2а-143/10
18 січня 2010 р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
судді - Юр'євої Т.І.,
при секретарі - Власенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, суд
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому вказує, що є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи ЧАЕС, і він знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних зарплат, встановлених на момент виплати. Йому була виплачена компенсація на оздоровлення у 2002 - 2004 р.р. у розмірі 21 грн. 50 коп. щорічно, за 2005-2008 р.р. по 90 гр. щорічно. Ці суми не відповідають ст. 48 вищевказаного Закону. Позивач вважає, що йому недоплачена компенсація на оздоровлення за 2002 - 2005, 2007 і 2008 р.р. у розмірі 7781,5 гр.., чим порушуються норми Конституції України та Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок допомоги на оздоровлення, однак письмово відповідач йому відмовив у перерахунку.
Позивач просить визнати дії УПСЗН Кіровського району м. Донецька про відмову у перерахунку протиправними, зобов'язати відповідача перерахувати вищевказані суми та стягнути з відповідача суму недоплаченої компенсації на оздоровлення за 2002 - 2005, 2007 і 2008 р.р. у сумі 7781,5 гр.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов у повному обсязі, дав суду пояснення, аналогічні вищевикладеним.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, просять розглянути справу за їх відсутністю.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи ЧАЕС, і він знаходиться на обліку у відповідача, про що у матеріалах справи є довідка МСЕК, посвідчення, та довідка відповідача.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів 3 групи передбачена щорічна виплата на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних зарплат, встановлених на момент виплати.
На підставі даних, яки є у матеріалах справи, встановлено, що позивач отримав виплати відповідно до Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою встановлено розмір виплат щорічної допомоги інвалідам , який не змінювався протягом тривалого часу та суперечить іншим нормам законодавства.
Так, згідно Законам України «Про встановлення мінімальної заробітної плати» на відповідний рік розмір мінімальної заробітної плати зростав кожний наступний рік, вказані закони не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних за робітних плат, встановлених на момент виплати.
В зв'язку з вищевказаним, виходячи із загальних підстав пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Таким чином, недоплачена щорічна допомога на оздоровлення , яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1. складає:
-за 2003р. - 205 гр.(мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 4 -21,5 гр. = =798,5 гр.,
-за 2004 р. - 290 гр.(мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 4 -21,5 гр. = =1138,5 гр.
-за 2005р. - 332 гр. ( мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 4 - 90 гр. =
= 1238 гр.,
-за 2007 р. - 420 гр.( мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 4 - 90 гр. =
= 1590 р.,
-за 2008 р. - 545 гр.( мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 4 - 90 гр. = 2090 гр., а всього 6855 гр.
Суд враховує, що виплату щорічної допомоги на оздоровлення здійснюють органи соціального захисту населення починаючи тільки з 2003 року, відповідно до п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 4.03.2002 р. № 256, тому законних підстав для перерахування позивачу щорічної суми на оздоровлення за 2002 рік не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 86, 99,100, 159-163 КАСу України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про державний бюджет (на відповідний рік», ст.ст. 19, 22 Конституції України, Рішеннями Конституційного суду України за 2005, 2007 і 2008 р.р., суд
Позов ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення задовольнити частково.
Поновити строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.
Визнати дії УПСЗН Кіровського району м. Донецька про відмову у перерахунку сум щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати УПСЗН Кіровського району м. Донецька нарахувати та сплатити за рахунок державного бюджету ОСОБА_1 недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007 і 2008 р.р. у розмірі 6855 гр.
В решті позову відмовити.
Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.
Суддя: