Справа № 22ц-10271/2009 Головуючий у 1 інстанції Бабаков В.П.
Категорія 32 Доповідач Хейло Я.В.
13 січня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новікової Г.В.
суддів Хейло Я.В., Стратіло В.І.
при секретарі Руденко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 4 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 4 листопада 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди та стягнуто на користь позивача 10 000 гривень. Задовольняючи позов, суд посилався на те, що позивач , працюючи тривалий час на підприємствах вугільної галузі отримав професійні захворювання - хронічний бронхіт. Висновком МСЕК від 31.07.2003 року йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності внаслідок цього професійного захворювання. Наявність професійного захворювання завдає позивачу моральну шкоду, оскільки призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, приніс апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач оспорює обгрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності ” від 23.09.1999року положення щодо обов'язку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних відпадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей виключено, позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди, висновок МСЕК з цього приводу відсутній , згідно вимог закону відшкодування працівнику моральної шкоди покладено на роботодавця, правові підстави для стягнення моральної шкоди з відділення фонду відсутні , сплинув передбачений законом строк для звернення до суду з позовом зазначеної категорії. Суд також не врахував, що підприємства вугільної галузі мають велику заборгованість перед фондом щодо сплати страхових внесків, але відділення фонду позбавлено можливості стягнути ці кошти у примусовому порядку через введення мораторію.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача за довіреністю Полункіна Т.І. підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Позивач в судовому засіданні проти доводів скарги заперечував. Просив рішення суду залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Розглядаючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини та визначив правовідносини, що склалися між сторонами.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач внаслідок тривалої праці у шкідливих умовах отримав професійні захворювання .
Згідно висновку МСЕК від 31 липня 2003 року йому вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання - хронічний бронхіт. Позивачу рекомендовано санаторне-курортне та медикаментозне лікування.
За таких обставин, суд прийшов до обгрунтованого висновку що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю на підставі ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999року. Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тим, що він відчуває біль, потребує лікування, змінилися умови та звичайний ритм його життя.
В даному випадку ОСОБА_1 внаслідок професійного захворювань завдано моральну шкоду і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з урахуванням характеру і наслідків захворювання , ступеня втрати професійної працездатності відповідає нормам матеріального права, не порушує принцип справедливості та розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Суд враховує характер та обсяг душевних та фізичних страждань позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я, те що він частково втратив професійну працездатність, яка встановлена безстроково, тобто відновлення попереднього стану здоров'я вже неможливо та із засад розумності, виваженості та справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим.
Доводи представника відповідача про те, що Законом України від 23.02.2007 року «Про внесення змін до Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999року норми закону щодо обов'язку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних відпадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей виключено ,суд не може прийняти до уваги , оскільки закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.
Доводи відповідача про те, що відсутній висновок МСЕК на підтвердження заподіяної моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, оскільки в даному випадку обов'язкова наявність висновку МСЕК на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди не передбачена законом.
Доводи відповідача про те, що обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків покладено на роботодавця та в частині того, що сплинув передбачений законом строк позовної давності для звернення з позовом до суду не грунтуються на законі.
Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.
Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.21,28,34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності ” від 23.09.1999року.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при вирішенні цієї справи норм матеріального чи процесуального права або невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у позові немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України апеляційний суд,-
апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі м. Донецька - відхилити, рішення Петровського районного суду м. Донецька від 4 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: