01 серпня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/126/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К. розглянув матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови.
В лютому 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, в якій просить скасувати, як незаконну та необґрунтовану постанову старшого державного виконавця Нестерюк О.М. від 28.03.2017 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. позовну заяву залишено без руху, в т.ч. у зв'язку із пропущенням десятиденного строку звернення до суду, та надано позивачу строк для усунення недоліків.
В строки визначені судом позивач усунув недоліки позовної заяви, шляхом подання нової редакції адміністративного позову, в якому просив скасувати, як незаконну та необґрунтовану постанову старшого державного виконавця Нестерюк О.М. від 28.03.2017 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Одночасно з подання нової редакції адміністративного позову, позивач в позовній заяві заявив клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання зазначав, що йому та його дружині на праві спільної сумісної власності подружжя належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
28.03.2017 р. відповідачем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.
Із оскаржуваною постановою він ознайомився тільки 24.11.2017 р. під час написання касаційної скарги в цивільній справі № 713/847/17, у зв'язку з чим 04.12.2017 р. звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області зі скаргою на дії державного виконавця. Однак, 07.12.2017 р. ним отримано ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
Зважаючи на дані обставини, 12.12.2017 р. він звернувся з позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду, який ухвалою від 12.01.2018 р. у справі № 824/1031/17-а залишив позовну заяву без розгляду та роз'яснив право звернутися до суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Усунувши недоліки позовної заяви, 31.01.2018 р. він звернувся до суду з вказаним позовом. З огляду на дані обставини вважає, що строк звернення з адміністративним позовом пропущено ним з поважних причин.
Ухвалою суду від 26.02.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі №824/126/18-а за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. З огляду на обставини повідомленні позивачем у адміністративному позові та потребу виклику сторін, судом вирішено клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду розглянути в судовому засіданні.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Постановою Вінницького апеляційного окружного адміністративного суду від 05.06.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06.03.2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скасовуючи ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час для зазначення інших підстав для поновлення строку і лише у разі не виконання вказаного, залишити позовну заяву без розгляду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. вказані позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суд підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано не поважними, у зв'язку з чим позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду, з дати отримання копії ухвали.
30.07.2018 р. представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з інших підстав.
В обґрунтування клопотання зазначав, що 30.03.2017 р. представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження №44985549 у Вижницькому районному відділі виконавчої служби та отримав копію нотаріального напису №4563 від 23.10.2009 р., виданим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О.
Вважає, що непереборною обставиною пропущення строку звернення до суду є те, що саме після 30.03.2018 р. він 01.04.2017 р. звернувся до начальника Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області щодо скасування виконавчого напису №4563 від 23.10.2009 р. та в травні 2017 р. ним отримано відмову в його скасуванні.
В подальшому, 03.05.2017 р. він звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області із позовом про скасування виконавчого напису. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.06.2017 р. позов задоволено.
Вказував, що із оскаржуваною постановою він ознайомився 24.11.2017 р. під час ознайомлення його представником з матеріалами справи за його позовом до ПАТ "Укрсоцбанк".
Зазначав, що 28.09.2017 р. головним державним виконавцем Вижницького районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Нистерюк О.М. прийнято постанову про повернення виконавчого напису стягувачу у зв'язку із не здійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження.
Не погодившись із нотаріальним написом, позивач звернувся із скаргою до Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Балацьким О.О.
Вказував, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №44985549, ні він, ні його представник не ознайомлювалися із оскаржуваною постановою.
Позивач посилався на те, що на даний час відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Чернівецької області щодо скасування рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.06.2017 р. (справа №6-25943ск-17).
Позивач не виключає ту обставину, що Верховний Суд може задовольнити позовні вимоги у справі №713/847/17 та скасувати ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області, залишивши в силі рішення суду першої інстанції про скасування виконавчого напису нотаріуса.
Стверджував, що накладення арешту на його майно є похідною від виконавчого напису нотаріуса Балацького О.О.
Зазначав, що Вижницьким районним судом Чернівецької області відкрито провадження у справі №713/488/18 від 18.04.2018 р. за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 малолітньої ОСОБА_6, третя особа - служба у справах дітей Вижницького РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з інших підстав, перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії ЯЯЯ№618265 від 02.11.2005 р., виданого виконавчим комітетом Берегометської селищної ради №107 від 21.10.2005 р., позивач є власником будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі вказаного свідоцтва, 10.11.2005 р. позивач зареєстрував право власності на вказаний об'єкт нерухомості, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно виконавчого напису нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Балацького О.О. №4563 від 23.10.2009 р. звернено стягнення на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, який належить на праві власності позивачу.
У даному написі зазначено, що вказаний будинок на підставі іпотечного договору №334, посвідченого Балацьким О.О. приватними нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу, 08.12.2006 р. за реєстровим №8996, переданий в іпотеку Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" строк платежу за яким настав 19.01.2007 р.
07.10.2014 р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області Стражир Л.В. відкрито виконавче провадження №44985540 з примусового виконання виконавчого напису №4563 від 23.10.2009 р.
28.03.2017 р. головним державним виконавцем Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Нистерюк О.М. при примусовому виконанні виконавчого напису №4563 від 23.10.2009 р. по виконавчому провадженні №44985540 прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме: будинок літ. А. дерево, загальною площею 258,40 кв.м., житловою площею 135,40 кв.м.; літня кухня літ. Б, дерево; сарай літери В, дерево; сарай літери Г, дерево; сарай літери Д, дерево; убиральня літери Е, цегла; криниця літери К, бутова; вигрібна яма 1-3 з/бетон; огорожа №4 дер. штахетник, що належить ОСОБА_1 та знаходиться в смт. Берегомет, вул. Підлісна, Вижницький район, Чернівецької області.
На описане майно накладено арешт та встановлено права користування ним: заборона відчуження.
Призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_8 Крім цього, його попереджено про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. Копію постанови отримав зберігач ОСОБА_8, про що свідчить його підпис.
28.09.2017 р. головним державним виконавцем Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Нистерюк О.М. прийнято постанову про повернення виконавчого документа (виконавчого напису №4563 від 23.10.2009 р.) стягувачу, у зв'язку із не здійсненням стягувачем авансування витрат виконавчого провадження, передбаченого ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження".
В позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач вказував, що із оскаржуваною постановою ознайомився тільки 24.11.2017 р. під час підготовки касаційної скарги у справі № 713/847/17.
Не погоджуючись з постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника, 01.12.2017 р. позивач звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області зі скаргою на дії державного виконавця. Однак, ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.12.2017 р. у справі № 713/847/17 (провадження № 4-с/713/18/17), яка набрала законної сили, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із цим, 12.12.2017 р. позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області про скасування постанови від 28.03.2017 р. про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2018 р. у справі № 824/1031/17-а, яка набрала законної сили 20.01.2018 р., позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем десятиденного строку звернення до суду. Роз'яснено позивачу право звернутися до суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2018 р. у адміністративній справі №824/1031/17-а встановлено, що звертаючись 12.12.2017 р. до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, позивач визнавав факт пропуску строку звернення до суду з позовом та просив суд його поновити. При цьому в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до Чернівецького окружного адміністративного суду з цим позовом позивач зазначав, що лише 24.11.2017 р. йому стало відомо про оскаржувану постанову. З матеріалів виконавчого провадження № 44985540 видно, що 30.03.2017 р. ОСОБА_9 як представник позивача на підставі довіреності від 24.06.2015 р., за поданою заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №44985549 ознайомився з ними того ж дня, про що свідчить його підпис на вказаній заяві. В судовому засіданні 12.01.2018 р. позивач підтвердив, що він та ОСОБА_9 30.03.2017 р. ознайомилися із матеріалами виконавчого провадження №44985549.
В позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, позивач вважає, що строк звернення з адміністративним позовом пропущено ним з поважних причин.
Зокрема, посилався на те, що у травні 2017 р. позивач звернувся до Вижницького районного суду Чернівецької області з позовом до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області в цивільній справі № 713/847/17 від 29.06.2017 р. позов задоволено. Визнано виконавчий напис за реєстровим № 4563, вчинений 23.10.2009 р., таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області в цивільній справі № 713/847/17 від 24.10.2017 р. скасовано рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.06.2017 р., в задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з пропущенням трирічного строку позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 24.10.2017 р., позивач оскаржив його в касаційному порядку. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.12.2017 р. відкрито касаційне провадження у справі № 713/847/17.
Вирішуючи клопотання про поновлення строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Строки звернення до суду адміністративного суду врегульовано КАС України. Так, відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Так, ч. 1 зазначеної статті Кодексу встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Отже, положення ст. 287 КАС України передбачають чіткий проміжок часу протягом якого особа може звернутися до суду у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Частинами 3 та 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
Отже, з огляду на встановлені обставини у адміністративній справі №824/126/18-а суд вважає, що жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду з даним позовом в межах десятиденного строку, починаючи з 30.03.2017 р. позивачем не надано.
Доводи позивача про те, що лише 24.11.2017 р. йому стало відомо про оскаржувану постанову є безпідставними й необґрунтованими, оскільки не підтвердженні жодними належними доказами та спростовується судовим рішенням в адміністративній справі № 824/1031/17-а, яке набрало законної сили.
Будь-яких інших доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, останнім до суду не надано.
Суд також звертає увагу, що позивач знав та повинен був знати про наявність в матеріалах цивільної справи № 713/847/17 матеріалів виконавчого провадження №44985549, в яких міститься оскаржувана постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.03.2017 р.
В позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено обставини, які б вказували про наявність перешкод для ознайомлення із вказаною справою до 24.11.2017 р.
Крім того, посилання позивача на те, що накладення арешту на майно є похідною від виконавчого напису нотаріуса є безпідставним та не спростовують пропуск строку звернення до суду.
На думку суду, наведені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду, жодним чином не свідчать про наявність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В поданому до суду клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач не довів наявність обставин, які свідчать про існування інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та докази на їх підтвердження.
Суд керуючись ч. 2 ст. 8 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 1-9/2011 від 13.12.2011 р. № 17-рп/2011, надаючи оцінку конституційності скорочення строків на звернення до суду, серед іншого зазначено, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою, а тому у процесуальних кодексах лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України.
З наведеної правової позиції Конституційного Суду України слідує, що наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, на переконання, вказані позивачем в клопотанні обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, відтак звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду без поважних причин.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Оскільки підстави, які зазначені позивачем в клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними, інші підстави для визнання причин пропуску строку звернення наразі відсутні, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 77, 122, 123, 240, 241, 243, 248, 287 КАС України, суд, -
1. У задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Вижницького районного управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до ст. 287, 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя В.К. Левицький