лише ті докази, які у нього наявні (копію протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 004588, електронну копію постанови Апеляційного суду Запорізької області від 21.07.2017 року), що підтверджується переліком додатків у позовній заяві позивача у цій справі та відсутністю у матеріалах цієї справи акту суду першої інстанції про відсутність останніх при подачі позову до суду.
Належні допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Таким чином, вищезазначена позовна заява позивача у цій справі відповідала вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України.
При вищевикладених обставинах, вимоги судді суду першої інстанції до позивача в ухвалі від 13.07.2018 року про залишення без руху його вищезазначеної позовної заяви у цій справі (а.с. 14) були надуманими та безпідставними, та, відповідно, невиконання останніх позивачем не могло бути підставою для визнання неподаною та повернення вказаної позовної заяви позивачі у цій справі.
Оскільки, не є тотожними поняття «вимог до подання доказів, зокрема строків» (ст. 82 ЦПК України) та «вимог до змісту та форми позовної заяви, додатків до неї» (ст. 175, 177 ЦПК України).
Так, дійсно, за змістом ст. 43 ч. 2 п. 4 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
А відповідно до ст. 83 ч. 2 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Однак, несвоєчасна подача будь-яких доказів позивачем у подальшому може бути лише підставою для неприйняття останніх до розгляду судом першої інстанції, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 83 ч. 8 ЦПК України).
А неподача взагалі будь-яких належних та допустимих доказів позивачем в обґрунтування його позову може бути у подальшому бути підставою для відмови судом першої інстанції у задоволенні позову позивача у цій справі за результатами розгляду цієї справи судом першої інстанції по суті у нарадчій кімнаті відповідно до вимог ст. ст. 89, 244-245, 264, 265 ч. 4 ЦПК України.
При вищевикладених обставинах, доводи ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання) до суду першої інстанції.
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги у цій справі, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 в силу вимог Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду у цій справі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384, п. 8 Перехідних положень ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2018 року у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 20.09.2018 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Бєлка В.Ю.