Справа № 760/12767/18
Провадження №1-кс/760/6906/18
12 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва
ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю - прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, а саме - у 2009 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році по відбуттю строку покарання, маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючого на випробувальному терміні, у кримінальному провадженні №12018100090005188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва 12 травня 2018 року надійшло клопотання старшого слідчого Солом'янського УП ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, а саме - у 2009 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році по відбуттю строку покарання, маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючого на випробувальному терміні, у кримінальному провадженні №12018100090005188, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100090005188 від 11.05.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Слідчим відділом Солом'янського УП ГУ Національної поліції у м. Києві повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із наступного.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме - у 2009 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК Країни до 5 років позбавлення волі, звільнений у 2014 році по відбуттю строку покарання, маючи не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин проти власності на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, вступив у злочинну змову з ОСОБА_8 , направлену на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло. Маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи за попередньою змовою, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 11.05.2018 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, прибули до будинку АДРЕСА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 пройшли до під'їзду, де піднялись на 3 поверх та підійшли до квартири АДРЕСА_4 вищевказаного будинку.
ОСОБА_4 , діючи відповідно до раніше розподілених між собою ролей з ОСОБА_8 , розпочав дзвонити у вхідні двері, тим самим переконавшись у тому, що нібито у квартирі АДРЕСА_5 власників не має та за їх діям ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь приготовлених для вчинення кримінального правопорушення інструментів відкрив вхідні двері квартири. ОСОБА_8 діючи відповідно до відведеної йому ролі, в цей час спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити ОСОБА_4 . Зламавши вхідні двері ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проникли в квартиру АДРЕСА_4 з метою пошуку чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_9 .
Однак, ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , не виконали усіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, так як були виявлені мешканцями квартири АДРЕСА_5 та в подальшому затримані працівниками поліції.
Таким чином, як зазначено у клопотанні, ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, але кримінальне правопорушення ним не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, на думку старшого слідчого, є зібрані в кримінальному провадженні докази, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення; протокол огляду місця події від 11.05.2018 року; протокол огляду місця події від 11.05.2018 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ;протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 ; протокол допиту свідка ОСОБА_15 та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Старший слідчий вважає, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, яка відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, тому, відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також, у клопотанні зазначений виклад обставин, на підставі яких старший слідчий і прокурор дійшли висновку про наявність ризиків щодо можливості переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілого та свідків та ймовірності вчинення нового правопорушення.
На той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, тобто усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний може переховуватися значний термін від правоохоронних органів та суду, про що свідчить те, що під час затримання ОСОБА_4 намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення. Крім того, підозрюваний немає визначеного місця проживання на території України та зареєстрований у будинку соціального піклування Солом'янського району м. Києва, що за адресою м. Київ, вул. Суздальська,4/6 без надання койки-місця.
З приводу того, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти власності особи, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може погрожувати фізичною розправою потерпілим та свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.
На ймовірність, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення вказує те, що ОСОБА_4 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, а тому може вчиняти інші корисливі злочини з метою особистого збагачення, про що свідчить той факт, що ОСОБА_4 перебував на території міста Києва із заздалегідь приготовленими інструментами для злому вхідних замків дверей.
Тому, старший слідчий та прокурор прийшли до висновку, що більш м'які запобіжні заходи, застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 , призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на розслідування кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином.
Прокурор під час судового розгляду клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 проти поданого клопотання заперечувала, вважаючи клопотання необгрунтованим.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку
У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 сторона обвинувачення посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, а отже, може переховуватися від органів досудового розслідування, не має постійного місця проживання та не має стійких соціальних зв'язків, не працює, може намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
У п.5 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме - спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного, та особисте ставлення останнього до скоєного, вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави, який на думку слідчого судді буде достатнім за для забезпечення належного виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, в разі внесення такової.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-- з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12018100090005188;
-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_16 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, а саме - у 2009 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого у 2014 році по відбуттю строку покарання, маючого не погашену та зняту у встановленому законом порядку судимість, перебуваючого на випробувальному терміні, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі, строком 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 16 години 15 хвилин 11 травня 2018 року - з моменту затримання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 16 годині 15 хвилин 11 липня 2018 року.
Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12018100090005188;
-здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави, та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1