Справа-22ц-27-2010 р. Головуючий у 1 інстанції : Кутья С.Д.
Категорія : 39 Доповідач : Кіянова С.В.
15 січня 2010 року Судова колегія у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області
в складі : головуючого - судді Новодворської О.І.
суддів Кіянової С.В., Бондаренко Л.І.
при секретарі Поправка О.О.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту того, що зам директора медичного університету не хірург лікарні,
Представник позивача ОСОБА_2, який працює в Донецькому обласному протипухлинному центрі завідуючим онкохірургічним відділенням №3, звернувся до суду у лютому 2008 року з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 21.02.2007 року відповідачем було подано заяву до прокуратури Донецької області та прокуратури Ворошиловського району м.Донецька про звинувачення його у вбивстві хворого, про те, що він проводить експериментальні операції над хворими і не є лікарем Донецького обласного протипухлинного центру, в зв»язку з чим було проведено перевірку та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. Але, йому прийшлося оправдовуватися, хвилюватися, він відволікався від роботи, а такі заяви ОСОБА_1І є для нього, як для лікаря, величезною образою. Крім того, на прикінці 2006 року ОСОБА_1 розвісив на очах всього персоналу та хворих у приміщенні лікарні свою газету «Чорна мітка», в якій назвав його перевертнем в білому халаті , посилаючись на те, що він не є лікарем Донецького обласного протипухлинного центру і не має права оперувати хворих, вказана інформація є недостовірною, а ОСОБА_1 свідомо її поширює, що завдає шкоди його честі, гідності та ділової репутації, спричиняє моральні страждання. Просив стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. (а.с.6-8)
Крім того, ОСОБА_1 07.06.2004 року звернувся до прокуратури м.Донецька з заявою, в якій порівнює роботу ОСОБА_2 як лікаря з доктором Менгеле і зазначає , що він провадить в Донецькому обласному протипухлинному центрі експериментальні операції на хворих. За вказаною заявою провадилася перевірка і факти не підтвердилися. Але, таке порівняння є для нього образою, принижує його честь, гідність та ділову репутацію, спричиняє постійні моральні страждання. Просив стягнути за даним фактом у відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_1 на свою вористь 1000 грн. (а.с.41).
16 березня 2009 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з додатким позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, уточнюючи, що 07.06.2004 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури м.Донецька про звинувачення лікаря ОСОБА_2 в проведенні експериментальних операцій над хворими в Донецькому обласному протипухлинному центрі, що є для нього як для лікаря нейвеличезною образою, пригнічує його честь та гідність і є недостовірною інформацією Крім того, в газеті «Чорна мітка», яку виготовив та розклеїв у приміщенні лікарні ОСОБА_1, містить медичну тайну щодо статистики операцій та літальних випадків, внаслідок того, що працівники лікарні та хворі читали зазначену газету в нього був шок, він є професором, доктором медичних наук і така інформація з боку ОСОБА_1 є безпідставна, що відобразилося на стані його здоров'я та спричинило моральну шкоду. Позивач просив встановити факт недостовірної інформації в стінгазеті «Чорна міска», яка пригнічує честь та гідність та носить образливий характер, а саме щодо висновку про перевертнів в білих халатах, просив встановити факт недостовірної інформації в заяві до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року, яка пригнічує честь та гідність та носить образливий характер, а саме щодо проведення ОСОБА_2 експериментальних операцій, що є аналогією з лікарем Менгеле та просив у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 0000 грн. (а.с.18-19).
06.11.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького медичного університету з заявою відносно ОСОБА_2, в якій називав ОСОБА_2 доктором Чикатило, якому подобається оперувати, внаслідок чого провадилися неодноразові перевірки, він відволікався від роботи, вимушений був виправдовуватися, що завдає йому моральну шкоду, такі заяви ОСОБА_1 принижують його честь гідність та ділову репутацію та носять образливий характер. Просив встановити факт недостовірної інформації в заяві до Донецького медичного університету від 06.11.2007 року та у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача 10000 грн. (а.с.53-54).
30 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною заявою до ОСОБА_2 про встановлення факту, що відповідач не є хірургом лікарні, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є зам.ректора Донецького медичного університету і не має права оперувати хворих, які проходять лікування в Донецькому обласному протипухлинному центрі, незважаючи на те, що наказом керівництва лікарні на нього покладені обов»язки зав.онкохірургічним відділенням №3. Такі дії ОСОБА_2 завдають йому моральну шкоду, оскільки вони працюють в одній лікарні і він підриває авторітет лікарні. Просив визнати факт того, що ОСОБА_3 не хірург лікарні, не має права робити операцій хворим, що він винен у смерті хворих, заборонити ОСОБА_2 провадити будь-які операції в лікарні, визнати факт, що інформація про хірургічну діяльність ОСОБА_2 є достовірною і у відшкодування моральної шкоди стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1500 грн. (а.с.21-24).
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2009 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту, що зам директора медичного університету не хірург лікарні, встановлено факт недостовірної інформації в стінгазеті «Черна метка», яка пригнічує честь та гідність фразу стосовно лікарів та співробітників Донецького обласного протипухлинного центру, встановлено факт недостовірної інформації в заяві до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року, яка пригнічує честь та гідність та носить образливий характер стосовно експериментальних операцій, проведених ОСОБА_2, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. та судові витрати 8,50 грн. та 7,50 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 рішення суду скасувати і передати справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано, що він не був присутній в судовому засіданні 19.08.2009 року, не враховано, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом, незрозуміло чому суд посилається на довідку про те, що позивач працює у лікарні, тоді як з ним повинен укладатися контракт.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з»явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині встановлення недостовірної інформації в заяві до прокуратури м.Донецька від 07.06.2005 року та змінити в частині відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове рішення з наступних підстав.
При розгляді справи суд першої інстанції виходив з того, що 21.02.2007 року до прокуратури Ворошиловського району м.Донецька звернувся із заявою ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2, в якій зазначпв, що він є вбивцею, не має фаху хірурга, винен у смерті хворого Винцек, не записаний в штаті Донецького обласного протипухлинного центру та не має права входити в операційну, якщо йому не дозволить адміністрація. Була проведена перевірка вказаних фактів і встановлено, що ОСОБА_2 має дозвіл до медичної діяльності, при цьому проведення експериментальних операцій не встановлено. ОСОБА_2 дійсно працює в Донецькому обласному протипухлинному центрі з 19.11.2002 року, а на посаді завідуючого онкохірургічного відділення №3 на 0,5 ставки з 01.12.2007 року до теперішнього часу. Рішенням вченої ради Донецького медичного університету від 08.12.1994 року йому присвоєно звання професора кафедри онкології, він є Заслужений діяч науки і техники України і членом-кореспондентом Академіі медичних наук України із спеціальності променева діагностика, онкологія з 2007 року, він має вищу кваліфікаційну категорію із спеціальності онкологія і йому присуджена ступень доктора медичних наук. 07.06.2004 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури м.Донецька про звинувачення ОСОБА_2 в проведенні експериментальних операцій над хворими в Донецькому обласному протипухлинному центрі, було проведено перевірку, та встановлено, що такі випадки не мали місце, тобто факти, викладені в заяві ОСОБА_1 до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року є недостовірною інформацією, яка пригнічує честь та гідність ОСОБА_2 Інформація в газеті «Чорна мітка», яку ОСОБА_1 виготовив та розвісив у лікарні Донецького обласного протипухлинного центру на прикінці 2006 року щодо ОСОБА_2, який є перевертнем в білому халаті, також є недостовірною інформацією, яка пригнічує честь та гідність і носить образливий характер. Моральну шкоду позивачу спричинено тим, що порівняння його з доктором Менгеле є нейвеличезною образою, як лікаря, пригнічує його честь та гідність, носить образливий характер, однак, з урахуванням принципу розумності, розмір моральної шкоди встановлено судом 5000 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено в зв»язку з необґрунтованістю.
Але, висновки суду першої інстанції щодо встановлення факту недостовірної інформації у заяві до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року зроблені з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до ч.1, 3 ст..277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.
Відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки
Звернення до правоохоронного чи державного органу із заявою або скаргою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган наділений владними повноваженями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, у розумінні ст..277 ЦК України не може розцінюватися як поширення неправдивих відомостей, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі, гідності та ділової репутації певної особи.
З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2004 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури м.Донецька з заявою, в якій просив перевірити факт проведення експериментальних операцій ОСОБА_2 в Донецькому обласному протипухлинному центрі, який не є хірургом, порівнюючи його з доктором Менгеле (а.с.43).
При цьому в судовому засіданні не встановлено, що таке звернення ОСОБА_1І до прокуратури м.Донецька подавав з метою приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_2, крім того, прокуратура є тим органом, який має право прийняти відповідне рішення по зверненню, тому підстав для задоволення позову ОСОБА_2 у вказаній частині не було, а відповідно не було підстав для відшкодування моральної шкоди за вказаним випадком.
Інформація, яка була поміщена ОСОБА_1 в газеті «Чорна мітка», а саме розкліяна ним в приміщенні Донецького обласного протипухлинного центру на прикінці 2006 року про те, що ОСОБА_2 не є лікарем, а є перевертнем в білому халаті, з зазначенням результатів проведення ним операцій, стала відомою для хворих та робітників лікарні. При цьому, сам ОСОБА_1 зазначав, що дійсно є наказ відносно ОСОБА_2 про те, що він є завідуючим онкохірургічним відділенням №3 Донецького обласного протипухлинного центру, тобто у вказаній газеті мала місто недостовірна інформація, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, носить образливий характер.
В даному випадку саме на відповідача покладаються обов»язки довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності, а на позивача покладається лише обов»язок довести факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред»явлено позов. Проте позивач має право подати докази невідповідності дійсності таких відомостей.
Недостовірною є інформація неправдива, та, що не відповідає дійсності. Поширення недостовірної інформації вважається ознайомлення з нею хоча б однієї особи.
З матеріалів справи вбачається, та в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_2 дійсно працює в лікарні на підставі наказу і має дозвіл до медичної практики.
Поширенням вказаної недостовірної інформації позивачу ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, а саме : це завдало шкоди його честі, гідності та ділової репутації як лікаря та завідуючого відділенням, тому він має право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст..ст.23, 1167 ЦК України.
З урахуванням роз»яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» та виходячи з принципу розумності та справедливості, апеляційний суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання факту, що зам.директора медичного університету не хірург лікарні, оскільки вимоги викладені в позовній заяві ОСОБА_1 (а.с.21-23) не грунтуються на законі.
При таких обставинах, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині встановлення недостовірної інформації в заяві ОСОБА_1 до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року та зміні в частині відшкодування моральної шкоди з ухваленням нового рішення у вказаній частині.
Позивачем ОСОБА_2 рішення суду не оскаржується, тому суд не виходить за межі доводів апеляційної скарги відповідача.
В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування чи зміни не має.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що позивачем пропущено річний строк для звернення до суду з вказаним позовом не ґрунтуються на законі, оскільки вони суперечать положенням ст..257 ЦК України.
Доводи відповідача про те, що він не був повідомлений про час розгляду справи 19.08.2009 року суперечать матеріалам справи (а.с.65, 67-70).
Відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованим, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню..
Керуючись ст..ст.307 ч.1 п. 2, 309 п.4, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 19 серпня 2009 року скасувати в частині встановлення недостовірної інформації в заяви до прокуратури м.Донецька від 07.06.2005 року та змінити в частині відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення недостовірної інформації в заяви до прокуратури м.Донецька від 07.06.2004 року та відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий : Судді :