Справа № 524/103/16-к Номер провадження 11-сс/786/422/18Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
06 серпня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції )
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,(в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 липня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосування цілодобового домашнього арешту, -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Цією ухвалою у задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 - відмовлено; застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого охоронцем на ПП «Бакарра», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
08.02.1982 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.1 ст.141 КК України до 2 років позбавлення волі;
11.11.2011 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ст.70 КК України до 7 років позбавлення волі з додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна;
22.01.2014 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у сумі 850 гривень, штраф сплачений,
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170090003835 від 16.12.2014 року,-
запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком дії до 15 вересня 2018 року ( включно), заборонивши йому залишати житло за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, міцність соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він раніше судимий, офіційно працює охоронцем на ПП «Бакарра» та має постійне джерело доходів, пенсіонер, шкоду потерпілій відшкодовано, крім того, 15.07.2016 оголошено в міжнародний розшук, що підтверджується витягом з бази даних Укрбюро Інтерполу ГУНП в Полтавській області, 23.11.2016 слідчим суддею Автозаводського районного суду м. Кременчука обрано відносно нього, який перебуває в міжнародному розшуку, запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також вік та стан його здоров'я.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
В апеляційній скарзі процесуальний прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В обґрунтування своєї апеляції зазначає, що слідчий суддя не врахував, що підозрюваний ОСОБА_7 15.07.18 року оголошений в міжнародний розшук, переховувався від органів досудового розслідування з моменту повідомлення про підозру 21.02.15 до моменту його фактичного затримання в Миколаївській області, а саме: 18.07.18 року.
Крім того, прокурор вказує, що слідчим суддею не враховано ряд ризиків: переховування від правоохоронних органів, перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на потерпілу і свідків.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення апеляції прокурора.
Мотиви суду
З представлених в апеляційний суд матеріалів вбачається, що Кременчуцьким ВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене 16.12.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за фактом грабежу, вчиненому повторно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.12.2014 року близько 21 год. 50 хі. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи біля входу до бару «Ельф», що розташований по вулиці Київській, буд. 3-в у м. Кременчуці, побачив у своєї знайомої ОСОБА_10 мобільний телефон LG білого кольору, яка тримала його у руках та намагалася викликати таксі. У цей час у ОСОБА_7 виник прямий злочинний умисел, спрямований на повторне, відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_7 , підбіг до громадянки ОСОБА_10 та з її руки вихватив мобільний телефон марки LG білого кольору. З викраденим з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився на власний розсуд. В результаті злочинних дій ОСОБА_7 громадянці ОСОБА_10 завдано матеріальної шкоди на суму 1000 (одна тисяча) гривень.
20.04.2015 року ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 186 КК України, враховуючи, що місце перебування підозрюваного було невідомо, повідомлення про підозру, враховуючи вимоги ст.ст.278, 135,136 КПК України вручено 21.04.2015 сину ОСОБА_11 , 1989 р.н, про що мається підпис останнього.
22.04.2015 року ОСОБА_7 оголошено у розшук, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено.
23.04.2015, стосовно розшуку підозрюваного ОСОБА_7 , заведено ОРС «Розшук» за № 29/15.
15.07.2016 року ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, що підтверджується витягом з бази даних Укрбюро Інтерполу ГУНП в Полтавській області.
19.07.2018 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_7 особисто повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Згідно ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частино п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. Із вказаним висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Також слідчий суддя урахував наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме , що з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду , незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні , продовжувати злочинну діяльність ,.
Разом з тим слідчий суддя встановивши існування вказаних вище ризиків, визнав , що у клопотанні слідчим та під час розгляду клопотання , прокурором , не наведено переконливих доказів , що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам .
Із вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Доводи апеляції прокурора колегія суддів вважає не переконливими.
Так із змісту апеляції вбачається , що фактично єдиною підставою для обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу , прокурор вважає той факт , що підозрюваний після вручення 21.04.2015 року повідомлення про підозру його сину , перебував у міжнародному розшуку досить тривалий час і відповідно може ухилитися від слідства та суду. Окремо прокурор посилається на практику Європейського Суду з прав людини щодо необхідності забезпечення не тільки прав підозрюваного , а й високі стандарти загальносуспільних прав та інтересів.
Водночас як встановлено під час апеляційного розгляду , повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 20 квітня 2015 року особисто в 2015 році вручено не було. Вручення вказаного повідомлення сину ОСОБА_7 , як про це наголошує прокурор , жодними доказами не підтверджено і в даний час не може бути перевірено оскільки син ОСОБА_7 помер.
Наведені обставини на думку колегії суддів не виключають можливість тимчасового залишення ОСОБА_7 свого місця проживання , будучи не обізнаним щодо вручення його сину повідомлення про підозру у вчиненні ним злочину.
Колегією суддів також не заперечується той факт , що ОСОБА_7 був оголошений органом досудового розслідування у міжнародний розшук.
Разом з тим із матеріалів , що були надані в розпорядження слідчого судді і апеляційного суду , не представляється можливим повно встановити обставини за яких ОСОБА_7 був оголошений саме у міжнародний розшук з огляду на те , що затриманий він був в Миколаївській області за місцем проживання його старшого сина , що не заперечується і прокурором. При цьому слід звернути увагу , що матеріали провадження не містять жодної інформації з цього приводу крім рапорту працівника поліції , що ОСОБА_7 за місцем мешкання не було та листа Кременчуцького відділу поліції із змісту якого вбачається , що ОСОБА_7 може переховуватися від слідства на території РФ.
В судовому засіданні ОСОБА_7 пояснював , що він постійно проживав в м. Кременчук і періодично виїжджав до Миколаївської області для відвідування свого старшого сина.
Вказані пояснення ОСОБА_7 в судовому засіданні залишились неспростованими прокурором.
Перевіряючи рішення слідчого судді колегією суддів також встановлено , що останній фактично вийшов за межі клопотання.
Так із змісту тексту клопотання (його структури) вбачається , що слідчий вважав існуючим лише один із ризиків передбачених ст.177 КПК України , а саме можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду. Всі подальші посилання слідчого у клопотанні на мету застосування запобіжного заходу , існування ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень , суперечать один одному. При цьому варто звернути увагу , що всі ці посилання носять досить відверто формальний характер.
Водночас слідчий суддя у своїй ухвалі визнав додатково такими ризиками можливість продовження підозрюваним злочинної діяльності та вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні , що є неприпустимим.
Колегією суддів під час апеляційного перегляду також встановлено , що підозрюваний в даний час умови домашнього арешту не порушує , що підтвердила в судовому засіданні і сама прокурор , відшкодував шкоду потерпілій , є пенсіонером.
З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає , що застосований слідчим суддею запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту , в повній мірі може запобігти існуючому ризику - переховування від органу досудового розслідування та суду.
Сама по собі тяжкість вчиненого злочину , на чому наголошує прокурор , перебування особи у міжнародному розшуку , не може бути підставою для обрання найтяжчого із видів запобіжних заходів.
Практика Європейського суду з прав людини в частині забезпечення високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів , на чому знову ж таки наголошує прокурор в своїй апеляції , не знімає з органу досудового розслідування та прокурора обов'язку належним чином мотивувати звернення до суду щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою і при цьому надавати хоча б мінімальні докази існування ризиків , а з боку слідчого судді обов'язку відповідно дотримання не тільки положень КПК , а й принципу верховенства права.
Таким чином, доводи прокурора стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Крім того колегія суддів звертає увагу , що в даний час обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 перебуває в провадженні суду. У справі призначено дату проведення підготовчого судового засідання і за наявності для цього аргументів прокурор може поставити питання про зміну міри запобіжного заходу на більш суворий.
Порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_7 , не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області,
Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення , а ухвалу слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20 липня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосування цілодобового домашнього арешту- без змін;
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
____________ ____________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду ОСОБА_2