Справа № 22ц-23/2010 Головуючий у І інстанції Федько Г. М.
Категорія 79 Доповідач Барков В. М.
18 січня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Маширо О. П.,
суддів Баркова В. М.,
Резникової Л. В.,
при секретарі Артамоновій С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 27 серпня 2009 року у справі за заявою закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу,
Ухвалою судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 27 серпня 2009 року відмовлено в прийнятті заяви закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі за текстом - ЗАТ КБ «ПриватБанк») про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу судді від 27 серпня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, що визначають підсудність справ.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відмовляючи в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № GOH3RX07244358 від 28 грудня 2006 року в сумі 16 401 грн. 24 коп. та судових витрат, пов'язаних з оплатою судового збору в сумі 82 грн. 01 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн., суд виходив з того, що сторони визначили місцями вирішення спорів, які випливають з кредитного договору: Червоногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, суд за місцем реєстрації філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» з діяльності якої виник спір та постійно діючи третейські суди при асоціаціях «Дніпропетровський банківський союз» та «Юридичні компанії України».
Цей висновок суду є обґрунтованим і підтверджується матеріалами справи.
Статтею 97 ЦПК України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 112 ЦПК України, сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.
Як вбачається з договору № GOH3RX07244358 від 28 грудня 2006 року та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ЗАТ КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_2 строком до 28 грудня 2007 року кредит у сумі 2 918 грн. 30 коп. зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості, а також сторони дійшли згоди про те, що місцем розгляду спорів за вибором сторони можуть бути Червоногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, суд за місцем реєстрації філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» з діяльності якої виник спір та постійно діючи третейські суди при асоціаціях «Дніпропетровський банківський союз» та «Юридичні компанії України» (а.а.с. 10-13).
Згідно із ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в а. 3 п. 5 своєї постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 письмовий договір сторін про визначення територіальної підсудності справи (стаття 112 ЦПК), крім справ, для яких встановлено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК), може бути укладений лише до вирішення питання про відкриття провадження у справі та є обов'язковим не тільки для сторін, які в односторонньому порядку не можуть від нього відмовитись чи змінити, але й для суду.
Посилання апелянта на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням правил підсудності є неспроможними, оскільки встановлена договірна підсудність є обов'язковою для сторін, договір про підсудність судом недійсним не визнаний, доказів які б підтверджували, що спір виник з діяльності філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» суду не надано.
Тому апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 27 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді