Постанова від 18.01.2010 по справі 2а-6435/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року Справа № 2а- 6435/09/0870

16 год. 55 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Каракуша С.М.

суддів Щербак А.А.

Конишева О.В.

при секретарі Спєлкової М.В.

за участю представників позивача Мажара О.О., Фоміна М.В., Булейко В.С.

представників відповідача Мазур-Каскевич В.Г., Мартиненко Ю.О., Вергун С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»

до: Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області

Державної інспекції з енергозбереження

про: визнання недійсною постанови

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Дніпроенерго» звернулось з адміністративним позовом до Територіального управління Держаної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання недійсною постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122 про застосування економічних санкцій до ВАТ «Дніпроенерго» в розмірі 9 320 120 грн. 17 коп., вказуючи що дана постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства України з наступних підстав. Як вбачається з постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122 до позивача застосовані економічні санкції у вигляді підвищеної плати за перевитрати електричної енергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення та зазначено, що зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах. Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 № 19. Відповідно до п. 3 зазначеного наказу встановлено, що застосування Методики є обов'язковим для електропередавальних організацій усіх форм власності, споживачів електроенергії, проектних та науково-дослідних організацій відповідного профілю. ВАТ «Дніпроенерго» є виробником електричної енергії, що підтверджується ліцензією АВ № 469910 від 23.04.2009, а не електропередавальною організацією, в зв'язку з чим положення Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 № 19 на ВАТ «Дніпроенерго» не розповсюджується. Крім того, вважає, що економічні санкції неправомірно визначені одночасно із закінченням перевірки, в зв'язку з тим, що не додержаний порядок, на який безпосередньо посилається сам відповідач, визначений абзацом 3 розділу 2 додатку до Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві». Згідно з даним абзацом, якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання, чого відповідачем не було зроблено. На підставі вищезазначеного просить скасувати постанову від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122 про застосування економічних санкцій.

Судом до участі у справі як другий відповідач залучена Державна інспекція з енергозбереження.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити та дали пояснення в обґрунтування позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідачем Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області подані заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, яким є Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, під час комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів встановлено факти нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів виробничим структурним (невідокремленим) підрозділом ВАТ «Дніпроенерго» Придніпровської ТЕС - перевитрати електричної енергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення, тобто нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, що відповідно до ст.27 п. «є» Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 № 74/94 - ВР є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність. Встановлені факти нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів зафіксовані в акті комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-5/3.21-116 від 20.10.2009. Комплексною перевіркою встановлено, що перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів були викликані недодержанням технологічної дисципліни. Застосування правової норми щодо надання терміну для виконання робіт по їх усуненню та залежності від виконання пунктів припису, в даному випадку, є неправомірним. Крім того, посилання позивача на те, що він є виробником електричної енергії, а не споживачем, тому до нього невірно застосовано положення Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, є безпідставним, так як для розрахунку перевитрат застосовувались дані витрат споживання електроенергії, надані підприємством , а саме - дані «Довідки про витрати електроенергії на власні потреби для технологічного процесу виробництва електричної та теплової енергії Придніпровської ТЕС ВАТ «Дніпроенерго».

Представники відповідачів позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити та дали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, яким є Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, було проведено планову перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів на Придніпровській ТЕС ВАТ «Дніпроенерго», яка є виробничим структурним підрозділом ВАТ «Дніпроенерго».

За результатами перевірки складений акт від 20.10.2009 року № 15-5/3.21-116.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлені факти нераціонального (неефективного) використання електроенергії, а саме: перевитрати електричної енергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення та зазначено, що згідно з наказом Мінпалива та енергетики України від 17.01.2002 за № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01.02.2002 № 93/6381, зменшення втрат активної електроенергії, зумовлених перетіканням реактивних потужностей, є реальною експлуатаційною технологією енергозбереження в електричних мережах.

20.10.2009 відповідачем було складено припис про усунення порушень та складено постанову від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122, якою встановлено факт нераціонального (неефективного) використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів з причин перевитрат електричної енергії за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення cos ф1 (tg ф1) до cos ф2 (tg ф2) на підставі п. «е» статті 11, статті 25 Закону України «Про енергозбереження» № 75/94 - ВР від 01.07.1994, абз. 3 розд. 2 додатку до Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно - енергетичних ресурсів в народному господарстві», Постанови КМУ № 935 від 22.10.2008 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно - енергетичних ресурсів», про застосування економічних санкцій до ВАТ «Дніпроенерго» в розмірі 9320120 грн. 17 коп.

Відповідно до п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Статтею 25 Закону України «Про енергозбереження» визначено, що завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ст. 26 вищезазначеного Закону, держаний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення Державною інспекцією з енергозбереження та її територіальними органами перевірки ефективного (раціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного (нераціонального) використання на підприємствах, в установах та організаціях визначена Порядком здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженим Постановою КМУ від 22.10.2008 № 935.

Відповідно до ч. 3 зазначеного Порядку, результати перевірки оформляються актом, а у разі виявлення факту неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів видається припис.

Згідно з п. 8 Порядку здійснення державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 22.10.2008 № 935, у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України «Про енергозбереження», та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу.

Розділом другим Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Абзацом третім даного розділу, на який посилається відповідач у постанові від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122, встановлено: якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно визначені економічні санкції одночасно із закінченням перевірки, у зв'язку з тим, що не додержаний порядок, на який безпосередньо посилається сам відповідач, а саме: якщо на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» з подальшими змінами і доповненнями, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно з п. 7 статті 3 КАС України, «суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень».

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначений принцип встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України та є основою діяльності будь-якого органу державної влади та органу місцевого самоврядування, а також їх посадових і службових осіб.

У зв'язку з цим, суд вважає необґрунтованим посилання в судовому засіданні представників відповідачів на абзац 2 розділу 2 додатку до Постанови КМУ від 02.09.1993 № 699, як на підставу для застосування плати за перевитрати поливно-енергетичних ресурсів, який за результатами проведеної контролюючим органом перевірки не вказаний в жодному документі відповідача, що стосується зазначеної у позові перевірки.

У відповідності до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів правомірності прийнятої оскаржуваної постанови, як це передбачено ч. 2 ст. 71 КАС України, суду не надав.

Враховуючи, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, яким при виявленні перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, що викликані недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, як про це зазначено в Постанові про застування економічних санкцій № 15-5/3.12-122 від 20.10.2009, одночасно із закінченням перевірки винесено оскаржувану постанову без встановлення термінів для виконання робіт, не дотримано порядку застосування плати за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, встановленого Постановою КМУ № 699 від 02.09.1993 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», що призвело до порушень прав позивача, суд приходить до висновку, що вимоги про скасування Постанови про застосування економічних санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтвердженні судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинною постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 20.10.2009 № 15-5/3.12-122 про застосування економічних санкцій до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» в розмірі 9320120 (дев'ять мільйонів триста двадцять тисяч сто двадцять) грн. 17 коп.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.М. Каракуша

Судді А.А. Щербак

О.В. Конишева

Постанову виготовлено в повному обсязі 25 січня 2010 року.

Попередній документ
7569851
Наступний документ
7569853
Інформація про рішення:
№ рішення: 7569852
№ справи: 2а-6435/09/0870
Дата рішення: 18.01.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: