Україна
10 грудня 2009 р. справа № 2а-8931/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Овчаренко О.М.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідачів Конакової В.О., Циганок В.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул.50-ї Гвардійської дивізії, 17, справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецької області, Слідчого відділу Калінінського Районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними, суд -
ОСОБА_4 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецької області, Слідчого відділу Калінінського Районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними.
Ухвалою від 10 грудня 2009 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання неправомірних дій - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А, за порушення законодавства України про залучення завідомо безвинного ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності з порушення його права на захист, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам позивача; визнання неправомірною бездіяльність - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А. за невидачу процесуальних документів «Про закриття кримінальної справи № 12-33937 у відношенні ОСОБА_5.» та «Про порушення кримінальної справи № 12-34578 у відношенні ОСОБА_4В.»; визнання неправомірної бездіяльності - органу дізнання та слідчого відділу Калінінського РВ МДУ УМВС України в Донецькій області по не вирішенню звернень позивача ОСОБА_4 у встановлені законом строки, що завдало істотну шкоду його охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, визнання неправомірними дії працівників міліції Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області навмисно ушкодживших вхідні двері в житлі позивача ОСОБА_4, чим спричинили йому матеріальну шкоду в сумі 100 грн., котрі необхідно стягнути з цього органу, визнання бездіяльності начальника Калінінського РВ Маматченко І.А. неправомірною закрито.
Позивач вимоги мотивує тим, що 17.08.2009 року звернувся до Прокуратури Донецької області зі скаргою, яка містила вимоги скасувати постанову про порушення кримінальної справи від 26.02.2009 року та провести службову перевірку у відношенні заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Сластина Н.С.
Разом з тим, письмова відповідь за результатами розгляду скарги від 17.08.2009 року позивачу до теперішнього часу не надана.
Просив визнати неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької щодо не направлення на адресу позивача письмової відповіді за результатами розгляду скарги від 17.08.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача Прокуратури Донецької області проти позову заперечувала, в обґрунтування чого зазначила, що у ході розгляду звернення позивача органами прокуратури вживалися певні заходи, передбачені чинним законодавством, спрямовані на додержання законності під час провадження органами внутрішніх справ перевірки.
Просила відмовити в задоволені позову.
Представник відповідача Головного управління державного казначейства України в Донецькій області проти позову заперечувала, в обґрунтування чого зазначила, що відповідач є самостійною юридичною особою, у правовідносинах з позивачем не знаходилось, шкоди своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не завдало.
Представник також зазначила, що позовні вимоги не містять причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що Конституція України встановила основи організації та функціонування прокуратури України. Регулювання її діяльності в окремому розділі VII Конституції України свідчить, що виконання покладених на неї функцій є самостійним видом державної діяльності. Прокуратура - організаційно незалежна державно-правова інституція, яка виконує особливі, властиві тільки їй функції, взаємодіє з усіма гілками державної влади і є важливим елементом у забезпеченні балансу між ними.
Статтею 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
З огляду на ці конституційні приписи завдання прокуратури України полягає в забезпеченні захисту від протиправних посягань на суспільний та державний лад, на права і свободи людини і громадянина, а також основи демократичного устрою суспільства легітимними засобами і методами. Її діяльність ґрунтується на Конституції України, законах України та інших нормативно-правових актах.
Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року.
Судом встановлено, що 17.08.2009 року ОСОБА_4 на особистому прийомі у заступника прокурора області В.Коршикова подав до Прокуратури Донецької області скаргу, предметом якої визначено скасування постанови Калінінського районного відділу Горлівського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про порушення кримінальної справи від 26.02.2009 року та провести службову перевірку у відношенні заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Сластина Н.С.
Вказана обставина визнана як позивачем у своїй позовній заяві, так і представником відповідача під час розгляду справи, тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, вона не підлягає доказуванню перед судом.
Позивач визначив предметом позову бездіяльність відповідача Прокуратури Донецької щодо не направлення на адресу позивача письмової відповіді за результатами розгляду скарги від 17.08.2009 року.
Суд вважає твердження позивача помилковим з огляду на наступне.
Організаційно-правові засади розгляду звернень громадян в органах прокуратури визначено, зокрема, Законами України «Про звернення громадян», «Про прокуратуру» та Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 року № 9гн.
Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96ВР регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачами строків розгляду скарг слід зазначити наступне.
На виконання Законів України «Про звернення громадян» та «Про прокуратуру» наказом Генерального прокурора України від 28.12.2005 року № 9гн затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, якою встановлено порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.
Відповідно до абз. 3 п.п. 1.4 п. 1 вказаної Інструкції заява - це звернення громадян та юридичних осіб з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, органів місцевого самоврядування, службових осіб.
Крім того, відповідно до п. 2 цієї Інструкції, її положення поширюються на звернення, отримані поштою або в письмовій, усній формі на особистому прийомі.
Згідно вимог п.п. 3.2. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Як зазначалось, 17.08.2009 року ОСОБА_4 подав до Прокуратури Донецької області скаргу щодо незаконного, на його думку, Калінінським районним відділом Горлівського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області порушення кримінальної справи.
Скарга позивача від 17.08.2009 року зареєстрована 17.08.2009 року та відповідно до резолюції заступника прокурора області В.Коршикова передана для організації розгляду начальнику відділу управління нагляду прокуратури області старшому раднику юстиції Н.Софілканіч.
27.08.2009 року Начальником відділу управління нагляду прокуратури області старшим радником юстиції Н.Софілканіч до прокурора Калінінського району м. Горлівки направлений лист щодо надання матеріалів кримінальної справи з інформацією про її розслідування та зобов'язання провести в порядку ст.97 КПК України перевірку викладених у скарзі ОСОБА_4 доводів з наданням висновків перевірки до Прокуратури Донецької області.
Листом від 04.09.2009 року Прокуратурою Донецької області повідомлене позивача про те, що за результатами розгляду скарги 26.08.2009 року Калінінським районним судом м. Горлівки скасовано постанову Калінінського районного відділу Горлівського міського Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про порушення кримінальної справи від 26.02.2009 року, тобто позивача належним чином повідомлено про результати розгляду звернення від 17.08.2009 року.
Відповідно до витягу з книги заяв та скарг Прокуратури Донецької області, відповідь на скаргу позивача від 17.08.2009 року зареєстрована 04.09.2009 року, тобто розгляд Прокуратурою Донецької області скарги позивача від 17.08.2009 року здійснений у термін, встановлений ст.20 Закону України «Про звернення громадян».
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про звернення громадян» та Інструкція про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України не містять положень, що зобов'язують органи Прокуратури надавати відповідь громадянам саме відправленням з повідомленням про вручення.
Оскільки факт відправлення Прокуратурою Донецької області відповіді на скаргу позивача від 17.08.2009 року є доведеним, у суду відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача щодо не направлення на адресу позивача письмової відповіді за результатами розгляду скарги від 17.08.2009 року.
Суд вважає, що Прокуратурою Донецької області дотримано вимоги діючого законодавства України, оскільки по скарзі позивача від 17.08.2009 року прийняті відповідні рішення у термін, встановлений ст.20 Закону України «Про звернення громадян».
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У задоволені позову ОСОБА_4 до Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецької області, Слідчого відділу Калінінського Районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 грудня 2009 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 15 грудня 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Галатіна О.О.