Справа № 33/796/2339/2018 Суддя у І-й інст.: Мозолевська О.М.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
06 серпня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, за ч.1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 14 квітня 2018 року о 03 год. 25 хв. по вул. Г. Севастополя, 39/8 в м. Києві керував автомобілем «ToyotaAvensis» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» або в найближчому закладі охорони здоров'я, проте у присутності свідків він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поновивши йому строк на апеляційне оскарження.
Зазначає, що його не було повідомлено про час та дату розгляду справи, у зв'язку з чим суд порушив вимоги ст. 277-2 КУпАП.
Вважає постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, і при цьому вважає, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не надав їм належної оцінки.
Звертає увагу на те, що в протоколі не має чіткого визначення фактичних обставин справи за п. 2.5 ПДР України. Крім того, в матеріалах справи не міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, а тому вважає, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Також в протоколі не зазначено його дій, щодо ухилення від проходження такого огляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, то враховуючи дані про те ОСОБА_3 не був присутній в судовому засіданні в суді І-ї інстанції та копію постанови не отримав, то він є не пропущеним.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених доказів, є правильним і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Зокрема, вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 118128 від 14 квітня 2018 року; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в присутності яких ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, поліцейським правильно зазначені ознаки алкогольного сп'яніння, а крім того, факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності 2-х свідків, який підписаний без жодних зауважень, а отже довід апеляційної скарги про відсутність чіткого зазначення фактичних обставин справи є безпідставним.
Крім того, розпискою ОСОБА_6 від 14.04.2018 підтверджено факт залишення на зберіганні транспортного засобу «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастопля, 39/8, тобто відсторонення ОСОБА_3 від керування транспортним засобом.
Згідно Розділу І п. 6,7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП, а тому довід апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці, так і у лікаря-нарколога.
Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, як про те зазначено в апеляційній скарзі, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено, а тому постанова постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року, як законну та обґрунтовану, має бути залишено без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року, якою ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Т.М. Юденко