Справа № 522/6942/17
Провадження 1-кп/522/1646/18
03 cерпня 2018 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні №120171615000000083 від 11.01.2017р. на підставі обвинувального акту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого вантажником в ПАТ «Одесавинпром», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого в ФОП ОСОБА_6 , зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця Одеській області, Ананьївського району, м. Ананьїв, громадянина України, українця за національністю, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
потерпілих - потерпілих - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
законн представників потерпілого - ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7
захисників обвинувачених - ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,-
11.01.2017 р. приблизно о 18.00 г. ОСОБА_4 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, маючи єдиний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, знаходячись у парку «Перемоги», розташованому в м. Одесі, визначили для себе об'єктом свого злочинного посягання майно, яке перебувало та належало неповнолітньому ОСОБА_9 , підійшли до останнього та застосували до нього насильство, тим самим спричинили йому тілесні ушкодження, а саме: закритий перелом кісток носу. Відповідно до висновку експерта №85 від 23.01.2017 р., вказане ушкодження не було небезпечним для життя, спричинило короткочасний розлад здоров'я, строком понад 6-ть, але не більше, як 21 день, і за цими критеріями відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відкрито заволоділи його майном, а саме:
-мобільним телефоном марки «Samsung G561H» з сім-картою компанії «Київстар», - вартістю 4321 грн.;
-рюкзаком фірми «Head» - вартістю 2500 грн;
-струнами фірми «Babolat Origin» - вартістю 9500 грн;
-тенісною ракеткою фірми «Babolat pure drive» - вартістю 7000 грн;
-тенісною ракеткою фірми «Babolat pure drive» - вартістю 7000 грн;
-парою кросівок, фірми «Nike», вартістю 1800 грн;
-парою кросівок, фірми «Nike», вартістю 2500 гр;.
-парою ключів - не являються матеріальною цінністю для потерпілого;
-парою ключів - не являються матеріальною цінністю для потерпілого.
Після чого ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з вкраденим майном з місця вчинення злочину зникли, тим самим заподіявши ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 34 621 грн.
Крім того, 06.02.2017р. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 перебували у парку «Перемоги», який розташований в м. Одеса.
Приблизно о 18.15 годині ОСОБА_5 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, перебуваючи у парку «Перемоги», розташованому в м. Одеса, визначили об'єктом свого злочинного посягання майно, що перебувало у ОСОБА_10
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не повідомляючи про свій злочинний намір ОСОБА_7 , який в той момент перебував неподалік від місця події, підійшли до ОСОБА_10 та, застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Nokia 6700» у корпусі золотого кольору з сім картою компанії «Київстар», - вартістю 2000 грн.
Після чого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підійшли до ОСОБА_7 та розповіли йому, що щойно вчинили кримінальне правопорушення, при цьому продемонстрували останньому вказаний вище викрадений мобільний телефон.
В подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 домовились реалізувати вказане викрадене майно та одразу ж направились на АДРЕСА_4 , де ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реалізували вказане викрадене майно, а саме мобільний телефон «Nokia 6700» у корпусі золотого кольору.
Своїми противоправними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заподіяли ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 2000 гривень.
Крім того, 07.09.2016р. в денний час, ОСОБА_5 , перебуваючи на території «Преображенського парку» м. Одеси, розташованого вздовж вул. Мечникова м. Одеси, з метою особистого вживання, незаконно придбав у невстановленої органом досудового розслідування особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме кримінальне провадження, психотропну речовину.
07.09.2016р. приблизно о 17:00 годині, на території «Преображенського парку» м. Одеси, розташованого вздовж вул. Мечникова м. Одеси, працівниками поліції, під час перевірки наявності заборонених предметів, в чоловічій сумці ОСОБА_5 виявлено 8 полімерних пакетів з кристалічною речовиною іншого кольору, які вилучено у останнього в присутності понятих.
Згідно висновку експерта № 1066 від 18.10.2016 надана на експертизу кристалічна речовина загальною масою 3,367 г., в восьми полімерних пакетах, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-іл-пентан-1-он). Кількісний вміст FVP в кристалічній речовині склав 1,851 г.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» об'єм виявленої та вилученої в чоловічій сумці ОСОБА_5 психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, в кількості 1,851 г., є великим розміром.
Особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVP, ОСОБА_5 незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою особистого вживання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України та обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України - виними себе визнали в повному обсязі та підтвердили обставини справи, які описані у обвинувальному акті.
Щодо інкримінованого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, то обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважають, що їх дії невірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 вказаної статті КК, так як в них була відсутня попередня змова на вчинення вказаного злочину, вони діяли спонтанно під час вчинення злочину, а тому їх дії кожного окремо необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.187 КК України.
У вчиненому розкаюються, просять суд суворо їх не карати, урахувати їх щире каяття у вчинених злочинах, те, що вони раніше до кримінальної відповідальності не притягувались та призначити їм покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 за епізодом вчинення злочину щодо ОСОБА_10 повідомив, що 06.02.2017р. він спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 знаходились в парку «Перемоги» в м. Одесі. Рухаючись в напрямку СК «Палац Спорту» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обігнали ОСОБА_7 , який зупинився та почав розмовляти по мобільному телефону, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , побачивши на головній алеї потерпілого ОСОБА_10 вирішили викрасти майно останнього. Наблизившись до потерпілого ОСОБА_4 спитав, чи є у потерпілого ОСОБА_10 сигарети, після чого наніс рукою удар в область голови потерпілого, від чого останній впав, випустивши мобільний телефон з рук, та який ОСОБА_4 підняв з полу. Після заволодіння майном ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину, побігши в сторону, де знаходився обвинувачений ОСОБА_7 .
В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_7 про вчинений злочин. Викрадений мобільний телефон потерпілого ОСОБА_10 обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продали в магазині «Ремонт-скупка мобільних телефонів» за 300 гривень., однак гроші, отримані від продажу викраденого майна, розділили між ним, тобто ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 також надав розгорнуті свідчення щодо вчинення ним кримінальних правопорушень.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_4 йому відомий дуже давно, однак обвинуваченого ОСОБА_7 06.01.2017р. він бачив вперше. Знаходячись у вказаний день в парку «Перемоги» в м. Одесі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побачили на головній алеї потерпілого ОСОБА_10 , який розмовляв по мобільному телефону, тримаючи його в руці, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили незаконно заволодіти майном потерпілого. Так, наблизившись до потерпілого, обвинувачений ОСОБА_4 наніс рукою удар в область голови потерпілого ОСОБА_10 , від чого останній випустив мобільний телефон з рук, та який ОСОБА_4 підняв з полу. Після заволодіння майном ОСОБА_10 обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину, побігши в сторону, де знаходився обвинувачений ОСОБА_7 .
Крім того, як зазначив обвинувачений ОСОБА_5 , у вересні 2016 року, він, знаходячись на вул. Лазарева в м. Одесі, отримав для власного споживання закладку з психотропною речовиною «сіль» біля 2-3 грамм, який за своїми властивостями споріднений з «амфетаміном». Вказану речовину обвинувачений ОСОБА_5 замовляв через інтернет - об'яву, у зв'язку з тим, що постійно вживав наркотичні засоби. Отриману психотропну речовину обвинувачений ОСОБА_5 намагався сховати у сумці, чим привернув увагу працівників поліції, які в подальшому виявили та вилучили у нього вищевказану психотропну речовину.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_7 повідомив, що 06.02.2017р. він спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходились в парку «Перемоги» в м. Одесі. Рухаючись в напрямку СК «Палац Спорту» ОСОБА_7 зупинився та почав розмовляти по мобільному телефону, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 випередили його та пішли попереду. Через деякий час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулись до місця, де знаходився ОСОБА_7 та повідомили про вчинений злочин. Викрадений мобільний телефон потерпілого ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 продали в магазині «Ремонт-скупка мобільних телефонів» за 300 гривень., однак гроші, отримані від продажу викраденого майна, були розділені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні в присутності свого представника потерпілий ОСОБА_9 підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що 11.01.2017р. біля 18 години він знаходився на території парку «Перемоги» в м. Одесі, так як йшов на тренування в СК «Олімпієць». Перебуваючи біля пам'ятника, розташованого на центральній алеї парку, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та одразу наніс удар рукою в область його ( ОСОБА_9 ) голови від якого потерпілий впав та на деякий час втратив свідомість. Прийшовши до тями, ОСОБА_9 побачив, що обвинувачений ОСОБА_5 лазив у нього по кишенях куртки, у той час коли ОСОБА_9 продовжував лежати на підлозі. У цей час обвинувачений ОСОБА_4 та ще один невідомий йому чоловік, стояли над потерпілим та говорили обвинуваченому ОСОБА_5 : «Чисти карманы. Посмотри, есть ли у него телефон. Снимай рюкзак». Після чого, нападники зняли рюкзак з плеча потерпілого ОСОБА_9 та зникли у невідомому йому напрямку. Як уточнив потерпілий ОСОБА_9 , обвинувачений ОСОБА_16 не був серед тих осіб, які здійснила стосовно нього протиправні дії 11.01.2017р.
Після нападу, через деякий час до потерпілого ОСОБА_9 підійшла невідома йому жінка та запропонувала свою допомогу, надавши свій мобільний телефон, по якому він зателефонував своїм батькам. В подальшому були викликані працівники поліції та карета швидкої допомоги.
Потерпілий ОСОБА_9 перебував на лікуванні у лікувальному закладі приблизно на протязі 1,5 місяці у зв'язку з нанесення йому обвинуваченим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у вигляді перелому кісток носу та струсу мозку.
В ході досудового розслідування, працівники поліції повернули належний йому мобільний телефон, викрадений 11.01.2017р. обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та невідомим йому чоловіком.
В подальшому з боку обвинувачених були здійсненні дії щодо компенсування збитків, а всього на суму більше тисячі доларів США, у зв'язку з чим у потерпілого ОСОБА_9 відсутні будь які матеріальні та моральні претензії до обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Законний представник потерпілого ОСОБА_17 підтвердив компенсування обвинуваченими збитків на суму більше тисячі доларів США та щодо відсутності матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_10 , допитаний в судому засіданні в присутності свого представника, також підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.
Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 зазначив, що 06.01.2017р., біля 18 години, він знаходився в парку «Перемоги» в м. Одесі. Рухаючись по головній алеї та тримаючи пакет з речами, він побачив обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підійшли до нього. Після чого ОСОБА_4 спитав, чи не має у ОСОБА_10 сигарет та одразу наніс йому удар рукою в область обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_10 впав на землю. У той час ОСОБА_5 почав його обшукувати та, знайшовши в кармані куртки мобільний телефон «Нокіа», викрав його, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли з місця вчинення злочину в сторону чоловіка, який стояв біля входу в парк. Зазначена особа будь-яких активних дій стосовно ОСОБА_10 не здійснювала.
Мобільний телефон ОСОБА_10 було повернуто працівником поліції, у зв'язку з чим він не має матеріальних та моральних претензій до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_18 повідомив, що працює в ТЦ «Черняховського». На початку січня 2017 року обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали йому мобільний телефон «Самсунг» за 800 гривень. В подальшому ОСОБА_18 продав зазначений мобільний телефон своєму знайомому за 1000 гривень.
У лютому 2017 року обвинувачений ОСОБА_7 продав йому мобільний телефон «Нокіа» за 300 гривень. Мобільний телефон «Нокіа» в подальшому він видав працівникам поліції.
Позовну заяву до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заявляти не буде.
Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_19 подомив, що 23.01.2018р. купив мобільний телефон «Самсунг» за інтернет об'явою на сайті «ОLX». В подальшому зазначений мобільний телефон був у нього вилучений працівниками поліції.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що, окрім визнання вини обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ст.ст.309, 198, 186 КК України, їх вина в інкримінованих їм злочинах, передбачених ст.ст. 309, 198, 186, 187 КК України була повністю встановлена в ході судового слідства наданими суду матеріалами, вислуханими показаннями потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , дослідженими письмовими доказами, які суд, керуючись законом, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. за № 10 № «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вбачається, що предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.
Відповідно у п.3 вказаної постанови зазначено, грабіж це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Таким чином, вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні грабежу стосовно потерпілого ОСОБА_10 знайшла своє підтвердження та підтверджується наявністю сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак зазначеного кримінального правопорушення.
Проте, суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 начебто не здійснював стосовно потерпілого ОСОБА_20 ніяких активних дій, спрямованих на заволодіння майном потерпілого, діяв окремо та без погодження своїх дій з ОСОБА_4 . Так, зазначені свідчення спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який зазначив, що на момент нападу на нього обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не розмовляв по своєму мобільному телефону, у звязку з чим телефон знаходився в кишені його куртки, а не в руках, як на то вказують обвинувачені. Крім того, як зазначив потерпілий ОСОБА_20 , саме ОСОБА_5 лазив у нього по кишенях з метою викрадення майна потерпілого, а ОСОБА_4 надавав йому команди.
Зазначені обставини суд розцінює, як спробу обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пом'якшити свою долю та уникнути застосування до нього більш тяжкого покарання за вчинений злочин.
Крім того, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. за № 10 № «Про судову практику у справах про злочини проти власності» зазначає, що під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.
Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Аналізуючи показання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, показання потерпілого ОСОБА_17 , який підтвердив факт розбійного нападу на нього обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який був поєднаний з застосуванням до потерпілого ОСОБА_17 тілесних ушкоджень, від яких потерпілий втратив свідомість на місці вчинення кримінального правопорушення, а також з урахуванням висновку експерта №85 від 23.01.2017 р., відповідно до якого отримані потерпілим ОСОБА_17 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, доведена в повному обсязі, а кваліфікуючі ознаки інкримінованого обвинуваченим злочину відповідають обставинам справи. При цьому, з досліджених судом доказів з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 діяли узгоджено за попередньою змовою між собою.
На підставі викладеного, суд, керуючись законом, оцінив докази, здобуті під час досудового та судового слідства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та приходить до висновку про повну доведеність вини обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Крім того, з урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_5 , який визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та надав ґрунтовні свідчення щодо вчиненого злочину, суд, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України /в редакції КПК України 2012 року/.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 містять склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
- за ч.2 ст. 187 КК України - напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій);
- за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має позитивну характеристику.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить - щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування шкоди потерпілим, відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 з боку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого,- не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суд вважає, що дані обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також наявність позитивної характеристики за місцем проживання, добровільним відшкодуванням завданих збитків, відсутністю з боку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 , зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, ступінь небезпеки винної особи і дають підстави суду для застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 містять склад злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками:
- за ч.2 ст. 187 КК України - напад, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала напад (розбій);
- за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб;
- за ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має позитивну характеристику.
Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить - щире каяття у вчиненому злочині, добровільне відшкодування шкоди, завданої злочином, відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 з боку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого,- не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суд вважає, що дані обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у своїй сукупності, а саме, що він добровільно відшкодував завдані збитки, відсутністю з боку потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_5 істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, ступінь небезпеки винної особи і дають підстави суду для застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 містять склад злочину, передбаченого ст. 198 КК України за кваліфікуючими ознаками: заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд відносить - щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_7 з боку потерпілого ОСОБА_10 .
Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого,- не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки, з урахуванням обставин справи та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що виправлення підсудного можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства та що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 .
Цивільний позов потерпілими по справі не заявлявся.
Процесуальні витрати підлягають відшкодування з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 395, 532 КПК України /в редакції 2012 року/, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
-за ч. 2 ст. 187 КК України на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Термін відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. В термін покарання зарахувати час перебування під вартою з 14.02.2017 року по 28.12.2018 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання термін попереднього утримання під вартою з 14.02.2017 по 21.06.2017р. з розрахунку один день попереднього утримання під вартою за 2 дні позбавлення волі.
Заставу у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 48 тисяч грн - повернути заставодавцю ОСОБА_21 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
-за ч. 2 ст. 187 КК України на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з конфіскацією майна;
-за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Термін відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. В термін покарання зарахувати час перебування під вартою з 17.02.2017 року по 28.12.2018 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання термін попереднього утримання під вартою з 17.02.2017 по 21.06.2017р. з розрахунку один день попереднього утримання під вартою за 2 дні позбавлення волі.
Заставу у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 48 тисяч грн - повернути заставодавцю ОСОБА_22 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави- витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 1066 від 18.10.2016 року у сумі 2641 гривні 20 копійок.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Термін відбування покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання. В термін покарання зарахувати час перебування під вартою з 14.02.2017 року по 03.11.2017 року.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - скасувати.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк покарання термін попереднього утримання під вартою з 14.02.2017 по 21.06.2017р. з розрахунку один день попереднього утримання під вартою за 2 дні позбавлення волі.
Речові докази:
- мобільний телефон марки «Samsung G561H», - вважати повернутим, згідно розписки представника потерпілого ОСОБА_23 ;
- мобільний телефон фірми «Nokia 6700» у корпусі золотого кольору, - вважати повернутим, згідно розписки представника потерпілого ОСОБА_12 - 8 полімерних пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, які знаходяться в камері схову Портофранківського ВМ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, - знищити.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.
Суддя Приморського
районного суду міста Одеси: ОСОБА_1
03.08.2018