Справа № 22ц- 664 Головуючий в 1 інстанції - Данилюк О.С.,
Категорія 41 Доповідач Барсукова О.І.
Іменем України
27 січня 2010року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючої : Червинської М.Є.,
Суддів: Лісового О.О.,
Барсукової О.І.,
при секретарі: Баранові В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 21 січня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди,-
У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те що з 1982 року перебуває на квартирному обліку за місцем роботи у ВАТ «ДМЗ»; спочатку мешкав у комунальній квартирі, а з 1999 року за розпорядженням адміністрації заводу був переселений до гуртожитку. Оскільки з 2003 року на підприємстві будівництво житла не ведеться, його повинні були поставити на квартирний облік для отримання житла за місцем проживання. Просив надати йому житло, визнати дії відповідача з його переселення в 1999 році з комунальної квартири до гуртожитку незаконними та відшкодувати в зв*язку з цим моральну шкоду в розмірі 100 000 гр.
Рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 21 січня 2009 року ОСОБА_2 в задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства «Донецький металургійний завод» ( далі - ВАТ «ДМЗ») про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі у зв*язку з неповним з*ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3, не з*явились, про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, в заявах на адресу апеляційного суду просили справу розглянути у їх відсутність.
Представник ВАТ «ДМЗ» проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 21 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку у відповідача з березня 1982 року по теперішній час. З 1994р. по 1999р. мешкав у гуртожитку по вул. І.Ткаченка, 145 у м.Донецьку, що належить ВАТ «ДМЗ». Згідно рішення правління відповідача від 15.01.1999р. гуртожиток було вирішено переобладнати у готельний комплекс, у зв*язку з чим експлуатація будинку гуртожитку була припинена, а мешканці переселені. Позивач також у 1999 році був переселений у добровільному порядку у гуртожиток по вул. Куйбишева, 8 у м. Донецьку, де проживає на теперішній час. Трирічний строк позовної давності, на застосуванні якого наполягав ОСОБА_2, сплив. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушення з боку ВАТ «ДМЗ» житлових прав позивача відсутні, а тому вимоги ОСОБА_2 стосовно його переселення та відшкодування моральної шкоди , задоволенню не підлягають.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до облікової справи №761 , ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку для отримання житла у ВАТ «ДМЗ» з березня 1982 року по теперішній час, його черговий № 19.
З 1984 року по 1999рік позивач мешкав у гуртожитку, що належить відповідачу по вул. І.Ткаченка, 145 у м.Донецьку.
Згідно рішення правління ВАТ ДМЗ від 15.01.1999р. гуртожиток по вул. І.Ткаченка, 145 було вирішено перепланувати та переобладнати у готельний комплекс.
Згідно до наказу ВАТ «ДМЗ» від 22.03.1999 року № 91 у зв*язку з капітальним ремонтом будинку гуртожитку по вул. І.Ткаченка,145 у м.Донецьку, експлуатація будинку гуртожитку була припинена, а мешканці переселені.
В 1999 році позивач був також переселений у гуртожиток по вул..Куйбишева, 8 у м.Донецьку, де проживає по теперішній час.
Відповідно до ч.5 ст.132 ЖК України особи, що мешкають у гуртожитках, виселяються з них у випадках зносу будинку або переобладнання будинку (житлового приміщення) в нежитлове , а також якщо будинок (житлове приміщення) загрожує обвалом. При цьому особам, що виселяються, надається інша житлова площа у гуртожитку або інше житлове приміщення.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції правильно встановив та з того виходив, що при переселенні позивача в 1999 році з одного гуртожитку до іншого його житлові права не порушувались. Згідно актів перевірки житлових умов позивача, житлові умови ОСОБА_2 в період мешкання в обох гуртожитках визнано задовільними. Будівлі гуртожитків знаходяться в межах міста Донецька на невеликій відстані одне від іншого, побутові умови не погіршились. Проти переселення позивач не заперечував, а відповідач, як власник гуртожитків,мав право самостійно вирішувати долю будівель, у з зв'язку з чим переселяти їх мешканців.
Оскільки судом не було встановлено порушень житлових прав позивача з боку ВАТ «ДМЗ», суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови позивачу у відшкодуванні моральної шкоди.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційні скарги і залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 21 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуюча:
Судді: