21 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 912/1097/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Євстигнеєва О.С. - головуючого, Кузнецова В.О., Чус О.В. від 15 травня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області у складі Колодій С.Б. - головуючого, Макаренко Т.В., Поліщук Г.Б. від 15 лютого 2018 року
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Степ"
до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Олександрійської районної державної адміністрації, 2. Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області
про визнання додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки укладеною,
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 25 травня 2018 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 травня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року у даній справі.
За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 912/1097/17 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Так, за приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2018 року справа № 912/1097/17 визнана судом малозначною і крім цього, подана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), а тому Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі і відмовляє у такому відкритті.
В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ), Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 травня 2018 року та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року у справі № 912/1097/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.