73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"05" червня 2006 р. Справа № 4/104-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
до акціонерного товариства відкритого типу фірми "Херсонвзуття" м. Херсон
3-тя особа без самостійних вимог на стороні позивача - приватний підприємець ОСОБА_2 м. Херсон
про стягнення 97.110 грн. 52 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважені особи ОСОБА_3
від відповідача - ліквідатор Ляшко О.В., уповноважена особа Курінний О.В.
від 3-ї особи - не з'явився
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 97.110 грн. 52 коп. збитків, спричинених в результаті розукомплектації належного йому на праві власності ливарного агрегату «Оттогалі». Зазначене майно при здійсненні опису та арешту за посиланням позивача у справному робочому стані передавалося органами виконавчої служби на зберігання 3-ій особі. Він вважає, що з вини відповідача, яким було вилучено ключі від приміщення, де зберігалося обладнання, агрегат було розукомплектовано (знято 17 плат управління), чим спричинено йому збитки.
Підставою позовних вимог позивач зазначив ч.1 ст.1166 ЦК України, посилаючись на те, що він, як власник майна, відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на відсутність його вини в спричиненні збитків, не доведення позивачем факту наявності плат під час опису і арешту майна, зняття їх відповідачем під час зберігання, а також вартості плат та факту того, що вони були придбанні позивачем. Крім того, він посилається на те, що правоохоронними органами здійснена перевірка викладених позивачем фактів, які не знайшли свого підтвердження.
Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст.77 ГПК України судом оголошувалися в засіданнях 22 та 31 травня 2006року.
За клопотанням сторін відповідно до ч.4 ст.69 ГПК України справа вирішена за межами строку, встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних причин.
25.12.2000року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу обладнання для виготовлення взуття, в тому числі і ливарного агрегату «Оттогалі». Зазначений агрегат передавався позивачеві без плат управління, формоносія та центрального процесора, про що зазначено в акті прийому-передачі від 03.01.2001року та специфікації до договору купівлі-продажу.
В наступному, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2005року по справі №3/42-ПД-05 було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.12.2000року та застосовані наслідки визнання угоди недійсною, у зв'язку з чим суд зобов'язав позивача повернути відповідачу придбане майно, в тому числі і ливарний агрегат «Оттогалі», а відповідача -повернути позивачеві отримані за нього кошти.
На ливарний агрегат «Оттогалі»відповідно до акту опису та арешту майна від 25.01.2005року було накладено арешт на виконання ухвали господарського суду Херсонської області від 24.01.2005року по справі №3/42-ПД-05. Описане майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 -3-ій особі на стороні позивача.
Позивач посилається на те, що під час передачі майна відповідачу 03.11.2005року встановлено відсутність 17 плат на ливарному агрегаті. Позивач вважає, що оскільки ключі від приміщення, в якому зберігався агрегат «Оттогалі», було вилучено представником відповідача, то саме відповідач порушив його право власності і відповідно до ч.3 ст. 386 і ч. 1 ст. 1166 ЦК України він має право на відшкодування вартості 17 плат в сумі 97.110грн.52коп, виходячи із вартості однієї плати 960 євро.
Крім того, позивач посилається на те, що він за власні кошти укомплектував ливарний агрегат платами управління і на момент опису та арешту майна агрегат знаходився в справному стані та випускав продукцію. Однак документального підтвердження того, що на момент опису і арешту майна агрегат був укомплектований платами позивач суду не надав. Той факт, що в акті опису і арешту майна від 25.01.2005року зазначено: "ливарний агрегат "Оттогаллі" в р/с " не свідчить про те, що агрегат був укомплектований платами.
Представник позивача та 3-ої особи в засіданні суду 31.05.2006року пояснили, що плати були придбані за рахунок позивача і на момент передачі агрегату на відповідальне зберігання він був в робочому стані, плати були опломбовані, однак документального підтвердження і цього факту суду не надано.
Свої позовні вимоги про відшкодування збитків позивач обгрунтовує тим, що арбітражним керуючим відповідача було вилучено ключі від приміщення, в якому зберігався агрегат під час арешту і його не допускали до майна, а актом від 03.11.2005року встановлено відсутність 17 плат, тому він вважає, що з вини відповідача були спричинені збитки, оскільки на підприємстві відповідача були встановлені факти вивозу металобрухту без відповідного дозволу та огляду автотранспорту охороою і цим транспортом могли вивезти і плати управління .
Статтями 224, 225 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені, в тому числі і неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Стаття 217 ГК України передбачає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як відшкодування збитків, штрафні санкції та оперативно-господарські санкції.
В свою чергу стаття 218 ГК України єдиною підставою господарсько-правової відповідальності визначає вчинення правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України, на яку посилається позивач, також передбачено відшкодування позадоговірної майнової шкоди, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкоди, завданої майну особи.
Тобто, притягнення до відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Для застосування позадоговірної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи яка заподіяла шкоду.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Аналіз залучених до справи доказів не дає підстави зробити висновок, про наявність самого факту збитків та винних дій відповідача, які їх спричинили.
Позивачем не доведено, всупереч статті 33 ГПК України, факту виникнення збитків, зокрема в чому вони виражаються та чим це доведено. Не надано належних доказів і того, що відповідач придбав плати за ціною 960євро за 1 штуку та що вони були предметом перевірки на момент опису і арешту майна. В акті ж опису майна про це нічого не зазначено. Його посилання на факсимільне повідомлення №473 від 08.06.2005року фірми "Майн груп СНГ" є лише інформацією, яку позивач отримав про запчастини для машини ВS , схеми формоносіїв нового типу, а не є доказом того, що він придбав плати, сплативши за них власні кошти. Таким чином, позивач не довів своє право власності на плати, тому його посилання на ч.3 ст.386 ЦК України не обгрунтоване належними доказами.
Посилаючись на порушення його прав, як власника майна, позивач також не надав доказів в обгрунтування цього факту. Представники позивача в засіданні 31.05.2006року пояснили, що агрегат "Оттогалі" повернено відповідачу за рішенням суду у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу в такому стані, в якомі він передавався позивачеві за актом прийому-передачі від 03.01.2001 року. В наступному його реалізовано в ході ліквідаційної процедури відповідача. Таким чином, на день розгляду справи право власності позивача на майно ливарного агрегату припинилося у зв'язку із застосуванням судом наслідків визнання угоди недійсною. Інших доказів позивач суду не надав.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що 3-я особа зверталася з заявою до правоохоронних органів і просила порушити кримінальну справу у зв"язку із спричиненими збитками. Листом УМВС України в Херсонській області від 16.11.2005року №35/4-Х-1/2 підтверджується, що проведеною перевіркою факти відносно неправомірних дій арбітражного керуючого Пиріжок Є.В. не знайшли свого підтвердження. Доказів, які б доводили те, що саме відповідач чинив позивачеві будь-які перешкоди і не допускав його до обладнання та вилучив 17 плат управління суду позивачем не надано, а актом від 03.11.2005року зафіксовано відсутність плат, а не факт того, що саме з вини відповідача їх вилучено.
Посилання позивача та 3-ої особи на пояснення начальника охорони є лише припущенням того, що машиною «Газель»№127-75ХОЕ, якою вивозився металобрухт, могли вивезти плати, а не доказом вини відповідача в спричиненні шкоди.
Не є таким доказом і посилання позивача на лист керуючого санацією відповідача від 21.12.2004року, оскільки зазначеним листом відповідач лише нагадує про закінчення строку дії договору оренди від 10.12.2003року та пропонує звільнити приміщення у зв'язку з припиненням договору і відсутністю правових підстав користування ним.
З урахуванням викладеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнененя з відповідача збитків слід відмовити, оскільки позивачем не доведено сам факт їх заподіяння з вини відповідача (відсутній склад правопорушення).
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відноситься на позивача.
Керуючись ст. 44,49, 77, 82-85 ГПК України, суд -
1.В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
4прим.сл. Рішення оформлене відповідно до
ст.84 ГПК України 05.06.2006р.