Справа № 502/1429/18
15 серпня 2018 року м. Кілія
Слідчий суддя Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання
слідчого СВ Кілійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6
погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_7
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вилкове Кілійського району Одеської області, гр-на України, українця, з базовою загально-середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08.09.2003 р. Кілійським районним судом Одеської області за ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 29.07.2004 р. Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі;
- 27.02.2012 р. Кілійським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 24.12.2012 р. Кілійським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся 13.08.2018 р. до слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, характеризується негативно, є раніше судимим. Вчинив злочин під час перебування під адміністративним наглядом, який 05.06.2018 р. було встановлено відносного нього Кілійським районним судом Одеської області. З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання можливості підозрюваному в зв'язку з вищезазначеним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка та потерпілого, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий клопоче про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити
Захисник підозрюваного просив при застосуванні запобіжного заходу врахувати ту обставину, що сума викрадених грошових коштів є незначною, а також те, що підозрюваний добровільно з'являється за викликами до слідчого та слідчого судді. На підставі викладеного зазначив, що вважає за можливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання із долученими до нього додатками та заслухавши учасників розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наступне:
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Як вбачається з протоколів допиту підозрюваного, потерпілої та свідків, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у тому, що 16.07.2018 р. приблизно о 18:25 він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині «Лілія», який розташований за адресою: Одеська область, м. Вилкове, вул. Різдвяна, 21, в ході раптового виниклого умислу, з корисливих мотивів в присутності інших осіб: продавця магазину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 200 гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160150001847 від 17.07.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та слідчим ОСОБА_6 у складі групи слідчих здійснюється досудове розслідування.
10.08.2018 р. ОСОБА_4 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та він був допитаний у якості підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 є раніше судимим; обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років та яке вчинено ним до погашення судимості за попередній злочин.
Він офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків та схильний до зловживання алкоголем, що сам підтвердив в судовому засіданні і вчинив відповідній злочин саме перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
Вставлені під час розгляду відповідного клопотання обставини свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, ризик впливу підозрюваного на потерпілу вбачається з її показань, наданих слідчому, де вона повідомляє про погрози з боку підозрюваного після подання нею заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки виходячи з вставлених обставин та відомостей про особу підозрюваного, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам, а застосування відповідного запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідним покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: прибувати до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину тяжкого злочину, - розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні, вважає за необхідне визначити заставу у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Взяти ОСОБА_4 під варту у залі суду.
Строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою обчислювати з дня взяття під варту, тобто з 15.08.2018 року.
Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 припиняє свою дію після 14.10.2018 року.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України.
Визначити заставу у розмірі 88 100 гривень, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кілійського районного суду ОСОБА_1