Справа № 2-10/09
16 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :
головуючого судді Мухіна А.В.
при секретарі Щербак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5, треті особи: ОП ЗМБТІ, 4-а державна нотаріальна контора м. Запоріжжя, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання доручення та договору дарування недійсним, -
Позивачка ОСОБА_1 первісно звернулася в суд із заявою про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_9 (дарувальником) і ОСОБА_2 ( обдарованим), засвідченим приватним нотаріусом Запорізького державного нотаріального округу ОСОБА_10 28.04.2004 року, реєстровий № 1022 недійсним, по тим підставам, що її мати ОСОБА_9 (дарувальник) у момент укладення угоди не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними в силу свого психічного стану здоров'я.
В первісному позові позивача вказує на те, що в 1976 році її батько на склад родини 4 чоловіка (він, дружина і дві дочки) одержав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
13.05.1993 року зазначена квартира була приватизована батьками позивачки ОСОБА_11 і ОСОБА_9, за кожним з них було визнане право власності на 1/2 частини даної квартири.
24.07.2000 року батько позивачки помер, після його смерті спадкоємцями за законом була його дружина - ОСОБА_9, а також діти спадкоємця позивачка - ОСОБА_1, а також її сестри - треті особи в справі ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Оскільки сестри позивачки - ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовилися від своєї частини спадщини на користь позивачки ОСОБА_1, 08.02.2001 року позивачці ОСОБА_1 було видане свідчення про право власності на спадщину за законом, згідно якого вона є власницею 2/5, а мати ОСОБА_13 3/5 частин зазначеної вище квартири.
08.10.2004 року мати позивачки ОСОБА_9 померла.
29.01.2005 року позивачка, а також її сестри - треті особи, як спадкоємиці за законом звернулися в 4-ю державну нотаріальну контору, при цьому, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (треті особи - сестри позивачки), відмовилися від своєї частини спадщини на користь ОСОБА_1
Надалі позивачка звернулася з додатковим позовом, вказуючи на те, що, як їй стало відомо, 24.03.2004 року її мати ОСОБА_9 видала доручення відповідачу ОСОБА_14 на право користування, розпорядження приналежної їй нібито всієї згаданої вище квартири, що послужила підставою для дарування квартири відповідачці ОСОБА_15
Дане доручення засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_16.
Діючи на підставі зазначеного доручення, 28.04.2004 року, ОСОБА_14 подарував від імені ОСОБА_9 частину майна (3/5 частини квартири) своїй сестрі відповідачці ОСОБА_15 Договір дарування засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10, реєстровий № 1022.
Вказує на те, що відповідачі ОСОБА_14, ОСОБА_15 не є будь якими родичами чи знайомими родини, про факт дарування мати не доводила до відома кого-небудь з дочок, родичів чи знайомих.
Вважає, що її мати страждала розладом психічної діяльності, і не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, тому просить визнати дане доручення недійсним.
В ході розгляду справи, в судовому засіданні позивачка просила позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її мати страждала розладами психічної діяльності, що підтверджується наявністю медичної документації, поясненнями свідків допитаних при розгляді справи.
Відповідачі ОСОБА_14, ОСОБА_15 в судових засіданнях первісно позови не визнавали, суду пояснювали, що випадково познайомилися з ОСОБА_9 яка повідомила їм про те, що родичі з нею не спілкуються і запропонувала їм (ОСОБА_15 і ОСОБА_3Е.) подарувати приналежну їй квартиру АДРЕСА_1.
Після одержання доручення від ОСОБА_13, ОСОБА_14 подарував 3/5 частини квартири (частини приватної власності ОСОБА_9Т.) своїй сестрі відповідачці ОСОБА_15 Договір дарування засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10, реєстровий № 1022.
Після здійснення договору дарування відповідачка не сплачувала комунальні та інші послуги зв'язані з користуванням квартири, а також послуги міської телефонної станції, не була в квартирі.
Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_16 позов не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_9 при дачі доручення розуміла значення своїх дій і могла керувати ними.
Відповідач - приватний нотаріус ОСОБА_10 суду пояснила, що діяла при укладанню договору дарування між ОСОБА_17 і ОСОБА_15 правомірно, тому позов не визнає.
В подальшому приватний нотаріус ОСОБА_16, та приватний нотаріус ОСОБА_10 просили справу розглянути в їх відсутність.
Треті особи ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8 підтримують позовні вимоги ОСОБА_1, просили справу розглянути в їх відсутність.
4-а державна нотаріальна контора м. Запоріжжя та ЗМБТІ проти позову не заперечують, просили розглянути справу без їх представників.
В зв'язку з клопотанням позивачки, судом була призначена судово-психіатрична експертиза згідно висновків якої ОСОБА_9 в момент підписання доручення 24.03.2004 року на ім'я відповідача ОСОБА_14 на право користування, розпорядження приналежної їй нібито всієї згаданої вище квартири не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними.
Розгляд справи було припинено, згідно ухвали суду від 22.05.2007 року. В зв'язку з розглядом кримінальної справи за обвинуваченням відповідачів та інших осіб, пов'язаною з тим що відповідачі одночасно за цим епізодом підлягають кримінальної відповідальності за шахрайство, в зв'язку з чим кримінальна справа розглядається Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.
06.11.2009 року поступила заява від позивачки згідно якої вона прохає суд відновити провадження по справі.
Суд вважає за можливим поновити провадження по справі виходячи з того, що сторони (позивачка, а також відповідачі) наполягають про подальший розгляд вказаної цивільної справи, в зв'язку з чим судом винесена ухвала.
Відповідачі ОСОБА_14, ОСОБА_15 в теперішньому судовому засіданні позов визнали в повному обсязі.
ОСОБА_2 визнано також і той факт, що вона з 28.04.2004 року не мешкала в квартирі АДРЕСА_1, не сплачувала за неї будь які комунальні внески, а також оплату за послуги телефонного зв'язку.
Суд вважає, що встановлені факти і відповідні їм правовідносини встановлені судом в повному обсязі і дозволяють винести судове рішення виходячи з наступного.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків допитаних в судових засіданнях, давши належну оцінку висновку судово-психіатричної експертизи згідно якої ОСОБА_9 у момент підписання доручення 24.03.2004 року на ім'я відповідача ОСОБА_14 на право користування, розпорядження приналежної їй частки квартири не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, та поясненням свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які підтвердили розлад психічного стану ОСОБА_9, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 стосовно визнання доручення, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_16 24.03.2004 року, виданої ОСОБА_9 ОСОБА_22 ОСОБА_23 на право користування і розпорядження квартирою №57 у будинку №7 по вул. Запорізької в м. Запорожжя підлягають задоволенню.
Суд вважає, що в силу вказаних обставин що є також недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладеним між ОСОБА_9 (дарувальником) і ОСОБА_2 ( обдарованою), засвідченим приватним нотаріусом Запорізького державного нотаріального округу ОСОБА_10 28.04.2004 року, реєстровий № 1022.
В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні заяви ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході розгляду даної цивільної справи.
Керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 225, 226, 626, 627, 717, 718, 1222, 1261, 1273 ЦК України, ст. 58, 59, 81, 88, 209, 212-215 ЦПК України суд, -
Визнати доручення, засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_16 24.03.2004 року, видане ОСОБА_9 ОСОБА_22 ОСОБА_23 на право користування і розпорядження квартирою №57 у будинку №7 по вул. Запорізької в м. Запорожжя недійсним.
Визнати договір дарування 3/5 частин квартири АДРЕСА_2, укладеним між ОСОБА_9 (дарувальником) і ОСОБА_2 ( обдарованою) на підставі доручення, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_16 24.03.2004 року, видане ОСОБА_9 ОСОБА_22 ОСОБА_23 на право користування і розпорядження квартирою №57 у будинку №7 по вул. Запорізької в м. Запорожжя, засвідченим приватним нотаріусом Запорізького державного нотаріального округу ОСОБА_10 28.04.2004 року, реєстровий № 1022 недійсним.
Зобов'язати Запорізьке бюро технічної інвентаризації анулювати реєстраційний запис, про право власності на 3/5 частині квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої за ОСОБА_2.
Зобов'язати Запорізьке бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ОСОБА_1.
Скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 26.04.2005 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1. Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.В.Мухін