15 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/908/18
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
при секретарі -Величко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеськ Плюс» на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеськ Плюс» до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Южний термінал» про визнання протиправними дій державного реєстратора при прийнятті рішення-
В травні 2018 року ТОВ «Генічеськ Плюс» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області (надалі - відповідач), в якому просило визнати незаконними дії державного реєстратора при прийнятті рішення №14061537 від 26.06.2014 року, щодо внесення змін до реєстру права власності на нерухоме майно ТОВ «Южний термінал», яким було безпідставно включено 320 метрів погонних залізничної колії, що належить ТОВ «Генічеськ Плюс».
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, у зв'язку з тим, що позовну заяву ТОВ «Генічеськ Плюс» не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом. Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у ст.6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Європейський суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 року у справі №923/590/17 (на яке посилається позивач) був вирішений позов ТОВ «Генічеськ Плюс» до ТОВ «Южний Термінал» та Реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції у Херсонській області про визнання незаконним свідоцтва про право власності від 26.06.2016 року серії САМ №032843, виданого ТОВ «Южний Термінал», а також про зобов'язання виключити із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про володіння ТОВ «Южний Термінал» залізничною колією довжиною 320 погонних метрів.
На даний час господарська справа №923/590/17 перебуває в проваджені Верховного суду за касаційною скаргою ТОВ «Генічеськ Плюс» на ухвалені в цій справі рішення Господарського суду Херсонської області від 21.11.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 року.
Відповідно до ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
З цією нормою узгоджуються і положення п.13 ч.1 ст.20 Господарсько-процесуального кодексу України, відповідно до якого господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Отже, оскільки позовні вимоги щодо державної реєстрації права власності на вищевказані 320 метрів погонних залізничної колії також заявлені як похідні і в господарській справі №923/590/17, яка на даний час перебуває в провадженні Верховного суду, то висновок Херсонського окружного адміністративного суду про непідсудність цих позовних вимог адміністративному суду є правильним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень процесуального та матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Генічеськ Плюс» - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 17 серпня 2018 року.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.