Справа № 22 - 25 Головуючий у 1-й інстанції:
2010 р. Мєркулова Л.О.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
26 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
Суддів: Бондара В.О.
Гончара О.С.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року у справі за позовом відритого акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль” до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -
04 червня 2009 року ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” звернулось з позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові зазначало, що 09 червня 2008 року між ним та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір строком на 36 місяців з 09 червня 2008 року по 09 червня 2011 рік, на підставі якого останній отримав кредит сумі 15 000,00 грн. під 29,5% річних. В забезпечення повернення кредитних коштів 09 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Оскільки ОСОБА_6 не належним чином виконував свої зобов”язання за кредитним договором, несвоєчасно та не в повному обсязі погашав кредит та відсотки за користування кредитом, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 13 316,15 грн., відсотки за користування кредитом у розмірі 1 738,66 грн., та пеня за кредитом та відсотками у розмірі 2 211,98 грн., тому просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заборгованість у сумі 17 266,79 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” в особі Заводського відділення Запорізької обласної дирекції „Райфайзен Банк Аваль” заборгованість у сім 17266,79 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь ВАТ „Райфайзен Банк Аваль” держмито з кожного по 86,33 грн. та по 125 грн. з кожного за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, 03 вересня 2009 року ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути суму заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконали зобов'язання за кредитним договором та договором поруки і тому вони несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду правильний і відповідає вимогам діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи 09 червня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ „Райффазен Банк Аваль” укладено кредитний договір № 014/17-44/1122-37 за яким ОСОБА_6 отримав кредит у сумі 15000 грн. (а.с. 4-7). У забезпечення повернення кредиту цього ж дня між ВАТ „Райффазен Банк Аваль” та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 014/17-44/1122-37/01 (а.с. 9-10).
Матеріали справи не містять свідчень, що ОСОБА_6 свої обов'язки за кредитним договором виконував належним чином, своєчасно та в повному обсязі погашав кредит та відсотки за користування кредитом.
Посилання апелянта на те, що кредитні кошти йому особисто не надавалися і він ними не користувався є безпідставними, оскільки суперечать вимогам ст. 554 ЦК України, якою встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники і поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Також необґрунтовано апелянт заперечує проти розрахунку заборгованості наданої позивачем (а.с. 13), яка випливає з кредитного договору, проте суду як першої так і апеляційної інстанції інших розрахунків не надав.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 липня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суджу України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: