Справа № 22 - 194 / 2010р. Головуючий у 1 інстанції: Прокопчук Т.С.
Суддя - доповідач: Осоцький І.І.
“26” січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Осоцького І.І.,
Мануйлова Ю.С.,
Суддів: Давискиби Н.Ф.
при секретарі: Бурима В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “06” листопада 2009 року у справі за позовом КП «ВРЕЖО № 1» до ОСОБА_2 про стягнення витрат по квартплаті та комунальних послугах, -
У березні 2009 року КП «ВРЕЖО № 1» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат по квартплаті та комунальних послугах.
В позові зазначали, що відповідач проживає у АДРЕСА_1, яка перебуває на балансі КП «ВРЕЖО № 1» і має заборгованість за період з 01.01.2002 по 01.02.2009 року по квартплаті в сумі 1472,31 грн., за опалення в сумі 3564,26 грн., за постачання гарячої води в сумі 4466,55 грн., а всього має заборгованість складає 9546,66 коп., яку просили стягнути на їх користь з відповідача.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «06» листопада 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «ВРЕЖО № 1» за період з 01.01.2002 року по 01.02.2009 року заборгованість по квартплаті в сумі 1472,31 грн., за опалення в сумі 3564, 26 грн., за постачання гарячої води в сумі 4466, 55 грн., на загальну суму 9546,66 грн., в доход держави судовий збір - 96 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в суді - 30 грн..
ОСОБА_2 у апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм законодавства, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1,ч.2 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, якщо не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Задовольняючи позов про стягнення витрат по квартплаті та комунальним послугам, суд першої інстанції правильно керувався нормами житлового законодавства відносно того, що оплата вказаних витрат відноситься і до власників квартир як об”єктів нерухомості.
Проте суд виходив з того, що стягненню підлягає заборгованість по цим витратам, яка виникла з 01.01.2002 року по 01.02.2009 року.
З таким висновком суду погодитися у повній мірі неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позов про стягнення заборгованості по квартплаті і комунальним послугам з 01.01.2002 року по 01.02.2009 року.
У період часу з 01.01.2002 року по 01.01.2004 року діяв Цивільний Кодексу України у редакції 1963 року, за нормами ст., ст. 71,75 якого загальний строк для захисту права за позовом встановлювався у 3 роки і застосувався незалежно від заяв сторін.
Відповідно до ст., ст. 257, 267 ЦК України, діючого з 2004 року, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки і застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За п.6 Прикінцевих та Перехідних положень передбачено, що правила діючого Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред”явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Отже при зверненні 17.03.2009 року позивачем до суду про стягнення заборгованості за період з 01.01.2002 року по 01.01.2004 року строк позовної давності по цим позовним вимогам сплив незалежно від заяв сторін спору.
Тому стягненню підлягає заборгованість по заявленим вимогам, яка виникла у період діючого Цивільного Кодексу України, а саме з 01.01.2004 року по 01.02.2009 року та яка складає, виходячи з часткової оплати цих послуг відповідачем та рахунків, визнаних сторонами: по квартплаті ( 1472,31 - 437,83) - 1 034,48 грн.; за опалення ( 3 564,26 - 2 201,13/2) - 2 463,89 грн.; за постачання гарячої води ( 4 466,55 - 2 201,13/2) - 3 366,18 грн., на загальну суму - 6 864,55 грн., розмір судового збору відповідно складає - 68,64 грн..
Враховуючи наведене, судова колегія змінює рішення суду, зменшуючи розмір стягнутої з відповідача заборгованості по квартплаті, комунальним послугам та розмір судового збору до сум, зазначених у мотивувальній частині рішення апеляційного суду.
Доводи апелянта про те, що не укладення письмового договору про надання житлово-комунальних послуг звільняє від оплати цих послуг до уваги прийняті не можуть так як часткова сплати ним вартості вказаних послуг є прийняттям умов такого договору.
Керуючись ст., ст. 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від “06” листопада 2009 року в цій справі змінити, вказавши про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП „ВРЕЖО № 1” заборгованості по квартплаті в сумі - 1 034,48 грн., за опалення в сумі - 2 463,89 грн., за постачання гарячої води в сумі - 3 366,18 грн., на загальну суму - 6 864,55 грн., яка утворилася станом на 01.02.2009 року, а також судового збору в доход держави в сумі - 68,64 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте воно може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: