2а-142/10
18 січня 2010 р. Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
судді - Юр'євої Т.І.,
при секретарі - Власенко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про визнання дій неправомірними, про перерахунок та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, суд
Позивач звернувся до суду із позовом, у якому вказує, що він э ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Він знаходиться на обліку у Кіровському УПСЗН м. Донецька, де отримує щорічні виплати на оздоровлення як учасника ЧАЕС 2 категорії, інвалідом ЧАЕС він невизнаний.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних зарплат, установлених на момент виплати. Йому була виплачена компенсація на оздоровлення за період: 2004 р. - по 26,70 гр., з 2005 р. по 2008 р. - по 100 гр. щорічно. Ці суми не відповідають ст. 48 вищевказаного Закону.
Позивач вважає, що йому недоплачена компенсація на оздоровлення за 2004, 2005, 2007 і 2008 р.р., чим порушуються норми Конституції України та Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зробив перерахунок позивач вважає, що загальна сума недоплати компенсації на оздоровлення за вищевказаний період . складає 7768 гр. 30 коп.
Для перерахунку та сплати йому недоотриманих сум на оздоровлення він звернувся із заявою до відповідача, якій відмовив йому у перерахунку сум на оздоровлення.
Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними, та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму компенсації на оздоровлення за вищевказаний період за рахунок державного бюджету у сумі 7768 гр. 30 коп.
У судовому засіданні позивач підтримав свій позов, суду пояснив, що дійсно він знаходиться на обліку у відповідача як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, тому просить визнати дії відповідача у відмові перерахунку сум на оздоровлення неправомірними, зробити перерахунок недоотриманих сум на оздоровлення за вищевказаний період, та стягнути доплату у розмірі 7768,30 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлені належним чином, письмово просять розглянути справу за їх відсутністю.
Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, про що у матеріалах справи є посвідчення. Позивач інвалідом ЧАЕС він невизнаний.
Позивач знаходиться на обліку у Кіровському УПСЗН м. Донецька, де отримує щорічні виплати на оздоровлення як учасник ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням, та довідкою відповідача.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ЧАЕС 2 категорії передбачена щорічна виплата на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних зарплат, встановлених на момент виплати.
На підставі даних, яки є у матеріалах справи, встановлено, що позивач отримав виплати відповідно до Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 р. “Про компенсаційні виплати особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, йому була виплачена компенсація на оздоровлення за період за 2004 р. - 26,70 гр., а з 2005 р. по 2008 р. - 100 гр. щорічно. Розмір виплат щорічної допомоги на оздоровлення не змінювався протягом тривалого часу та суперечить іншим нормам законодавства.
Так, згідно Законів України про встановлення мінімальної заробітної плати на відповідний рік, розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до внесень послідуючих змін до Державного бюджету України, зростав кожний наступний рік, вказані закони не мали обмежень щодо застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
В зв'язку з вищевказаним, виходячи із загальних підстав пріоритетності закону над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосування ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Таким чином, недоплачена щорічна допомога на оздоровлення , яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 складає:
-за 2004р. -262 гр.( розмір мінімальної заробітної плати на день виплати) х 5 - 26 гр. 70 коп. = 1283гр. 30 коп.
-за 2005р. - 332 гр. ( мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 5 - 100 гр. = 1560 гр.,
-за 2007 р. - 420 гр.( мінімальна заробітна платня на момент виплати) х 5 - 100 гр. = 2000 гр.,
-за 2008 р. - 605 гр.( мінімальна заробітна платня) х 5 - 100 гр. = 2925 гр., а всього 7768 гр. 30 коп.
Оскільки на 2006 р. дія ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призупинена Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік», не має на законних підставах про нарахування та стягнення недоплату компенсації на оздоровлення за 2006 рік.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 86, 99,100, 159-163 КАСу України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законами України «Про державний бюджет (на відповідний рік», ст.ст. 19, 22 Конституції України, Рішеннями Конституційного суду України за 2005, 2007 і 2008 р.р., суд
Позов ОСОБА_1 до УПСЗН Кіровського району м. Донецька про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення задовольнити повністю.
Поновити строк звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду.
Визнати дії УПСЗН Кіровського району м. Донецька про відмову у перерахунку сум щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати УПСЗН Кіровського району м. Донецька нарахувати та сплатити за рахунок державного бюджету ОСОБА_1 недоплачену компенсацію на оздоровлення за 2004-2005р.р., 2007-2008 р.р. у розмірі 7768 гр. 30 коп.
Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.
Суддя: