Іменем України
27 червня 2018 року
м. Київ
справа № 295/16194/16-а
провадження № К/9901/2936/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 295/16194/16-а
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира (у складі судді Зосименка О. М.,) від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мацького Є. М., Шевчук С. М., Шидовського В. Б.,) від 15 листопада 2017 року, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11 лютого 2014 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 220400 грн., оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16 вересня 2016 року № 79;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975), у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11 лютого 2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23 200 грн.;
- визнати протиправним і скасувати наказ військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 листопада 2016 року № 313 в частині виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 11 лютого 2015 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством, в сумі 220 400 грн.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку, відповідно до Порядку № 975, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11 лютого 2015 року, з урахуванням проведених виплат, в сумі 23 200 грн.;
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, він набув право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 11 лютого 2015 року, яку відповідачі протиправно призначили та виплатили йому у меншому встановленого п. 6 Порядку № 975 розміру.
3. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 грудня 2017 року Міністерство оборони України звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, і закрити провадження у справі.
5. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
6. 05 січня 2018 року касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
7. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.
8. 29 січня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
9. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 наказом командувача військами Північного оперативного командування від 10 червня 1998 року № 021-ПМ за віком звільнений в запас.
11. Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 2ААА № 083926 від 11 лютого 2015 року, позивачу з 11 лютого 2015 року встановлено ІІ групу інвалідності, що настала в результаті поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
12. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 806/488/16 зобов'язано Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу як інваліду ІІ групи з 11 лютого 2015 року відповідно до Порядку № 975 з врахуванням встановлених судом обставин стосовно того, що позивач відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІ групи з 11 лютого 2015 року в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
13. 19 липня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату із заявою стосовно призначення йому та виплати згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 806/488/16 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
14. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 листопада 2016 року № 313 прийнято рішення про перерахування позивачу одноразової допомоги згідно постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 806/488/16.
15. Згідно довідки № Ф/6996 від 25 листопада 2016 року платіжним дорученням від 11 листопада 2016 року № 1855 Житомирським обласним військовим комісаріатом на картку ОСОБА_1 перераховані кошти в розмірі 220400 грн.
16. Вважаючи, що відповідачі призначили та виплатили одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності у меншому встановленого п. 6 Порядку № 975 розміру, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що відповідачами одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності була нарахована та виплачена позивачу у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством.
18. До таких висновків суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що оскільки відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 2ААА № 083926 від 11 лютого 2015 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 11 лютого 2015 року внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то згідно з ч. 2 п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права у позивача на отримання вказаної грошової допомоги є саме 11 лютого 2015 року.
19. Виходячи з вказаного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачу було недоплачено відповідачами 23200 грн. спірної допомоги.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що спір у ній виник з приводу виконання рішення суду по справі № 806/488/16. Розглядаючи спір у справі № 806/488/16, Житомирський окружний та Житомирський апеляційний адміністративні суди вже надавали оцінку обставинам щодо права позивача на призначення одноразової грошової допомоги та її розміру, а тому незгода позивача з виконанням рішення суду не є підставою для подання нового позову.
21. Скаржник вказує, що новий позов та розглянутий позов у справі № 806/488/16, виходячи з підстав їх заявлення є однопредметними, у зв'язку з чим, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
23. Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
24. Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
25. Пунктом 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, зокрема, у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
26. Згідно з п. 3 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
27. Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІ групи виникло на дату встановлення інвалідності з 11 лютого 2015 року.
28. Як свідчать матери справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Міністерства оборони України, оформленим протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 16 вересня 2016 року № 79, позивачу призначено одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи з 11 лютого 2015 року у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб виходячи з прожиткового мінімуму на дату встановлення йому інвалідності (саме ІІІ групи - 17 липня 2012 року) в сумі 220 400 грн., тобто у розмірі меншому, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення йому інвалідності ІІ групи - з 11 лютого 2015 року (243600 грн.), згідно з п. 6 № 975.
29. У подальшому наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 листопада 2016 року № 313 прийнято рішення про виплату ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи одноразової грошової допомоги в сумі 220 400 грн., тобто у розмірі, меншому 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого п.6 Порядку № 975.
30. Відтак, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про зобов'язання Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_1 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи з 11 лютого 2015 року, з урахуванням проведених виплат, відповідно до Порядку № 975.
31. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.
32. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю є безпідставними, оскільки у справі № 806/488/16 та у справі що розглядається відмінними є предмет позову, склад сторін та обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
33. Так у справі № 806/488/16 предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України від 18 березня 2016 року № 17 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язання прийняти відповідне рішення щодо призначення позивачу такої допомоги. Проте у праві що розглядається (295/16194/16-а) предметом позову є визнання протиправними та скасування рішення Міністерства оборони України від 16 вересня 2016 року № 79 та наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10 листопада 2016 року № 313 про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено Порядком № 975, що не було предметом розгляду у справі № 806/488/16.
34. Водночас у постанові Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 806/488/16, щодо виконання якої як стверджує скаржник виник спір у справі що розглядається, питання про визначення у грошовому виражені розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає сплаті позивачу, не вирішувалось.
35. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
36. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
38. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 295/16194/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб