19 вересня 2018 року
Київ
справа №9901/777/18
адміністративне провадження №П/9901/777/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення,
встановив:
12 вересня 2018 року ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) звернулася через свого представника - адвоката ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) до Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (вул. Студентська, 12-А, м. Київ, 04050; далі - ВРП), у якому просить скасувати рішення ВРП № 2628/0/15-18 від 16 серпня 2018 року про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Святошинського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 123 Конституції України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що на дату прийняття спірного рішення не була суддею Святошинського районного суду міста Києва. Як пояснила позивач, 17 грудня 2015 року Вища рада юстиції, розглянувши дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_3, відкриту на підставі висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції від 9 червня 2015 року № 42/02-15, ухвалила рішення про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Святошинського районного суду міста Києва за порушення присяги. Згідно з постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1615-VIII ОСОБА_3 звільнено з посади судді, а 5 жовтня 2016 року за наказом голови Святошинського районного суду міста Києва її відрахували зі штату цього суду.
Постанову Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1615-VIII ОСОБА_3 оскаржила в судовому порядку. Постановою від 7 червня 2017 року Вищий адміністративний суд України її скасував. Ухвалою від 20 червня 2018 року Касаційний адміністративний суд у Верховному Суді відмовив у задоволенні заяви про перегляд цієї постанови суду. З огляду на наведені обставини, ВРП, на думку позивача, не мала законних підстав приймати ще одне рішення про звільнення її з посади судді, позбавивши її, окрім іншого, можливості відновити свої порушені права. Щодо останнього, то позивач пояснила, що питання про поновлення судді на посаді на законодавчому рівні не врегульовано, але прийнявши спірне рішення відповідач, крім того, що звільнив її з посади, якої вона не обіймає, заперечив (унеможливив) саму можливість бути поновленою на посаді, з якої її звільнили, як зазначає позивач, незаконно. Крім того, звільнення з підстави, вказаної у спірному рішенні ВРП, на думку позивача, обмежує надалі доступ до професії судді та/або адвоката, є повторним притягненням до відповідальності за одне і теж діяння, що недопустимо.
Також позивач звернула увагу на те, що ВРП не мала законних підстав для прийняття спірного рішення, позаяк якщо проаналізувати положення пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя», можна ствердити, по-перше, що сам факт скасування постанови Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року № 1615-VIII не заперечує того, що це рішення було прийнято як таке, по-друге, що за описаної ситуації не було законних підстав передавати до ВРП подання Вищої ради юстиції про звільнення ОСОБА_3 з посади судді, відповідно і приймати рішення по суті цього подання. Звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачає наявність подання Дисциплінарної палати ВРП, якого щодо ОСОБА_3 не було і не могло бути.
Позовну заяву подано відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та з дотриманням установленого цим законом строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження на дату відкриття провадження у справі не встановлено.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС та відповідно до статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень частини п'ятої статті 262 КАС суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 19, 22, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться о 09:30 год. 18 жовтня 2018 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення (з урахуванням доводів позивача, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС.
Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити представнику позивача, що за правилами частин четвертої, п'ятої статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»; відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Повідомити сторонам, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Повідомити сторонам, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.
Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.
Повідомити сторонам, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Смокович