Категорія статобліку 2.11.1
м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в
22 січня 2010 року о 10 год. 52 хв. Справа № 2а-6462/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
суддів Малиш Н.І.
Янюк О.С.
при секретарі Горбовій І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1», м. Запоріжжя
до відповідача: Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя,
м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю прокуратури Запорізької області
за участю представників сторін:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: Бордюг Т.Є., довіреність від 16.12.2009 р.;
Гавура О.М., довіреність від 16.12.2009 р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1» звернулося до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя із позовом, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000322303/0 від 16.08.2004 р. В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є недійсним, оскільки протирічить Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказує ,що суми експортного відшкодування ПДВ не можуть повертатися до бюджету на підставі податкових повідомлень-рішень, а безспірне повернення цих сум взагалі не передбачене.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2004 р. у справі № 23/342 позов ТОВ «Грінвей-1» до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.08.2004 р. № 0000322303/0.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008 р. рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2004 р. у справі № 23/342 залишено без змін.
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 17.09.2009 р. рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2004 р. та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 12.12.2008 р. по справі № 23/342 скасовані, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
26.11.2009 р. Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі № 2а-6462/09/0870 за позовом ТОВ «Грінвей-1» до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.08.2004 р. № 0000322303/0.
В судовому засіданні 19.01.2010 р. представниками позивача подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним чином. Посилаючись на положення п. 4.7 ст. 4, п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7, п. 8.1, 8.6 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5 Положення про вантажну митну декларацію стверджує, що єдиною підставою для отримання позивачем бюджетного відшкодування є дані лише податкової декларації та розрахунку експортного відшкодування. Вказує, що за квітень, червень, серпень та вересень 2003 р. позивач надав Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя декларації з податку на додану вартість встановленої форми, на загальну суму бюджетного відшкодування в розмірі 79175858,00 грн., а також розрахунки експортного відшкодування з вантажними митними деклараціями та копіями платіжних доручень. Стверджує, що правильність та законність заявленого та нарахованого позивачем бюджетного відшкодування підтверджується актом № 0762303321/31757201 від 27.06.2003 р. «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Грінвей-1» за період квітень 2003 р.» та актом № 1042303321/31757201 від 05.09.2003 р. «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Грінвей-1» за період травень, червень 2003 р.». Також вважає посилання відповідача на те, що юридичної особи з назвою «MGR United Corporation» на території США ніколи не існувало, а отже відомості зазначені у ВМД не відповідають дійсності, а саму ВМД неможливо вважати належним чином оформленою, не доведені належним чином та спростовуються висновками суду при розгляді справи № 11/720/06-АП (номер в апеляційній інстанції - 22а-581/08).
Також, у письмових поясненнях від 17.12.2009 р. вх. № 25723, позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2008 р. по справі № 22а-581/08 встановлено, що «MGR United International Corporation» і «MGR United Corporation» - це одна юридична особа, тільки друга назва є скороченою. Крім того вказує, що вказаним рішенням, вже було надано оцінку відповідям Національного центрального бюро Інтерполу в Україні і встановлено, що вони не мають жодного відношення до нерезидента, на користь якого позивач експортував обладнання, і тому не можуть бути враховані судом при розгляді справи позивача.
У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги, з підстав, викладених вище.
Державна податкова інспекція в Комунарському районі м. Запоріжжя адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях від 16.12.2009 р. (вих. № 12284/10/10-014) зазначає, що при проведені документальної перевірки позивача, з метою підтвердження факту експорту товару нерезиденту, ДПА у Запорізькій області направлено офіційні запити до компетентних державних установ України у сфері зовнішніх відносин і отримано відповіді, якими підтверджено, що «MGR United International INC» 29.12.1999 р. ліквідовано як юридичну особу; не існує компанії з назвою «MGR United Corporation» на території США; відсутні на території США інші компанії з назвою, яка починається з «MGR United …» за адресою: 248 Дуан Авеню, Стейт Айленд, Нью Йорк 10308, США, з ідентифікаційним номером федерального податку на підприємницьку діяльність (номер роботодавця) - 13-3848005 та з датою державної реєстрації - 22.08.1995 р. З огляду на викладене, податкова інспекція вважає, що перевіркою були встановлені факти здійснення господарських операцій по продажу товару на підставі укладених з фірмою «MGR United Corporation» зовнішньоекономічних контрактів внаслідок проведення яких ПП «Технопроект» та ПП «Комерційні послуги» зобов'язувалися передати у власність нерезиденту товар, тоді як американську фірму «MGR United Corporation» було ліквідовано ще з 29.12.1999р. тобто за три роки до укладення зовнішньоекономічного контракту. У зв'язку із отриманою інформацією з компетентних державних органів США, податкова інспекція вважає, що відомості, зазначені у ВМД, які надані позивачем для підтвердження заявлених до бюджетного відшкодування сум, не відповідають дійсності, оскільки не можна вважати ВМД належним чином оформленою (графа 8). В той же час, відповідач вважає, що судовими рішеннями у справі № 11/720-АП не надано жодної оцінки та не спростовано надані докази відсутності реєстрації нерезидента «MGR United Corporation», тобто листи Бюро Інтерполу України та США; Державного секретаря штату Нью Йорк з питань реєстрації фірм та корпорацій, Посольства України в США, Федерального Бюро Розслідувань США, Федерального податкового управління Державного казначейства США, Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України. Крім того вважає, що постановою старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя старшого лейтенанта податкової міліції Гайдар А.В. від 30.10.2007 р. про закриття провадження у кримінальній справі № 5100503 відносно Капітоненко Г.Ф. (генерального директора ТОВ «Грінвей-1») встановлено, що насправді підприємство експортувало замість високотехнологічного коштовного телекомунікаційного обладнання, старе комп'ютерне та електронне обладнання, вартість якого в декілька разів завищена. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представники відповідача в судове засідання 22.01.2010 р. не з'явились, про час і місце слухання справи були повідомлені належним чином. В попередніх судових засіданнях підтримали заперечення, з підстав, викладених вище.
Прокурор в судове засідання 22.01.2010 р. також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
В термін з 03.08.2004 р. по 16.08.2004 р. Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя було проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1» з питань законності заявлення до відшкодування сум ПДВ за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої складено акт № 19/35-01/31757201 від 16.08.2004 р.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Гріней-1» п.п. 6.2.1 (11) п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., п. 5 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, в результаті чого, підприємством незаконно було заявлене до відшкодування ПДВ, що виникло в результаті застосування «нульової ставки», на загальну суму 79175858,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2003 р. - 21816000,00 грн., червень 2003 р. - 24703762,00 грн., серпень 2003 р. - 25234256,00 грн., вересень 2003 р. - 7421840,00 грн.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322303/0 від 16.08.2004 р., відповідно до якого, у позивача виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 79175858,00 грн. та донараховано 71754018,00 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 16.08.2004 р. № 0000322303/0, ТОВ «Грінвей-1» звернулося до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 13.05.2003 р. ТОВ «Грінвей-1» (комітент) уклало з ПП «Комерційні послуги» (комісіонер) договір комісії №13/05, за яким доручило укласти зовнішньоекономічні контракти з продажу комплексів автоматизованого контролю складських приміщень та виробничих територій ДОСТУП- 112РГЛ-002СТ відповідно до додаткових угод у кількості 38 шт. на загальну суму 123 965 310,00 грн.
Згідно до звіту комісіонера, на виконання умов договору комісії ПП «Комерційні послуги» уклало чотири контракти з поставки ДОСТУП-112РГЛ-002СТ з нерезидентом -фірмою «MGR United Corporation» (1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229): № 005К-05 від 14.05.2003 р. (на 10 шт.), № 006К-05 від 15.05.2003 р. (на 9 шт.), № 007К-05 від 16.05.2003 р. (на 8 шт.), № 008К-05 від 19.05.2003 р. (на 11 шт.).
На виконання вищезазначених експортних контрактів, згідно чотирьох вантажно-митних декларацій від 25.06.2003 р. проданий товар був вивезений за межі митної території України.
Згідно до Акту звірки розрахунків від 29.08.2003р., 65 722 572,00 грн. були перераховані на рахунок ТОВ «Грінвей-1», а заборгованість була погашена векселями.
Таким чином, договір комісії № 13/05 від 13.05.2003 р. та експортні контракти № 005К-05 від 14.05.2003 р., № 006К-05 від 15.05.2003 р., № 007К-05 від 16.05.2003 р. та № 008К-05 від 19.05.2003 р. були виконані сторонами в повному обсязі.
22.09.2003 р. ТОВ «Грінвей-1» (комітент) уклало з ПП «Технопроект» (комісіонер) договір комісії № 22/09Т, за яким доручило укласти зовнішньоекономічні контракти з продажу обладнання КУОТКС-172114 у кількості 10шт. на загальну суму 37 197 50,00 грн.
Згідно звіту комісіонера, на виконання умов договору комісії ПП «Технопроект» уклало 23.09.2003 р. контракт № 025/ТЕХ з поставки КУОТКС-172114 у кількості 10шт. на загальну суму 6 978 846,10 доларів США з нерезидентом - фірмою «MGR United Corporation» (1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229) .
Згідно вантажно-митної декларації від 26.09.2003р. проданий товар був вивезений за межі митної території України. Розрахунки з позивачем були здійснені своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується виписками з особового рахунку.
Таким чином, договір комісії № 22/09Т від 22-09.2003 р. та експортний контракт № 025/ТЕХ від 23.09.2003 р. були виконані сторонами в повному обсязі.
В акті позапланової перевірки № 19/35-01/31757201 від 16.08.2004 р. (арк. 38) ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя встановлено, що відповідно до розділу 3 усіх зазначених у цьому акті експортних контрактів, укладених через ПП «Технопроект» і ПП «Комерційні послуги», продавець поставляє товар на користь «MGR United Corporation», що визначено у графі 8 вантажно-митних декларацій. Однак, в листі Запорізького Представництва Укрбюро Інтерполу № 55/173 від 24.03.2004 р. міститься інформація про те, що фірма «MGR United Corporation» (США) була зареєстрована на території США 22.08.1995 р. під реєстраційним номером 1949708, а 29.12.1999 р. зазначена фірма оголосила про свою ліквідацію. Тобто, на момент укладення угод між ТОВ «Грінвей-1», комісіонерами - ПП «Технопроект» і ПП «Комерційні послуги» та фірмою-нерезидентом «MGR United Corporation» (США), останній не існував, як суб'єкт діяльності з причини ліквідації ще у 1999 році. Це підтверджує неправдивість даних, визначених у ВМД по всім контрактам, які були укладені з «MGR United Corporation». Виходячи з відповідей, отриманих з Укрбюро Інтерполу, про те, що «F&T Sp.z.o.o.» (Польща) ніяких фінансово-господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1» не мала, а фірма «MGR United Corporation» (США) з 29.12.1999 р. ліквідована, що підтверджує неможливість фактичного укладання угод та здійснення операцій з експорту товару (обладнання). Отже, надані до перевірки вантажно-митні декларації не можуть служити підставою для підтвердження вивезення (експорту) товару за кордон, оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», в якому зазначено: згідно ст.. 6 п. 6.2.1 «податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо його вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією». У зв'язку з наведеним, ТОВ «Грінвей-1» не може бути використане право на експортне відшкодування податку на додану вартість, передбачене ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки комісіонери не є власниками експортованого товару та здійснювали усі дії при повному контролі з боку ТОВ «Грінвей-1». Це також підтверджується умовами, зазначеними у п. 2.1.9 та п. 2.1.10 угод комісії (які є однотипними). Посадові особи ТОВ «Грінвей-1», завдяки здійсненню вищенаведеної зовнішньоекономічної діяльності за 13 контрактами, укладеними через комісіонерів з фірмою-нерезидентом «MGR United Corporation» (США), незаконно отримали право на відшкодування ПДВ у розмірі 79175858,00 грн.
Проте суд не погоджується із висновками податкової інспекції з огляду на таке.
Відповідно до п.6.2.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.
Пунктом 5 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997року № 574, достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Відповідальність за неточні відомості у ВМД установлюється законодавством.
Згідно п. 4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі-комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.
Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7. ст.7 вищевказаного закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету
Пунктами 8.1, 8.6 ст. 8 цього ж закону передбачено, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання. У разі коли платник податку не. подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.
Отже, підставою для отримання позивачем відшкодування є дані тільки податкової декларації та розрахунку експортного відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що за квітень, червень, серпень та вересень 2003 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1» надало Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя декларації з податку на додану вартість встановленої форми, на загальну суму бюджетного відшкодування у розмірі 79175858,00 грн. Крім того, на підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування товариством надано до податкового органу і розрахунки експортного відшкодування з вантажними митними деклараціями та копіями платіжних доручень, копії яких долучені до матеріалів справи.
Також правильність та законність заявленого та нарахованого позивачем бюджетного відшкодування підтверджується актом № 0762303321/31757201 від 27.06.2003 р. «Про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Грінвей-1» за період квітень 2003 р.», актом № 1042303321/31757201 від 05.09.2003 р. «Про результатти позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Грінвей-1» за період травень, червень 2003 р.».
Дослідивши долучені до справи вантажні митні декларації суд вважає хибним висновок ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про те, що вони не можуть служити підставою для підтвердження вивезення (експорту) товару за кордон . Так, зокрема графа 8 вантажних митних декларацій «Одержувач/Імпортер» заповнена товариством у повній відповідності до умов контрактів ( «MGR United Corporation»), які в свою чергу не визнані недійсними в установленому законодавством порядку.
Отже, товариством при заповненні граф вантажних митних декларацій, зокрема графи 8, дотримано вимоги Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації та Положення про вантажну митну декларацію.
Згідно п. 1 Постанови КМУ № 243 від 01.03.2002 р. «Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції», для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу.
Дослідженими в судовому засіданні вантажними митними деклараціями підтверджується фактичне вивезення (експорт) товару за митну територію України, що посвідчується відповідними штампами на зворотному боці 5 екземпляру кожної вантажної митної декларації.
Посилання ж відповідача як в акті перевірки, так і в запереченнях на листи Національного центрального бюро Інтерполу в Україні від 18.03.2004 р., 02.09.2004 р., 15.03.2005 р., відповідь НЦБ Інтерполу в США від 19.08.2003 р. відповідно до яких компанію з назвою «MGR United Corporation» на території США не знайдено, а знайдено товариство «MGR United International Inc.» з датою реєстрації 22.08.1995 р. та адресою 248 Дуан Авеню, Стейт Айленд, Нью-Йорк 10308, яке 29.12.1999 р. прийняло рішення про примусову ліквідацію й мало ідентифікаційний номер федерального податку 13-3848005 суд вважає безпідставними з огляду на таке.
По-перше, у вказаних відповідях адреса компанії вказана інша, ніж та, що зазначена у контрагента в контрактах - 1501 Kings Highway Brooklyn, NY 11229;
По-друге, листом НЦБ Інтерполу від 25.08.2004 р. першому заступнику голови ДПА полковнику податкової міліції Ковальову П.І. зазначено, що в тексті відповіді НЦБ Інтерполу МВС України (вих. № ІР/4839/03/С38/15618/ЕС/К11/3 від 19.08.2004 р.) та відповідно у тексті повідомлення Запорізького представництва Інтерполу від 24.03.2004 р., вих. № 55/173 міститься помилка. Зазначено, що компанія «MGR United Corporation» (США) була зареєстрована 22.08.1995 р., проте її було ліквідовано 29.12.1999 р. В останньому реченні співробітником НЦБ Інтерполу в Україні, який здійснював провадження в даній справі, було пропущено слово «Inc» у назві компанії. Тому, зміст листа від 24.03.2004 р. не відповідає змісту відповіді американських колег. НЦБ Інтерполу в США не встановлено факту відсутності реєстрації компанії «MGR United Corporation» (Бруклін, м. Нью-Йорк), а надало відомості про іншу компанію з подібною назвою - «MGR United Corporation, Inc.» (м. Річмонд, штат Нью-Йорк). У зв'язку із цим, висловлено пропозицію вважати лист НЦБ Інтерполу в Україні від 18.03.2004 р. недійсним.
В той же час суд вважає неможливим встановити тотожність юридичних осіб за наявними в матеріалах справи документами. Так, зокрема, згідно листа Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 16.03.2005 р. вих. № 83-24/172 зазначено, що правовий статус іноземного суб'єкта господарювання підтверджується випискою з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де такий суб'єкт господарювання має офіційно зареєстровану контору. Також правовий статус іноземних суб'єктів господарювання може також підтверджуватися еквівалентними доказами правового статусу, що визнаються як такі законодавством країни створення, громадянства або місця знаходження такого суб'єкта і видані компетентними органами цієї країни.
У зв'язку із тим, що у матеріалах справи не існує вищевказаних документів, то в достовірності сказати чи є компанія «MGR United Corporation» (США) та компанія «MGR United Corporation, Inc.» однією чи різними юридичними особами, не уявляється можливим.
Крім того, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що нерезидент - «MGR United Corporation» як юридична особа на території США не існує.
В зв'язку із цим суд також спростовує посилання позивача на те, що тотожність вказаних юридичних осіб була встановлена ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 22а-581/08. Із змісту вказаного рішення не вбачається, що безпосередньо це питання досліджувалось судом та на підставі якихось конкретних доказів судом було встановлено тотожність «MGR United Corporation» (США) та компанія «MGR United Corporation, Inc.». Той факт, що суд пише назву однієї юридичної особи, а поряд з нею іншу в дужках, ще не дає підстав стверджувати що це є одне й те саме.
Також слід зазначити, що висновки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ґрунтуються на тому, що згідно відповідей, отриманих з Укрбюро Інтерполу, «F&T Sp.z.o.o.» (Польща) ніяких фінансово-господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1» не мала. Вказане дійсно не суперечить матеріалам справи, оскільки згідно зовнішньоекономічних угод, укладених між комісіонерами ПП «Технопроект», ПП «Комерційні послуги» та нерезидентом - «MGR United Corporation», фірма F&T Sp.z.o.o.» (Польща) значиться вантажоотримувачем товару та здійснювала експедиторські послуги з доставки вантажу нерезиденту, а тому відповідно ніяких фінансово-господарських відносин з ТОВ «Грінвей-1» не мала.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача у запереченнях на постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя старшого лейтенанта міліції Гайдар А.В. від 30.10.2007 р. про закриття провадження по кримінальній справі № 5100503 відносно обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки це не є належним доказом в розумінні ст. 70 КАС України. Крім того, на наявність вказаної обставини, податкова інспекція не посилалась в акті перевірки.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4. безсторонньо (неупереджено);
5. добросовісно;
6. розсудливо;
7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідачем безпідставно зменшено ТОВ «Грінвей-1» суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 79175858 грн. та застосовано штрафні санкцій в сумі 71754018,00 грн., а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000322303/0 від 16 серпня 2004 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1» до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000322303/0 від 16.08.2004 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвей-1» (м. Запоріжжя, вул. Горького, 27/29) 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Головуючий суддя Н.В. Стрельнікова
Суддя Н.І. Малиш
Суддя О.С. Янюк
Постанову складено у повному обсязі 27 січня 2010 р.