Справа № 22-15 Головуючий у 1 інстанції:
2010 р. Кочева І.В.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
26 січня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
Суддів : Бондара В.О.
Гончара О.С.
При секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: служба у справах дітей Василівської РДА Запорізької області, опікунська рада виконкому Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав,
28 травня 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: служба у справах дітей Василівської РДА Запорізької області, опікунська рада виконкому Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, про позбавлення батьківських прав.
В позові зазначала, що ОСОБА_4 є батьком її сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час відповідач не мешкає з нею та з дитиною, аліментів, які зобов'язаний сплачувати за рішенням суду від 19 грудня 2006 року - не сплачує та має заборгованість по сплаті аліментів. Таким чином, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дитини.
Просила суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 27 червня 2009 року позовні вимоги задоволені.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 судові витрати в с сумі 251 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ухиляється від обов'язків утримання та виховання сина, піклування про його фізичний розвиток та стан здоров'я, забезпечення предметами першої необхідності, одягом, медичного лікування. З дитиною відповідач не спілкується, не виявляє інтересу до стану здоров'я дитини та своїм перешкоджанням у лікуванні сина жорстоко з ним поводиться.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду правильний і відповідає вимогам діючого законодавства.
Доказів про те, що свої батьківські обов'язки не виконував з поважних причин (внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження тощо) відповідач суду не надав.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по аліментам (а.с. 9) відповідач з листопада 2006 року по квітень 2009 року аліменти на утримання сина не сплачував, заборгованість по аліментам станом на 01 травня 2009 року становить 8066,62 грн.
Відповідно до висновку Служби у справах дітей Василівської райдержадміністрації Запорізької області (а.с. 46) ОСОБА_4 долею дитини не цікавиться, не спілкується з нею, не надає матеріальної допомоги, повністю ухилився від своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Відповідно до листа опікунської ради виконкому Дніпрорудненської міської ради (а.с. 54) ОСОБА_4 звернувся усно до опікунської ради вперше 25 червня 2009 року з проханням визначити місце і час зустрічі з його малолітнім сином.
Відповідно до листа Дніпрорудненської міської лікарні (а.с. 47) згоди батька ОСОБА_4 на проведення хірургічного лікування сина не має.
Матеріали справи не містять жодного доказу щодо надання добровільно матеріальної допомоги сину, як на те вказує ОСОБА_4 в апеляційній скарзі.
Також безпідставними є посилання апелянта на залишення поза уваги суду першої інстанції добровільного сплачення більше трьох місяців аліментів на утримання дитини та звернення до опікунської ради про надання можливості бачитися з дитиною, оскільки ці дії відповідач вчинив лише після початку судового розгляду справи.
Позитивна характеристика з місця проживання, не може свідчити про належне виконання ОСОБА_4 своїх батьківських обов'язків.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 27 червня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: