30 липня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2467/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Ткаченко О.Є.,
при секретарі Федорок К.М.,
представника позивача Акуленка В.М.,
представника військової частини НОМЕР_1 Косаківського С.Л.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_4 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1.33 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) № 342 від 30.05.2018 про притягнення до матеріальної відповідальності у розмірі 6877,00 грн.;
- стягнути з військової частини НОМЕР_4 незаконно утримане грошове забезпечення в сумі 2054 грн. 26 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавцем донесень, відповідно до яких начебто допущено безпідставні списання, яке не підтверджене дорожніми листами, на наступі кількість пального: АБ -1448 л, ДП -121 л на загальну суму 42242,00 грн., був капітан ОСОБА_2 , звільнений з військової служб у запас за пунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту), в то же час до матеріальної відповідальності було притягнуто позивача, який фактично на час складання донесень по службі ПММ, проходив службу в іншій частині та іншому населеному пункті. Внаслідок викладеного, при застосуванні стягнення у вигляді притягнення позивача до матеріальної відповідальності відповідачем не було враховано суті діяння, обставин його скоєння, а отже таке стягнення, на думку позивача, є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з наданням додаткових пояснень, та просив їх задовольнити.
Представник військової частини НОМЕР_1 адміністративний позов не визнав, надавши свої письмові заперечення та вказав, що дії посадових осіб військової частини НОМЕР_1 щодо складання наказу командира № 342 від 30.05.2018 про притягнення до матеріальної відповідальності вчинені у повній відповідності до чинного законодавства.
Представник військової частини НОМЕР_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відзив на позов, в якому також зазначив, що позивача правомірно притягнуто до матеріальної відповідальності, а оскаржуваний наказ винесений відповідно до норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
Аудитом Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту у період з 19.02.2018 по 26.04.2018 у військовій частині НОМЕР_4 були встановлені порушення вимог пункту 6.4 Порядку списання військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 12.01.2015 № 17, які виявилися в тому, що дорожні (робочі) листи до донесення про наявність та рух пального в обов'язковому порядку не додавались, та в порушення вимог пункту 5.14.7 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24 грудня 2010 року №690, що діяло до 02.11.2017, а також Інструкції з обліку військового майна № 440, що набрала чинності з 03.11.2017, щомісячні донесення Ф.24 командирами підрозділів не подавались, внаслідок чого було виявлено незаконне (безпідставне) списання пально-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами (дорожніми листами), а саме: автомобільний бензин - 219547 л та дизельне пальне - 549973 л, на загальну суму 20227067,00 грн. Незаконне списання пального було допущено в підрозділах військової частини НОМЕР_4 , зокрема, взвод управління реактивно- артилерійського дивізіону: було допущено безпідставне списання, яке не підтверджене дорожніми листами, на наступну кількість пального: АБ-1448 літрів, ДП-121 літрів, на загальну суму 42242,00 грн. (а.с.54-106).
Як зазначено в пункті 1.33 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » «Про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів, за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_4 » від 30.05.2018 № 342: «За неналежне виконання вимог статей 11, 16, 58, 119, 120 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 548, статті 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», статей 2, 5, 6, 15, 16 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225, командира взводу управління реактивно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2017 № 53, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 6877,00 грн.» (а.с.16).
Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 27.03.2018 № 76 та витягу з послужного списку станом на 15.06.2018 старший лейтенант ОСОБА_1 допущений до виконання вакантної посади начальника зв'язку - командира взводу управління реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків з 27.03.2018 (а.с.20, 22).
В той же час, вказані порушення щодо обліку та списання матеріалів по службі ПММ відбулись в період з 06.05.2015 по 28.02.2018, тобто в період, коли позивач не виконував обов'язки за посадою (командир взводу), відповідно до якої його притягнути до матеріальної відповідальності.
Щодо обґрунтованості підстав видання наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 30.05.2018 №342 суд зазначає наступне.
Як вбачається з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 30.05.2018 №342 до обмеженої матеріальної відповідальності притягнуто посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів. Вина цих осіб встановлена за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_4 (а.с.54-106).
В той же час приписами пунктів 17, 18, 19, 21, 22, 23 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України № 243 від 23.06.1995, передбачено, що у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.
Розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду, вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.
У висновку розслідування викладаються факти, встановлені відповідно до вимог пунктів 3 і 19 цього Положення, та пропозиції про притягнення винної особи (винних осіб) до обмеженої, повної чи підвищеної матеріальної відповідальності, а в разі необхідності - обґрунтування можливості зменшення суми, що підлягає стягненню з винного для відшкодування заподіяної шкоди.
Військовослужбовці та призвані на збори військовозобов'язані, які притягаються до матеріальної відповідальності, ознайомлюються з матеріалами розслідування, про що у висновках робиться відповідний запис. Вони мають право подавати свої заперечення та клопотання на ім'я командира (начальника) військової частини.
Командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності.
По фактам виявленого Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_4 незаконного (безпідставного) списання пально-мастильних матеріалів, яке не підтверджене первинними документами (дорожніми листами), а саме: автомобільний бензин- 219547 л та дизельне пальне- 549973 л, на загальну суму 20227067,00 грн. розслідування оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) не призначалося та не проводилося.
Крім того, зміст положень чинного законодавства України дає підстави вважати, що письмовий висновок на коментарі до висновків та рекомендацій, викладених в аудиторському звіті, не є рішенням суб'єкта владних повноважень (Управління), прийнятим за результатами проведення аудиту та обов'язковим до виконання підконтрольним суб'єктом.
Обов'язковою ознакою рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене до суду, є те, що воно безпосередньо породжує певні правові наслідки для суб'єкта відповідних правовідносин і має обов'язковий характер. Висновки, викладені в аудиторському звіті, як і висновки на коментарі до вказаних висновків, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження Управління про порушення підконтрольним суб'єктом вимог законодавства є висновками тільки цього органу, зазначення яких в аудиторському звіті не суперечить чинному законодавству. Такі висновки аудиторського звіту, як і висновки на коментарі до цього звіту, можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки аудиторського звіту.
Тобто, висновки на коментарі до рекомендацій аудиторського звіту, як і висновки такого звіту, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.
Суду не представлено доказів того, що позивач вчиняв будь-які винні дії, в наслідок яких держава зазнала якихось матеріальних збитків.
Щодо притягнення позивача до обмеженої матеріальної відповідальності, суд зазначає наступне.
Пунктами 10-12 Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі визначено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати. За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення. Командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна. У разі, якщо командири (начальники військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
З цього випливає, що обмежена матеріальна відповідальність військовослужбовців, відповідно до пунктів 10-11 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95, настає тільки якщо командири своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна та не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності.
Зважаючи на наведене вище, судом встановлено, що рішення щодо притягнення командира взводу управління реактивно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_4 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2018 № 76, притягнуто до матеріальної відповідальності у розмірі 6877,00 грн. є неправомірним, і наказ, в цій частині, підлягає скасуванню.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 15.06.2018 за №523 на виконання наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) «Про притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності посадових осіб, які винні у незаконному списанні пально-мастильних матеріалів, за результатами проведеного аудиту Північно-Східним територіальним управлінням внутрішнього аудиту у військовій частині НОМЕР_4 » від 30.05.2018 № 342 в червні 2018 року було утримано 20% з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 у сумі 2054,26 грн. (а.с.21).
Таке утримання є похідним від виконання військовою частиною НОМЕР_4 пункту 1.33 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) від 30.05.2018 №342.
З огляду на те, що судом визнано протиправним та скасовано вказаний наказ частині, то і таке утримання є неправомірним, а утримана сума підлягає стягненню на користь позивача.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність судових витрат позивача, їх розподіл не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 142, 183, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу та стягнення коштів задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 1.33 наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_1 ) № 342 від 30.05.2018 про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до матеріальної відповідальності у розмірі 6877,00 грн.
Стягнути з військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) незаконно утримане грошове забезпечення в сумі 2054 (дві тисячі п'ятдесят чотири) грн. 26 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 31 липня 2018 року.
Суддя О.Є. Ткаченко