ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.07.2018Справа № 910/2631/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Рижонкова С.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Фізичної особи-підприємця Панченко Дар'ї Євгенівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн»
про стягнення 150214,33 грн.
за участі представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
У березні 2018 року Фізичної особи-підприємця Панченко Дар'ї Євгенівни звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» про стягнення 150214,33 грн., заборгованості з оплати послуг перевезення відповідно до Договору №02012016 від 02.01.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 141600 грн.
Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість 2124 грн. інфляційних втрат, 570,28 грн. 3% річних та 5920,05 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 25.03.2018, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 05.04.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 12.04.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 10.04.2018.
02.04.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2018 призначено розгляд справи №910/2631/18 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 23.04.2018.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, до початку розгляду справи через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в якому в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Панченко Дар'єю Євгенівною (експедитор) укладено Договір №02012016, відповідно до умов якого, замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання від свого імені за рахунок коштів замовника організувати перевезення вантажів замовника до пункту призначення в обумовлений сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання особі-вантажоодержувачу і здійснити розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів замовника (п.1.2 Договору).
Відповідно до п.1.4 Договору, конкретні умови по кожному замовленні обумовлюються в заявці замовника, та підтверджуються експедитором, та підтверджуються експедитором. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку чи по електронній пошті з обов'язковим подальшим наданням оригіналу.
Згідно з п.2.1 Договору, розрахунки за надання послуг між експедитором та замовником проводяться в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок експедитора на підставі виставлених рахунків, актів виконаних робіт, податкових та товарно-транспортних накладних, що свідчать про здійснення перевезення вантажу, в подальшому для оплати.
Умовами п.2.2 Договору визначено, що даним договором передбачено винагорода експедитора за надані послуги по даному договору. Сума винагороди експедитора, вказується в актах виконаних робіт, рахунках і вираховується шляхом віднімання від загальної суми грошових коштів, що надходять на поточний рахунок експедитора від замовника і суми оплаченої експедитором залученим організаціям.
Пунктом 4.3 Договору передбачено обов'язок замовника здійснювати оплату послуг протягом 10 банківських днів з моменту отримання документів для оплати від експедитора.
Відповідно до п.5.10 Договору, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Згідно з п.7.1 Договору, договір вступає у дію з моменту укладення та діє до 31.12.2016. В разі відсутності письмового звернення жодною із сторін за 30 днів до закінчення договору, він автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, на підставі поданих відповідачем заявок на перевезення, надано відповідачеві обумовлені договором послуги на загальну суму 141600 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №569 від 13.11.2017 на суму 7400 грн., №570 від 13.11.2017 на суму 5200 грн., №572 від 15.11.2017 на суму 5200 грн., №573 від 15.11.2017 на суму 6500 грн., №577 від 17.11.2017 на суму 6200 грн., №578 від 17.11.2017 на суму 3900 грн., №581 від 22.11.2017 на суму 6500 грн., №582 від 24.11.2017 на суму 3100 грн., №585 від 27.11.2017 на суму 7000 грн., №586 від 27.11.2017 на суму 5300 грн., №587 від 28.11.2017 на суму 5000 грн., №588 від 28.11.2017 на суму 6900 грн., №595 від 01.12.2017 на суму 6800 грн., №596 від 01.12.2017 на суму 4000 грн., №598 від 04.12.2017 на суму 2200 грн., №600 від 06.12.2017 на суму 3500 грн., №601 від 08.12.2017 на суму 6500 грн., №603 від 11.12.2017 на суму 6000 грн., №603-1 від 11.12.2017 на суму 6000 грн., №605 від 13.12.2017 на суму 4400 грн., №606 від 13.12.2017 на суму 2000 грн., №608 від 13.12.2017 на суму 5500 грн., №609 від 14.12.2017 на суму 6000 грн., №610 від 15.12.2017 на суму 6000 грн., №614 від 20.12.2017 на суму 3700 грн. та №618 від 26.12.2017 на суму 10800 грн., вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.
Крім того, факт надання позивачем послуг з перевезення підтверджується товарино-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідач, в свою чергу, взяті на себе зобов'язання за договором в частині оплати наданих позивачем послуг з перевезення не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 141600 грн.
Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.929 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування є оплатним.
Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Судом встановлено, що позивач відповідно до умов Договору №02012016 від 02.01.2016 здійснив перевезення вантажу, що підтверджується відповідними накладними та актами здачі-прийняття виконаних робіт, проте відповідач оплату наданих послуг не здійснив.
Враховуючи викладене, оскільки є доведеним факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 141600 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 570,28 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2124 грн.
Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявлених позивачем сум.
Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5920,05 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.5.10 Договору, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до вимог законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Разом з тим, стосовно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката, слід зазначити таке.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано Договір від 07.02.2018 про надання правової допомоги, укладений із Адвокатським об'єднанням «Шкребець і партнери» разом із Додатковою Угодою №1 від 07.02.2017.
Так, відповідно до п.1 вказаної додаткової угоди, гонорар за правову допомогу визначено сторонами у розмірі, зокрема, 1000 грн. за підготовку та складання претензії, 3000 грн. за підготовку та складання позовної заяви та 500 грн. за представництво інтересів клієнта в суді.
Таким чином, враховуючи обсяг роботи проведеної адвокатом, а також погоджений сторонами розмір винагороди останнього, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 4500 грн.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 126, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка Глобал Вайн» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, корп. Г, кім. 202; ідентифікаційний код 36805359) на користь Фізичної особи-підприємця Панченко Дар'ї Євгенівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 141600 (сто сорок одна тисяча шістсот) грн. заборгованості, 5920 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 05 коп. пені, 2124 (двi тисячi сто двадцять чотири) грн. інфляційних втрат, 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 28 коп. 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2253 (двi тисячi двісті п'ятдесят три) грн. 22 коп. та 4500 (чотири тисячi п'ятсот) грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 06.07.2018
Суддя Я.В. Маринченко