Ухвала
06 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 442/941/17
провадження № 61-21781 ск 18
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Курило В. П. у справі за скаргою ОСОБА_2 на рішення та дії відділу державної виконавчої служби Бориславського міськрайонного управління юстиції у Львівській області, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на судові рішення,
22 лютого 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2018 року в складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме ОСОБА_2 необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та вказати у прохальній частині скарги судові рішення, які заявник просить переглянути, вказати суд, який їх ухвалив, та дати ухвалення, після уточнення прохальної частини касаційної скарги, в разі пропуску ОСОБА_2 строку на касаційне оскарження судових рішень з поважних причин, на підтвердження наведених обставин пропуску такого строку надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, або навести інші підстави з відповідними доказами, і встановлено для усунення вказаних недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, та роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
02 липня 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Курило В. П., яка обґрунтована тим, що суддя Курило В. П. безпідставно залишила його касаційну скаргу без руху, оскільки його скарга відповідає вимогам закону.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2018 року клопотання ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Курило В. П. визнано необґрунтованим.
Клопотання про відвід судді Курило В. П. передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року в складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А. в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Курило В. П. відмовлено.
31 липня 2018 року до Верховного Суду надійшло повторне клопотання ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Курило В. П.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року клопотання ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Курило В. П. визнати необґрунтованим.
Клопотання про відвід судді Курило В. П. передано для вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до частини другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України 03 серпня 2018 року клопотання про відвід судді-доповідача Курило В. П. передано судді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Антоненко Н. О. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року N 33949/02, § 49-52,).
Із клопотання ОСОБА_2 про відвід судді Курило В. П. вбачається, що в ній викладено незгоду зі змістом і мотивами постановленої в справі ухвали судді Курило В. П. про залишення касаційної скарги без руху, що не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Отже, передбачені законом підстави для відводу судді відсутні. Тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Курило Валентини Панасівни відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Антоненко