Україна
08 грудня 2009 р. справа № 2а-19245/09/0570
час прийняття постанови: 10-23 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стирана В.В.
при секретарі Цурганової Г.В.
за участю:
прокурора - Каменева О.А.,
позивача - не з'явився,
представника відповідача - Лютаревича О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А 1402 про захист прав та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних із проходженням публічної служби,
Військовий прокурор Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1402 про захист прав та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних із проходженням публічної служби.
В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 проходить дійсну військову службу на посаді діловода штабу військової частини А 1402.
На підставі наказу командира військової частини А 1402 від 28.07.2008 року № 170 ОСОБА_3 повинні були сплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 942,80 грн.
Військова частина А 1402 має перед позивачем заборгованість 942,80 грн. з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Прокурор також посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 КАС України та зазначив, що однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на користь позивача зазначену суму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, свою позицію мотивував аналогічно викладеному у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Позивач в судове засіданні не з'явилася, про день і час слухання справи повідомлена, суду надано заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що відповідач не відмовляється від добровільної сплатити матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, однак у зв'язку із відсутністю фінансування не має можливості цього зробити.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, поповича та представника відповідача, дослідивши, дійшов висновку про наступне.
ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді діловода військової частини А 1402.
У судовому засіданні встановлено, що наказом командира військової частини А 1402 від 28.07.2008 року № 170 ОСОБА_3 повинні були сплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 942,80 грн.
У добровільному порядку відповідач вказану суму позивачу не виплачує.
Прокурор із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються права, свободи та інтереси позивача, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Проблемою даного спору є питання щодо виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність своїх дій щодо відмови у виплаті суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік з наступних підстав.
Положення Конституції України, а саме ст. 24, гарантує громадянам України рівні права перед законом, в тому числі і права військовослужбовців на соціальний захист, які, зокрема, передбачені ст. 17 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
У відповідності до пп.1,2,4 ст.9 зазначеного Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші забезпечення в обсязі,що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікаційних кадрів, до складу якого входять : посадовий оклад,оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрі України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованих особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Відповідно до п.5 пп.3 Постанови КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також установлено надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно вимог пп.33.1, 33.2, 33.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового
Згідно з ст. 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.
Як вбачається із довідки ВЧ № А 1402 від 29.10.2009 року № 2276, заборгованість відповідача ОСОБА_3 по матеріальній допомозі на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік становить 942,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20рп-/2004 по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44,47,78,80 Закону України «Про бюджет України на 2004 рік…» визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям Згідно з нею, комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань за 2008 рік у розмірі 942,80 грн.
Щодо вимог про визнання незаконними дії командування щодо невиплати позивачу суми матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки у судовому засіданні встановлено, що представник відповідача не заперечував проти сплати суми допомоги, однак це не було зроблено у зв'язку із відсутністю фінансування.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позов військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_3 до Військової частини А 1402 про захист прав та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних із проходженням публічної служби, підлягає задоволенню частково.
Керуючись, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 111, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263, п. 6,7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Донецького обласного військового комісаріату про захист прав та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин, пов'язаних із проходженням публічної служби, задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А 1402 (83000 м. Донецьк вул. Стратонавтів 7) на користь ОСОБА_2 суму матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 80 коп.
У іншій частині вимог відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 08 грудня 2009 року в присутності прокурора та представника відповідача.
Повний текст постанови складений та підписаний 14 грудня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Стиран В.В.