Справа №11-3111/ 2009 рік Головуючий 1 інстанції Величко Е.В.
Категорія ч.1 ст.129, ч.1 ст.345 КК України Доповідач: Єстєніна В.В.
12 січня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого: Єстєніної В.В.
суддів: Кленцаря В.Б., Кравцова О.В.
з участю:
прокурора Єроклінцевої Н.С.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2009 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, мешкає за адресою: Донецька область Красноармійський район, АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст.129 КК України до одного року обмеження волі; за ч.1 ст.345 КК України - до двох років обмеження волі; відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді двох років обмеження волі; на підставі ст.. 75 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки;
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину за таких обставин.
1 Травня 2009 року приблизно о 20-30 год. між ОСОБА_2., який знаходився у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання: АДРЕСА_2, та його похилого віку матір'ю - ОСОБА_4, виникла сварка на грунті зловживання засудженим спиртними напоями.
Про дану сварку ОСОБА_4. по телефону повідомила своїй дочці ОСОБА_6
Остання з метою заспокоїти брата спільно зі своїм чоловіком ОСОБА_7 через кілька хвилин приїхала за вказаною адресою, де між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 з метою залякування, став виражатися на адресу ОСОБА_7 нецензурною лайкою, висловлюючи при цьому погрози вбивством, бажаючи викликати у потерпілого побоювання за своє життя.
Побачивши, що ОСОБА_7 не сприймає його погрози всерйоз, ОСОБА_2, бажаючи змусити того повірити в серйозність своїх намірів і реальність здійснення висловлюваних погроз убивством, узяв молоток і навмисно наніс ним ОСОБА_7 два удари по голові і один удар по плечу, заподіявши садна лобово-скроневої області зліва, синець лівого плечового суглобу, тобто - легкі тілесні ушкодження.
ОСОБА_7, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 перебуваючи у нетверезому стані стає агресивним і здатний привести свою погрозу вбивством у виконання, сприйняв погрозу вбивством реально і з метою повідомлення про протиправні дії ОСОБА_2, на своєму автомобілі приїхав до Красноармійського МРВ ГУМВС України в Донецькій області.
Отримавши вказане повідомлення, оперуповноважені сектора карного розшуку Красноармійського МО ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_8. і ОСОБА_9. приблизно о 20.55 год. прибули разом з ОСОБА_7 за місцем проживання ОСОБА_2
Побачивши одягнених у формений одяг працівників міліції, які виконували свої службові обов'язки, ОСОБА_2, перебуваючи у дворі свого домоволодіння у стані алкогольного сп'яніння, став висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою, а потім, погрожуючи вбивством працівникам правоохоронного органу, з метою залякування ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і спонукання тих до відмови від виконання службових обов'язків, став висловлювати на їх адресу погрози вбивством, усвідомлюючи, що тим самим викликає в робітників міліції побоювання за своє життя.
Вважаючи, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9, не зважають на висловлені погрози і не відмовляються від наміру припинити його протиправні дії, ОСОБА_2 вирішив продемонструвати реальність приведення своїх погроз до виконання і навмисне дав своєму собаці породи пітбультер'єр, що знаходилася на подвір'ї домоволодіння, команду «фас» для нападу на працівників міліції.
Остання, виконуючи команду, накинулася на ОСОБА_8, який був змушений відбиватися від неї гумовою палкою.
Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на погрозу вбивством працівникам правоохоронних органів і спонукаючи їх до відмови від виконання службових обов'язків, ОСОБА_2 на підтвердження реальності своїх погроз навмисно, підпалив пластикову пляшку з палаючою сумішшю і кинув її в працівників міліції, а потім кинув в них металеву монтировку, від яких ті ухилилися.
Висловлену ОСОБА_2. погрозу вбивством ОСОБА_8 і ОСОБА_9 сприйняли реально і, побоюючись за своє життя, покинули територію домоволодіння засудженого.
В апеляції прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, вважаючи призначене засудженому покарання із застосуванням вимог ст..75 КК України таким, що не відповідає загальним принципам призначення покарань і є явно несправедливими внаслідок його м'якості; призначити йому покарання за ч.1 ст. 129 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, за ч.1 ст. 345 КК України - 2 роки обмеження волі, відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 років обмеження волі.
Заслухавши прокурора, який не підтримав принесену державним обвинувачем у справі апеляцію та вважав вирок суду законним та обґрунтованим; захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які з апеляцією також не погодилися і просили вирок суду залишити без зміни; перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесена апеляція задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року з наступними змінами та доповненнями, вирішуючи питання про вид та розмір покарання щодо особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, суди зобов'язані дотримуватися загальних засад призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання; приймати до уваги ступінь тяжкості вчиненого винною особою злочину, дані про його особу та обставини справи, що обтяжують чи пом'якшують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2., на виконання чинного кримінального законодавства, взяв до уваги тяжкість скоєного ним злочину; пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини : в якості перших - щиросердне каяття, в якості других - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; дані про особу засудженого - раніше не судимий, характеризується позитивно.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що відповідно протоколу судового засідання потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8. та ОСОБА_9 також просили суд про умовне засудження ОСОБА_2., вважаючи таку міру покарання достатньою. ( а.с. 172 )
За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженому ОСОБА_2. судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст..65 КК України і останнє не можна вважати м'яким, а тому - підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора залишити без задоволення; вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2009 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді: