Справа №:755/18437/16-к
Провадження №: 1-кс/755/3986/18
"27" липня 2018 р.
м. Київ
слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у рамках кримінального провадження унесеного до ЄРДР за № 12015100040000751, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, встановив :
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність слідчого у рамках вказаного кримінального провадження, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений Кримінальним процесуальним Кодексом України строк, оскільки після отримання суб'єктами оскарження його клопотання, що було подане у порядку ст. 221 КПК України, останнє, у строки регламентовані статтею 220 зазначеного Кодексу, не розглянуто.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовільнити у світлі відображених в ній обставин.
Інші сторони у судове засідання будучи повідомленими про нього згідно положень ст. 135 КПК України, не з'явилися, тож слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми його ч. 3 ст. 306, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за даної явки.
Встановлені обставини із посиланням на докази
Кримінальне провадження унесене до ЄРДР за № 12015100040000751 розслідується Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві.
Зі скарги випливає, що ОСОБА_3 у цьому кримінальнмоу провадженні, як указує автор скарги, являється потерпілим.
11.07.2018 ОСОБА_3 подав до УП клопотання від тієї ж дати, у порядку ст. 221 КПК України, про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Дані про розгляд клопотання в строк не більше трьох днів з моменту подання на час розгляду скарги слідчим суддю, не установлені.
Суб'єкт оскарження будучи вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, правом на надання письмових заперечень до суду, з зазначенням належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 84-86 КПК України, які б в той чи інший спосіб спростовували або ж підтверджували доводи особи, що подала скаргу, не скористався.
Тобто, строки визначений ст. 220 КПК України, суб'єктом оскарження не дотримані. Тим самим є дійсним факт бездіяльності.
Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).
Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 221 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Відповідно до ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Також Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
У цьому випадку, як убачається з матеріалів провадження суб'єктом оскарження було отримано клопотання особи, яка подала скаргу, яке нею було подано, у порядку ст.ст. 55, 56, 220, 221 КПК України, однак, на цей час, у особи, що подала скаргу відомості про результати розгляду зазначеного клопотання суб'єктом оскарження відсутні.
Тобто, строк регламентований ст. 220 КПК України при розгляді вказаного клопотання заявника є порушеним, що вказує на те, що, у цій справі, заявнику у користуванні засобами захисту чиняться перешкоди бездіяльністю органів влади держави, що є неприпустимим.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання вчинити дію за клопотанням згідно ст.ст. 220, 221 КПК України, з наданням можливості ознайомитися з провадженням, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдино ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у свтілі норм ст. 307 даного Кодексу.
Запропонований особою, яка подала скаргу спосіб захисту порушених прав не кореспондується з нормами ст.ст. 40, 307 КПК України, а тому застосований бути не може, так як не може сприйматися, як ефективний, бо статтею 307 вказаного Кодексу не передбачений.
Також слід відмовити у задоволенні скарги в частині визнання бездіяльності суб'єкта оскарження неправомірною, оскільки дана вимога заявника викладена у скарзі не ґрунтується на нормах та ст. 307 КПК України, яка передбачає, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування ухвала слідчого судді може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги, тобто доводи викладені в ній з цього питання є такими, що не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, апріорі, у разі прийняття ухвали слідчим суддею про зобов'язання вчинити певну дію, такий факт є встановленим, адже без його наявності, у світлі положень вищезазначеної статті слідчий суддя мав би прийняти судове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 1-29, 84-86, 91-94, 110, 220, 221, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування у рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015100040000751, вчинити дію передбачену ст. 221 КПК України (надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню) за клопотанням ОСОБА_3 від 11.07.2018 (надійшло до УП 11.07.2018 № М-3729) в строки визначені ст.ст. 28, 220 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:40 год. 01.08.2018.
Слідчий суддя: ОСОБА_1