Справа №2-289/09 року
28 грудня 2009 року
Радивилівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого Драновської С.З.
при секретарі Краєвській Г.П.
адваката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Радивилів справу за позовом Приватного підприємства фірми «Гесем» до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Радивилівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування
Приватне підприємство фірма «Гесем» звернулося до суду із зазначеним позовом.
21.08.2009 року представник позивача ОСОБА_5 внесла доповнення до позову про поновлення пропущених процесуальних строків.
В обгрунтування позову посилається на те, що 30.06.2004 року приватним нотаріусом Радивилівського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір дарування, який зарестровано в реєстрі №1508.
Згідно вказаного договору Приватне Підприємство фірма «ГЕСЕМ» (ДАРИТЕЛЬ) в особі ОСОБА_6 з однієї сторони та гр. ОСОБА_2 (ОБДАРОВАНИЙ) з другої сторони, передав безоплатно у власність, а ОБДАРОВАНИЙ прийняв в дар 2/100 частини комплексу, а саме виробничих будівель майнового комплексу, що знаходиться по вул.О.Невського,73 в м.Радивилів.
ППФ «Гесем» вважає недійсним договір дарування, який уладений в порушення ч.5 ст.203 ЦК України та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором дарування, а відповідач ніколи не перебував у числі засновників чи працівників підприємства. Вважають договір дарування таким, що є недійсним за ст.ст. 215-216 ЦК України.
Строк звернення до суду не пропущений в розумінні ст.261 ЦК України.
Представник позивача ОСОБА_5 позов Приватного Підприємства фірми «Гесем» підтримала і показала, що 30.06.2004 року приватним нотаріусом Радивилівського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір дарування 2/100 частини майнового комплексу, який належав ПП фірмі «Гесем» на праві приватної власності.
Сторонами договору були ПП фірма «Гесем» в особі директора ОСОБА_6 та фізична особа гр.ОСОБА_2
ПП Фірма «Гесем» вважає недійсним цей договір як такий, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором дарування.
Зокрема, представник ОСОБА_5 зазначала, що договір укладався всупереч вимогам пункту 5 Статуту ПП фірми «Гесем» «Господарська діяльність підприємства», де передбачено, що для досягнення цілей своєї діяльності підприємство має право будувати, купувати, отримувати безоплатно, здавати та брати в найм та набувати іншим законним шляхом рухоме та нерухоме майно, однак не передбачено проводити благодійність за рахунок майна підприємства, а відповідач не відноситься до категорії сиріт, інвалідів чи багатодітних і незабезпечених сімей. Крім того, на зворотній стороні договору ОСОБА_6 зроблено особисто припис, що майно є особистою власністю ПП Фірми «Гесем» і набуте в період коли в штаті не працював і таке було добре відомо ОСОБА_7
Разом з тим, у договорі дарування записано, що цілісний майновий комплекс, частина якого відчужується має загальну площу 3017,2 кв.м., а за домовленістю сторін у користування, а не у власність обдарованого переходить частина комплексу площею 186,8 кв.м., що становить не 2/100 частини, а 6,19/100 частини від цілісного майнового комплексу, тобто більше як у тричі ніж зазначено у договорі.
ОСОБА_5 стверджувала, що на початку 2002 року господарським судом Рівненської області відкрито процедуру банкрутства по Радивилівському підприємству агропромислового будівництва «Радивилівський райагробуд» Рівненської обласної виробничої коопераривно-державної асоціації по сільському будівництві «Рівнеагробуд» і призначено керуючою санації ОСОБА_8 Ухвалою господарського суду Рівненської області від 21.06. 2002 року по справі 8\60 затверджено мирову угоду, де ПП фірма «Гесем» в особі директора ОСОБА_6 зобов'язувалась погасити заборгованість перед кредиторами до 01.01.2003 року.
Поскільки у ОСОБА_6 не вистачило коштів для погашення заборгованості перед кредиторами за домовленістю інвестором виступив ОСОБА_9 який є на даний час власником фірми і надав згідно договору позики кошти ОСОБА_6 в сумі 60 000 гривень. Однак, ОСОБА_6О не виконав усі умови мирової угоди і не погасив заборгованість перед Пенсійним Фондом України. За таких обставин ПП фірма «Гесем» в особі директора ОСОБА_6. не мала права відчужувати частину цілісного майнового комплексу і при тому за договором дарування.
30.06.2004 року ПП фірми «Гесем» в особі ОСОБА_6 уклала договір дарування із ОСОБА_2, який ніколи не був у числі засновників підприємства та не перебував у родинних стосунках із ОСОБА_6, а відтак ПП фірма «Гесем» не мала перед ним жодних зобов'язань.
Крім того, за весь період існування ППФ «Гесем» не відбулося відчуження майна за договором купівлі-продаажу і сумнівним є і той факт, що витрати по оформленню спірного договору понесла ПП фірма «Гесем»
Вважає строк звернення до суду у розумінні ст.261 ЦК України пропущеним із поважних причин і просить його відновити, так як ПП фірма «Гесем» звернулася до Радивилівського районного суду із позовом до ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним 20.03.2007 року (договір дарування посвідчено 30.06.2004 року), а встановлення факту щодо необхідності розгляду спору в господарському суді мало місце 06.11.2007 року (ухвала апеляційного суду Рівненської області №22-1166(№2-251/07).
ОСОБА_2В позову не визнавав і пояснив, що ОСОБА_6, який був знайомий із дідом відповідача набув підприємство за мировою угодою і на законних підставах подарував йому. Відповідачу не зрозуміло, що він повинен був зробити щоб настали правові наслідки і не міг пояснити суду чому у договорі дарування зазначено про передачу частини майнового комплексу площею 186.8 кв.м, що становить 2/100 частини, а фактично передано 6,19/100 частини від цілого майнового комплексу у користування.
Представник Пенсійного фонду України в Радивилівському районі ОСОБА_10 позов визнавав і пояснив, що 21.06.2002 року ухвалою Господарського суду Рівненської області затверджено мирову угоду по справі 8/60 «Про визнання банкрутом Радивилівського підприємства по агропромисловому будівництву» Радивилів райагробуд. Приватне Підприємство фірми «Гесем» зобов'язувалось погасити заборгованість в сумі 40030 грн. перед Пенсійним фондом України і зверталися до Господарського суду Рівненської області про розірвання мирової угоди. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 року в розірванні мирової угоди відмовлено і борг не погашено. ОСОБА_10 незрозуміло як ОСОБА_6 не погасивши борг перед Пенсійним фондом подарував ОСОБА_2 безоплатно частину майнового комплексу.
Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився і надіслав заяву за №5886 від 07.12.09 року та надав матеріали по договору дарування.
Заслухавши представника позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_2 та авоката ОСОБА_1, який представляє його інтереси, свідків, та вивчивши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення.
Так, під час судового слідства встановлено, що 30.06.2004 року приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_4 укладено договір і зареєстровано в реєстрі № 1508. Згідно договору сторона Приватне Підприємство фірма «Гесем» (Даритель) в особі директора гр.ОСОБА_6 та з другої сторони гр.ОСОБА_2 (Обдарований) уклали договір за яким останньому передано безоплатно у власність 186,8 кв.м., що становить 2/100 частини цілого майнового комплексу. В пункті 1-му спірного договора, стверджується, що загальна площа цілісного майнового комплексу складає 3017,2 кв.м. Отже, майно площею 186,8 кв.м становить не 2/100 частини, а 6,19/100 частини цілісного майнового комплексу і дійсно більш ніж в тричі перевищує розмір який зазначено в договорі.
Крім того, в пункті 1-му даного договора всупереч вимогам ст. 717 ЦК України записано, що за домовленістю сторін у користування, а не у власність ОБДАРОВАНОГО переходить частина складу-гаражу-майстерні позначених в плані літерою і-1, і 2-2, і 3-1, і саме приміщення: 1-20 розрядочна, 1-21 станочний цех, 1-22 кабінет, 1-23 майстерня площею 186,8 кв.м. В пункті 7 договору Дарування зазначено, що земельна ділянка де розташовані вказані об'єкти не приватизована.
24.05.2005 року 2/100 частини згаданого цілісного майнового комплексу було зареєстровано на ОСОБА_2 (ОСОБА_9 з реєстру прав власності на нерухоме майно).
В судовому засіданні Представник пенсійного фонду в Радивилівському районі ОСОБА_10 ствердив, що ОСОБА_6 укладаючи договір дарування не виконав мирової угоди господарського суду Рівненської області від 17.06.2002 року і не погасив заборгованість перед Пенсійнимм фондом в Радивилівському районі в сумі 40030 грн. ОСОБА_5 знайшло своє підтвердження і під час огляду Ухвали господарського суду Рівненської області від 08.07.2004 року і не спростовано відповідачем.
Із пояснень свідка ОСОБА_9 встановлено, що за його кошти було викуплено Радивилівський райагробуд, що перебував на санаціїї однак оформлено на ОСОБА_6, який всупереч вимог Статуту ППФ «Гесем» продав все і витративши кошти виїхав в Росію. Свідок повідомив, що ним було надано ОСОБА_6 кошти в сумі 60 000 грн для погашення боргу за мировою угодою перед Пенсійним фондом і по зарплаті та долучено договір позики від 21.08.2003 року(ОСОБА_11 ВАО №259114).
ОСОБА_9 стверджував, що 09.03.2005 року приймаючи корпоративні права на приватне підприємство фірму «Гесем» всупереч вимог пунктів 4-ри і 5-ть договору ОСОБА_6 приховав від ОСОБА_9І, що уклав договір дарування і про заборгованість перед Пенсійним фондом.
Згідно пункту 4 вказаного договору( Договір від 09.03.2005 року укладений ОСОБА_6 і ОСОБА_9 і посвідчений приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 серія ВСА №799651 і зареєстрований в реєстрі за №384) встановлено, що підприємство не має кредиторської заборгованості і невиконаних зобов'язань перед бюджетом.
Свідок ОСОБА_8 стверджувала, що була призначена керуючим санатором під час проведення процедури банкрутства по Радивилівському райагробуду. ОСОБА_9 привозив особисто всі кошти і гасив борги. Так, як ОСОБА_6 не виконано умови мирової угоди, не мав права відчужувати частину майнового комплексу.
Отже, суд знаходить підставними твердження представника позивача ОСОБА_5, відносно того, що ОСОБА_6 укладаючи договір дарування на частину цілісного майнового комплексу за вищезгаданих обставин діяв всупереч вимог Статуту ППФ «Гесем», і також безпідставно відніс витрати по оформленню договору на позивача.
Слід зазначити, що ні відповідачем ні адвокатом ОСОБА_1 не надано суду доказів щодо родинних стосунків ОСОБА_7 із ОСОБА_6 та перебування його у числі засновників чи працівників підприємства та невиконання перед ним будь яких зобов'язань ППФ «Гесем» чи її попередником.
Враховуючи всі обставини справи суд знаходить доведеним, що ОСОБА_6 30.06.2004 року при укладенні правочину діяв в порушення вимог ч.5 ст.203 ЦК України, тобто правочин не був спрямований на реальне настання провових наслідків, що обумовлені договором дарування. Отже зазначений договір слід визнати недійсним за правилами ст. ст.215-216 ЦК України.
Підставними є вимоги щодо поновлення процесуального строку звернення до суду в розумінні ст.261 ЦК України так як причини пропуску строку є поважними.
Так, ППФ «Гесем» звернулося до Радивилівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_7 про визнання договору дарування недійсним 20.03. 2007 року (договір посвідчено 30.06.2004 року). 06.11. 2007 року апеляційним судом Рівненської області винесено ухвалу щодо необхідності розгляду даної справи в господарському суді (справа №22-1166/2007рік), а ухвалою Верховного суду України від 05.11.2008 року прийняті рішення районного суду та ухвалу апеляційного скасовано.
На підставі наведеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про визнання правочинів недійсними» ст.ст. 203 ч.5, 215, 216, ,260-261 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 73, 209, 212, 213, 218 ЦПК України, суд
Приватному Підприємству фірми «Гесем» поновити пропущений строк звернення до суду.
Визнати недійсним договір дарування укладений між Приватним підприємством фірми «Гесем» та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Радивилівського нотаріального округу ОСОБА_4 30.06.2004 року та зареєстрований в реєстрі за № 1508.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: підпис ОСОБА_11
З оригіналом вірно
Суддя: Драновська С.З.