вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2018 р. м. Київ Справа № 911/541/18
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Підприємства "Березаньтепломережа" про стягнення 74543,58 грн
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-70 від 14.04.2017;
від відповідача: не прибув.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Підприємства "Березаньтепломережа" (далі - відповідач) 74543,58 грн заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням останнім умов договору № 1148/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 29.11.2013.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п. 6.1 договору № 1148/14-ТЕ-17 від 29.11.2013, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив вартість переданого природного газу за період січень - квітень 2014 року, внаслідок чого йому було нараховано 30382,59 грн основного боргу, 2944,97 грн пені, а також, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, 37706,54 грн інфляційних втрат та 3509,48 грн 3% річних.
Ухвалою від 11.04.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 05.06.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.
Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скристався.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -
Відповідно до умов укладеного 29.11.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Підприємства "Березаньтепломережа" (покупець) договору № 1148/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх релігійними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п.1.1).
Пунктом 3.3 договору сторони встановили, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
Згідно з п. 3.4 договору, вищевказаний акт приймання-передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що ціна за 1000,0 куб.м природного газу становить 1118,974 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1118,974 грн, крім того ПДВ - 17%-190,226 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн.
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
У відповідності до статті 11 договору, останній діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Згідно з п. п. 10.3, 10.4 договору сторони погодили, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків зміни платіжних реквізитів, свідоцтва платника податку ПДВ, адреси, номерів телефонів, факсів, коли сторони зобов'язані повідомити одна одну у 5-денний термін з дня виникнення відповідних змін рекомендованим листом з повідомленням.
Матеріалами справи підтверджено, що додатковими угодами №1 від 31.01.2014 та № 2 від 30.04.2015 до договору № 1148/14-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 29.11.2013, сторони внесли зміни до пунктів 1.2, 5.2 та 12 договору, зменшивши вартість природного газу за 1000 куб.м. до 1091,00 грн, уточнивши банківські реквізити продавця та змінивши предмет договору в частині цільового використання поставленого природного газу.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 1148/14-ТЕ-17 від 29.11.2013, в січні - квітні 2014 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" поставило відповідачу природний газ на загальну суму 30382,59 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 14979,86 грн, від 28.02.2014 на суму 9447,18 грн, від 31.03.2014 на суму 5588,98 грн та від 30.04.2014 на суму 366,57 грн. Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачені умовами п. 3.4 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, свої зобов'язання по оплаті отриманого природного газу у строки та в порядку, передбаченому договором, виконав неналежним чином, чим заборгував позивачу 30382,59 грн вартості спожитого газу.
Доказів проведення розрахунків за отриманий товар відповідач до суду не надав, суму заборгованості не спростував, натомість приписами ст. 692 ЦК України передбачено обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Враховуючи зазначене, сума боргу відповідача перед позивачем по оплаті за отриманий у період січень - квітень 2014 року природний газ станом на день розгляду справи в суді становить 30382,59 грн.
Згідно зі ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30382,59 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Що стосується нарахованої позивачем до стягнення на його користь пені, слід зазначити наступне.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, порушення відповідачем строків оплати за переданий природний газ, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.
Реченням другим пункту 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Перевіривши правильність нарахування пені за визначений позивачем період, судом встановлено, що позивач правильно здійснив її нарахування, однак допустив арифметичну помилку при визначенні сумарного розміру пені, належного до стягнення з відповідача за спірний період.
Оскільки добуток 1337,52 грн (пені за зобов'язаннями січня 2014 року) + 949,89 грн (пені за зобов'язаннями лютого 2014 року) + 615,09 грн (пені за зобов'язаннями березня 2014 року) + 42,46 грн (пені за зобов'язаннями квітня 2014 року) складає 2944,96 грн, а не 2944,97 як вказав позивач, та вказана сума пені була врахована позивачем в загальну суму боргу, який складає ціну даного позову, отже у стягненні з відповідача 0,01 грн суд відмовляє.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що розмір обґрунтовано заявленої до стягнення на користь позивача пені складає 2944,96 грн.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, то господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 37706,54 грн інфляційних втрат та 3509,48 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу за переданий природний газ за період січень - квітень 2014 року в розрізі кожної поставки газу згідно з актом окремо.
Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, господарський суд встановив, що їх розрахунки є вірні.
Водночас, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань, суд встановив, що їх обгрунтовано заявлена сума складає 37305,23 грн, де 18986,00 грн інфляційні за зобов'язаннями січня 2014 року за період з 01.03.2014 по 31.12.2017 (сумарний індекс інфляції за період 2,267); 11512,57 грн інфляційні за зобов'язаннями лютого 2014 року за період з 01.04.2014 по 31.12.2017 (сумарний індекс інфляції за період 2,219); 6414,75 грн інфляційні за зобов'язаннями березня 2014 року за період з 01.05.2014 по 31.12.2017 (сумарний індекс інфляції за період 2,148); 391,91 грн інфляційні за зобов'язаннями квітня 2014 року за період з 01.06.2014 по 31.12.2017 (сумарний індекс інфляції за період 2,069).
Таким чином, суд вказує, що у стягненні з відповідача 401,31 грн інфляційних втрат слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.
Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги, натомість відповідач належних доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 74142,26 грн, з яких: 30382,59 грн основного боргу, 2944,96 грн пені, 3509,48 грн 3% річних та 37305,23 грн інфляційних втрат. У стягненні 0,01 грн пені та 401,31 грн інфляційних втрат слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74-79, 126, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Підприємства "Березаньтепломережа" (07540, Київська обл., місто Березань, ВУЛ. ФРУНЗЕ, будинок 20, код ЄДРПОУ 20615577) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, Шевченківський р-н., вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720): 30382 (тридцять тисяч триста вісімдесят дві) гривні 59 копійок основного боргу, 2944 (дві тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривні 96 копійок пені, 3509 (три тисячі п'ятсот дев'ять) гривень 48 копійок 3% річних, 37305 (тридцять сім тисяч триста п'ять) гривень 23 копійки інфляційних втрат та 1752 (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві) гривні 51 копійку судового збору.
3. У іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено: 06.07.2018.
Суддя В.М. Антонова
Друк:
1 - в справу
2,3 - сторонам - рек. з повід.