Справа № 761/5107/18
Провадження № 2/761/4312/2018
04 червня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 12 646,45 грн. за надані послуги з централізованого опалення, 9 347,17 грн. - за постачання гарячої води; 5 103,75 грн. - 3% річних та інфляційну складову боргу, а також 1 762,00 грн. судового збору. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго». Разом з тим, за результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. У зв'язку з зазначеним, а також посилаючись на те, що станом на 01.10.2017 року у відповідача утворилась заборгованість, яка, враховуючи інфляційні витрати та 3% річних, складає 21 993,37 грн., позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 23.03.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копія ухвали від 23.03.2018 року була направлена судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернувся до суду без вручення адресату.
В свою чергу, в розумінні положень ч.1 ст. 131 ЦПК України, вказана ухвала вважається доставленою відповідачу.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований є за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго».
Звертаючись з цим позовом до суду, ПАТ «Київенерго» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги за період часу з липня 2014 року по жовтень 2017 року в розмірі 21 993,62 грн., яка включає: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 12 646,45 грн., заборгованість за постачання гарячої води - 9 347,17 грн., інфляційну складову боргу -4 363,42 грн. та 3% річних - 740,33 грн.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 (далі по тексту - Правила).
Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Як встановлено п.8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п. 11 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Згідно п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (абз. 1 п. 18 Правил).
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
При цьому, системний аналіз положень ст.ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем правомірно пред'явлено вимоги до відповідача про стягнення заборгованості на загальну суму 27 097,37 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та 3% річних від простроченої суми, яка розрахована позивачем за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року, з урахуванням положень ст.625 ЦК України.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ПАТ «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 27 097,37 грн.
Також, в порядку ст. 141 ЦПК України, суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Київенерго» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн., який сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 625 ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 04112, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305, місцезнаходження: м.Київ, вул. Мельникова, 31) 27 097 (двадцять сім тисяч дев'яносто сім) грн. 37 коп., з яких: 12 646 (дванадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 45 коп. - заборгованість за послуги з централізованого опалення; 9 347 (дев'ять тисяч триста сорок сім) грн. 17 коп. - заборгованість за послуги з постачання гарячої води; 5 103 (п'ять тисяч сто три) грн. 75 коп. -сума інфляційної складової боргу та 3% річних
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 04112, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 00131305, місцезнаходження: м.Київ, вул. Мельникова, 31) 1762,00 грн. - судові витрати по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 04.06.2018 року.
Суддя: