Справа № 755/7707/18
"26" червня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) неналежно виконує батьківські обов'язки, що призвело до того, що 04.05.2018 по АДРЕСА_1, був виявлений її малолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, без супроводу дорослих.
У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
За таких умов, суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, як-то: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
- даними, що містяться у рапорті працівників правоохоронних органів, які кореспондуються з відомостями відображеними у протоколі про саме правопорушення в частині дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
- даними, що містяться у акті органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, які кореспондуються з відомостями відображеними у протоколі про адміністративне правопорушення;
- даними, що містяться в направленні на екстрену госпіталізацію;
- даними, що містяться в поясненнях свідка ОСОБА_3 та особи, що притягається до адміністративної відповідальності;
- даними, що містяться в свідоцтві про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 184 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 184, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 51 (п'ятдесят одну) гривню.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 352 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: О.В. Бірса