Провадження № 2-а/235/104/18
Справа № 235/3724/18
Іменем України
09 серпня 2018 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Величко О.В.
при секретарі - Лебеденко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України рядового поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 3 батальйону УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України рядового поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 16.06.2018 року відповідачем по справі було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. Відповідно до змісту постанови у с. Білосарайська Коса по вул.. Безуха, 192 Першотравневого раону водій, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед початком руху, зупинкою, чим порушив п. 9.2 а Правил дорожнього руху, крім того, водій ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія категорії «В», чим порушив п.п. 2.1 а Правил дорожнього руху. Вважає дії відповідача протиправними а постанову незаконною, оскільки відповідач ОСОБА_2 розглянув справу на місці зупинки автомобілю, хоча закон дозволяє розглядати справи виключно за місцезнаходженням органу, який уповноважений розглядати такі справи; відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП; порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок, встановлений ст.ст. 278,279 КУпАП. Окрім того, зазначив, що в постанові неправильно відображені фактичні обставини справи, зокрема з постанови вбачається, що інспектор зупинив його біля будинку 192 по вул.. Безуха у с. Білосарайська Коса Мангушського району Донецької області, в той час він його зупинив біля будинку № 129 по вул.. Безуха в с. Білосарайська Коса. В усній формі він пояснив інспектору про те, що двигун автомобілю він не заводив та не керував ним, та наполягав на доведенні його вини. Позивач проситьвизнати протиправними дії інспектора роти № 3 батальйону УПП в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України рядового поліції ОСОБА_2, скасувати постанову серії від 16.06.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час патрулювання 16.06.2018 року інспектором роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 в Першотравневому районі с. Білосарайська Коса по вул.. Безуха біля будинку 129, було помічено транспортний засіб TOYOTA CAMRY н. з. АН 1008КЕ, який перед початком руху не ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 ПДР України. Окрім того, ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія категорії «В», чим порушив п. 2.1 ПДР України. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідає нормам права. Позивача ознайомлено зі змістом постанови, запропоновано поставити свій підпис в графі про отримання копії документу, на що правопорушник відмовився, що підтверджується відеозаписом . Вважають, що до повноважень інспектора патрульної поліції належить розгляд справ про адміністративні правопорушення на місці зупинки транспортного засобу і накладення адміністративних стягнень, які передбачені частинами 1,2,3,5 ст. 122 КУпАП відсутні підстави для визнання таких дій протиправними та скасування постанови. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. ( а. с. 28-34).
В судове засідання позивач не з'явився, просив справу слухати у його відсутність.( а. с. 27).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с.28-34).
Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою серії ВР № 070712 від 16.06.2018 року позивача по справі ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ст.ст. ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. ( а. с. 6).
Згідно вищевказаної постанови 16.06.2018 року о 01.47 годин в с. Білосарайська Коса, вул.. Безуха, 192 водій , керуючи транспортним засобом на подав сигнал світовим покажчиком повороту перед початком руху, зупинкою, чим порушив п .п. 9.2 а Правил дорожньогоруху України, крім того водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1 (А) ПДР України. ( а.с. 6).
Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,.
Відповідно до п. 2.1. Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Заперечуючи в позовній заяві проти порушення ним вимог п. 9.2 а та п. 2.1 Правил дорожнього руху, позивач вказує, що справу було розглянуто на місці зупинки транспортного засобу, від був позбавлений можливості скористуватися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП,, відповідачем були порушені вимоги щодо процедури розгляду справи. Окрім того, зауважив , що його посвідчення знаходилось у іншого поліцейського ОСОБА_3, а йому було видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
В матеріалах справи міститься копія тимчасового дозволу на право керування транспортного засобу на ім'я ОСОБА_1, виданого 16.06.2018 року ( а. с. 7).
В судовому засіданні судом було оглянуто диск з відеозаписом, з якого вбачається, що позивач заперечував проти притягнення його до адміністративної відповідальності, наполягав на тому, щоб від нього були відібрані пояснення, та відмовився від отримання постанови.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 279 КУпАп України розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
За загальним правилом ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч.3 ст 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, перелік адміністративних правопорушень, визначених ч. 1 ст. 258 , за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Аналіз положень частин першої та другої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється:
1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;
2) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Отже, перелік адміністративних правопорушень, визначених частиною першою статті 258, за які адміністративне стягнення накладається та стягується на місці вчинення правопорушення є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Статтею122 КУпАП передбачено адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, на які накладаються адміністративні стягнення, зокрема про перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху.
Частина перша статті 258 КУпАП не містить посилання на статтю 122 КУпАП. Відповідно на ці правовідносини не поширюється положення частини третьої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 122 КУпАП, обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається і при вчиненні особою правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.1 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 1271-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).
Таким чином, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 122 КУпАП, можуть розглядатися:
1) за місцем вчинення правопорушення;
2) за місцем обліку транспортних засобів;
3) за місцем проживання порушників.
Статтею 222 КУпАП визначено підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам внутрішніх справ (міліції).
Зокрема, в частині першій цієї статті за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 цього Кодексу, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, які мають спеціальні звання.
Випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення уповноваженими на те особами на місці вчинення правопорушення визначені статтею 258 КУпАП, в інших випадках справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем вчинення правопорушення, відповідно до статті 276 КУпАП.
Отже, на справи про адміністративні правопорушення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП, дія положень статті 258 КУпАП не поширюється.
Тому, винесення постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, уповноваженими на те особами одразу після складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є неправомірним і призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.
Словосполучення «на місці вчинення правопорушення», яке містяться у статті 258 Кодексу та словосполучення«за місцем вчинення правопорушення», вжитого у статті 276 Кодексу мають різний правовий зміст.
Зазначену проблему аналізував Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У пункті 2.4 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення «за місцем його вчинення», яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні правові позиції викладені в Узагальненні науково-консультативного висновку при Вищому Адміністративному Суді України щодо застосування положень ст. 258 КУпАП під час вирішення справ про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122 КУпАП.
Окрім того, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, суд зауважує, що відповідно до ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність КУпАП.
Виходячи з наведеного, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена відповідачем по справі, а отже, відсутній склад адміністративного правопорушення, тому слід скасувати постанову як незаконну.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Отже, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема недодержання суб'єктом владних повноважень процедури оформлення матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ненадання суб'єктом владних повноважень доказів щодо законності винесеної ним постанови, недоведеності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122 КУпАП, ст. ст. 2. 9, 11, 12, 86, 99, 100, 159, 160, 162, 163, 186, 247,251, 286 КАС України, суд,-
Визнати протиправними дії інспектора взводу № 3 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції України рядового поліції України рядового поліції ОСОБА_2 з приводу недодержання суб'єктом владних повноважень процедури оформлення матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Скасувати постанову серії ВР № 070712 від 16.06.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,за ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, провадження по справі-закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: