2а-146/10
18 січня 2010 р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
судді - Юр'євої Т.І.,
при секретарі - Власенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня, суд
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому вказує, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи ЧАЕС, має статус інваліда війни і знаходиться на обліку в УПСЗН Кіровського району м. Донецька.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно, до 5 травня він повинен отримувати одноразову грошову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щорічної допомоги до 5 травня, однак письмово відповідач йому відмовив у перерахунку. Він вважає дії відповідача неправомірними.
Позивач просить визнати дії УПСЗН Кіровського району м. Донецька про відмову у перерахунку протиправними, зобов'язати відповідача перерахувати суми допомоги за 2007, 2008 і 2009 роки та стягнути з відповідача суму недоплаченої одноразової компенсації до 5 травня з проведенням доплати недоотриманих сум у розмірі 8665 гр. із розрахунку:
2007 р. - 406 гр. ( мінімальна пенсія за віком) х 7 - 300 гр. = 2542 гр.
2008 р. - 481 гр. ( мінімальна пенсія за віком) х 7 - 350 гр. = 3017 гр.
2009 р. - 498 гр. ( мінімальна пенсія за віком) х 7 - 380 гр. = 3106 гр., а всього 8665 гр.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні вищевикладеним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, просить розглянути справу за їх відсутністю.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії, визнаний інвалідом 3 групи за профзахворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, що підтверджується довідкою МСЄК та посвідченнями.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-Х11 ОСОБА_1 має статус інваліда війни 3 групи.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно, до 5 травня він повинен отримувати одноразову грошову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
В судовому засіданні встановлено, що не оспорюється сторонами той факт, що відповідачем фактично сплачено позивачу одноразова щорічна допомога до 5 травня у 2007 р.(платіжне доручення від 20.04.2007 р. №1735) - 300 гр., а у 2008 р.( платіжне доручення від 18.04.2008 р. № 1078) - 350 гр., у 2009 р.( платіжне доручення від 10.04.2009 р. № 1963) - 380 гр.
Відповідно до закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач здійснював позивачу виплати грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік.
Ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з ч.2 ст. 95 Конституції України, будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, їх цільове спрямування визначаються виключно Законом про Державний бюджет України.
А відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять тільки в межах бюджетних асигнувань.
При нарахуванні та виплаті сум одноразової щорічної допомоги до 5 травня відповідач керувався положеннями відповідних статей Законів України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється інвалідам 3 групи в розмірі 300 гривень.
Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 9.07.2007 р. положення п. 13. ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», щодо зупинення виплат щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано таким, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Тобто, в даному випадку, на період виникнення спірних правовідносин ( до 5 травня 2007 и 5 травня 2008 р.р.), які є предметом спору у цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по різному встановлювали розмір щорічної разової допомоги до 5 травня інвалідам війни.
Згідно зі ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
ОСОБА_2 суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одна предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження одо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується одна предметний акт, діяв у часі раніше».
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону у часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішень ОСОБА_2 Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними у даному випадку є положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Аналогічно треба вирішувати питання відносно пріоритетності Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», та Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».
Згідно зі ст. 58 Конституції України, рішення конституційного суду не мають зворотної сили і діють в межах бюджетного року.
Суд вважає, що виплати, які здійснені відповідачем у 2007 - 2009 р.р. у розмірах, передбачених законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік є правомірною, оскільки наявність статей цього Закону, які встановлюють розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня, зроблені на підставі діючого на час виплати законодавства.
Суд враховує, що виплата щорічної разової допомоги позивачу до 5 травня , яка здійснена відповідачем 20.04.2007 року ( платіжне доручення № 1735 від 20.04.2007 р. ), у розмірі 300 гр. є правомірною, оскільки на момент проведення виплат відповідні статті Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» неконституційними визнані не були.
Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» внесені зміни, згідно до яких щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом Про державний бюджет України.
Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 р. № 10- рп/2008 вищевказані зміні визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними). Рішення конституційного суду не мають зворотної сили і діють в межах бюджетного року.
Позивачу проведена виплата щорічної разової допомоги до 5 травня відповідачем платіжним дорученням № 1078 від 18.04.2008 р. у розмірі 350 гр., що відповідає Закону України «про державний бюджет на 2008 рік»
Суд враховує, що виплата щорічної разової допомоги позивачу до 5 травня , яка здійснена відповідачем 18.04.2007 року у розмірі 350 гр. є правомірною, оскільки на момент проведення виплат відповідні статті Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» неконституційними визнані не були.
Відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 2009 рік» позивачу виплата допомоги до 5 травня проведена відповідно до вимог діючого законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу одноразової допомоги до 5 травня за період 2007-2009 р.р. не були протиправними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 86, 99,100, 159-163 КАСу України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про державний бюджет (на відповідний рік», ст.ст. 19, 22 Конституції України, Рішеннями Конституційного суду України за 2005, 2007 і 2008 р.р., суд
У позові ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги до 5 травня відмовити.
Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.
Суддя: