01 серпня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2542/18
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ), в якому просить зобов'язати Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України врахувати для обрахунку пенсії позивачу довідку від 19.05.2014 №45 за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 та перерахувати призначену пенсію з 30.04.2018.
Позов мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 30.04.2018. Під час обрахування пенсії відповідачем протиправно не було враховано заробітну плату, розмір якої підтверджувався довідкою ПАТ "Іванівський верстатзавод" від 19.05.2014 №45 з позиції того, що вказану довідку неможливо врахувати при обрахунку пенсії, оскільки на даний час підприємство знаходиться на непідконтрольній території України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що документ наданий позивачем, не може враховуватися при обрахунку пенсії, оскільки перевірити відповідність змісту довідку первинним документам не має можливості, підприємство знаходиться на непідконтрольній території. Відповідно, довідка не може розцінюватися в якості документу, який згідно законодавства України має юридичну силу та може створювати правові наслідки та бути належним доказом. Крім наведеного, відповідач просить розгляд справи проводити за привилами загального позовного провадження.
Суд зазначає, що вказана справа підпадає під визначення, наведене у п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), а тому дія ч.4 ст.260 КАСУ, яка передбачає право відповідача на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не розповсюджується на цю справу в силу ч.7 ст.260 КАСУ. За наведених обставин, суд вважає клопотання УПФУ необґрунтованим.
Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.05.2018 позивач звернувся до УПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" одночасно надавши документи для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорта, заяву про призначення пенсії, трудову книжку, військовий квиток, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідку про зміну назви організації, документи про стаж та заяву про спосіб виплати пенсії.
УПФУ було розглянуто заяву про призначення пенсії позивачу та прийнято рішення про призначення пенсії з 30.04.2018. Водночас, при призначенні пенсії не було враховано довідку про заробітну плату ПАТ "Іванівський верстатозавод" за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 в зв'язку з тим, що на даний час ПАТ "Іванівський верстатозавод" знаходиться на непідконтрольній території України.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законами України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788).
Статтями 4 та 5 Закону №1058 визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 64 Закону №1058 Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Питання подання документів для призначення (перерахунку) пенсій регулюються Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846. В Розділі II вказаного Порядку вказані Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
При цьому, п.4.2. ч.4 Порядку №22-1 закріплено право органу, що призначає пенсію: 1) перевіряти правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряти зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряти копії відповідних документів, фіксувати й засвідчувати виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналіз наведених вище норм дає підстави стверджувати, що зазначені вище заходи можуть проводитися Виконавчою дирекцією Пенсійного фонду та її територіальними органами у випадку, коли є обґрунтовані сумніви, оскільки проведення таких не є імперативним обов'язком перевіряючого органу.
Так, відповідно до пп.3 п.2.1 частини II Порядку №22-1 до заяв про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 1 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам).
Як встановлено судом, позивачем надано довідку про заробітну плату ПАТ "Іванівський верстатозавод" за період з 01.01.1984 по 31.12.1988, яку відповідач при призначенні пенсії не врахував, оскільки провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам не можливо. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ "Іванівський верстатозавод" знаходиться за адресою: 94643, Луганська область, Антрацитівський район, селище міського типу Іванівка, вулиця Октябрська, будинок, 14.
В даних правовідносинах суд враховує, що, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження відносяться населені пункти Антрацитівського району. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509 (Офіційний вісник України, 2014р., №81, ст.2296), пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, усі документи, видані на непідконтрольній Україні території, починаючи з 01.12.2014, вважаються недійсними. А отже, усі свідоцтва, довідки та інші документи, видані органами "ЛНР", на території України вважаються недійсними та не мають юридичної сили. Якщо особа стала на облік як внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО), то вона звертається у відповідну структуру за місцем реєстрації ВПО.
Також, загальновідомою є та обставина, що усі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще наприкінці 2014 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації. При цьому, "ДНР" та "ЛНР" є терористичними організаціями і не визнаються Україною як державні утворення. Відповідно, органи державної влади України, включно із Пенсійним фондом України, не мають права здійснювати листування, робити запити та будь-яким іншим способом взаємодіяти із представниками самопроголошених "республік", а тому Пенсійний фонд України не має правової підстави для використання наданої представниками так званих "ДНР" та "ЛНР" інформації. Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб'єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч.2 ст.9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч.3 ст.9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування "Луганської народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.
Проте відповідачем не доведено, в даному випадку, що надана довідка від 19.05.2014 №45 неналежним чином оформлена або містить будь-які розбіжності, внаслідок чого може виникати необхідність перевірки обґрунтованості її видачі. При цьому, довідка видана ПАТ "Іванівський верстатзавод" 19.05.2014, а отже не може вважатися недійсною. Протилежне відповідачем також не доведено, як і не доведена необхідність проведення перевірки.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
На підставі наведеного, суд зазначає, що подана позивачем довідка з ПАТ "Іванівський верстатзавод", яке 19.05.2014 було діючим, та на якому раніше він працював, є належним документом, передбаченим п.2.10 Порядку, та її неврахування попри відсутність доказів її належності та відповідності, не дає підстави відповідачу не враховувати зазначені в ній дані.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, позов належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, ід.н. НОМЕР_1) до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна,3, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 40378696) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Зобов'язати Новгород-Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України врахувати для обрахунку пенсії ОСОБА_1 довідку від 19.05.2014 №45 за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 та перерахувати призначену пенсію з 30.04.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Соборна,3, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 40378696) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16000, ід.н. НОМЕР_1) 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 01 серпня 2018 року.
Суддя Л.О. Житняк