Справа № 22ц-434 Головуючий у 1 інстанції Румілова Н.М.
Категорія 67 Доповідач Біляєва О.М.
14 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Осипчук О.В.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту роботи, заінтересована особа - ОСОБА_2, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 листопада 2009 року,
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 19 листопада 2009 року заяву залишено без розгляду, оскільки виникає спір, який вирішується в порядку позовного провадження.
ОСОБА_1, не погодившись із ухвалою, звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд на порушення вимог статті 160 ЦПК України не виключив доводи заявника щодо невиплати заробітної плати заінтересованою особою, які не є основними вимогами, прийнявши їх за основу при постановленні ухвали. Крім того, суд не вирішив клопотання про допит свідків, чим порушив положення статті 168 ЦПК.
В судовому засіданні апеляційної інстанції апелянт та його представник ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, просили задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В силу пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції, залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, виходив з того, що встановлення факту роботи необхідно заявнику для стягнення заборгованості по заробітній платі та призначення пенсії, тобто виникає спір, який вирішується в порядку позовного провадження.
Проте з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до вимог частини 2 статті 256 ЦПК України та роз'яснень, даних у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту роботи в певний період необхідно йому для призначення пенсії.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив мету, з якою пов'язує встановлення юридичного факту.
Статтею 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, установлення факту наявності трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України.
У судовому порядку встановлюється лише факт належності документа про трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові або прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені у паспорті або в свідоцтві про народження.
Оскільки для підтвердження наявного трудового стажу законодавством передбачений не судовий порядок встановлення такого факту, а інший порядок його встановлення, то в силу п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд зобов'язаний був своєю ухвалою закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції, залишаючи заяву без розгляду, вирішив питання з порушенням норм процесуального права.
За таких підстав апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції та постановляє ухвалу про закриття провадження, так як справа про встановлення факту роботи для зарахування до трудового стажу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.2, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 19 листопада 2009 року скасувати, закрити провадження у справі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді